КРИТИКОВАНА ТЕНДЕНЦIЯ - новоселов гейм

Традицiйно у жовтнi в Стокгольмi Нобелiвський комiтет при Королiвськiй Академiї наук Швецiї оголосив iмена лауреатiв найпрестижнiшої у науковому свiтi премiї. У цьому числі «ІР» розповiдаємо про новоспечених нобелiвських лауреатiв 2010 року з хiмiї, медицини i фiзики. Принагiдно вiдзначимо, що консервативна i не раз КРИТИКОВАНА ТЕНДЕНЦIЯ

Нобелiвського комiтету присуджувати премії вченим дуже похилого вiку цього разу була порушена.

 

Лауреатами премiї з фiзики стали доволi молодi дослiдники. Втiм лауреати премiї з хiмiї та медицини  – уже давно пенсiонери, i багато рокiв тому вiдiйшли вiд ак- тивної наукової дiяльностi.

 

Нобелiвська премiя-2010 з хiмiї: перехреснi зв’язки в ходi органiчного синтезу.

Премiю роздiлили порiвну троє вчених: американець Рiчард Хек та двоє японцiв – Ейiтi Негiсi та Акiра Судзукi.

Працюючи незалежно один вiд одного дослiдники вiдкрили i вивчили реакцiї, завдяки яким в ходi органiчного синтезу в присутностi палладiєвого каталiзатора створюються перехреснi звяз’ки.  Зараз цi реакцiї вiдомi за iменами їх розробникiв i лежать в основi багатьох технологiй, якi використовують сьогоднi для отримання рiзноманiтних хiмiчних сполук i матеріалів – вiд лiкiв до пластмас.КРИТИКОВАНА ТЕНДЕНЦIЯ - Heck

Зокрема, завдяки технологiї, що базується на цих реакцiях, вдалось в достатнiй кiлькостi синтезувати вкрай необхiдну в онкологiї сполуку пiд назвою «дискодермолiд».

Ця речовина, що попередньо виявлена в органiзмi морської губки Discodermia dissoluta з Кирибського моря, надзвичайно ефективно пригнiчує рiст ракових клiтин. Але фармацевтам вдавалося отримати з кiлограму губок лише мiзернi 14 мiлiграмiв дискодермолiду. І лише штучний синтез з використанням реакцiй, вiдкритих нинiшнiми нобелiвськими лауреатами, дозволив отримати чудодiйну лiкувальну  субстанцiю  у  кiлькостi,  достатнiй для детального її вивчення i застосування.

Рiчарду Хеку – 79 рокiв. Докторську дисертацiю вiн захистив у Калiфорнiйському  унiверситетi.   Довгий  час працював науковим спiвробiтником у хiмiчному концернi Du Pont. Саме там i була виконана значна частина робiт, що вiдзначенi Нобелiвською премiєю.

Ейiтi Негiсi – наймолодший у трiйцi нобелiвських лауреатiв, але i йому вже перевалило за 75. Вчений закiнчив Токiйський унiверситет, докторську дисертацiю захистив у Пенсильванському унiверситетi, залишився працювати у США.КРИТИКОВАНА ТЕНДЕНЦIЯ - negishi23КРИТИКОВАНА ТЕНДЕНЦIЯ - Suzuki liten

Найповажнiший за вiком iз трьох учених6лауреатiв – 806рiчний Акiра Судзукi. Вiн – випускник унiверситету Хоккайдо в Саппоро, де захистив докторську дисертацiю. В цьому унiверситетi вчений викладав i проводив науково6дослiдну роботу до виходу на пенсiю в 1994 роцi.

Нобелiвська премiя-2010 з медицини: розробка методики екстракорпорального заплiднення.

Премiю присуджено 856рiчному британському вченому Роберту Джеффрi Едвардсу – спецiалiсту в сферi репродуктивної медицини та лiкування безплiддя.

Першi роботи, якi врештi й призвели до створення методики екстракорпорального заплiднення, вшанованої Нобелiвською премiєю, вчений виконав ще в серединi 506х рокiв. Знадобилось понад 20 рокiв дослiджень перед тим, як на свiт з’явилась перша «дитина з пробiрки». Нею стала Луiза Джой Браун, i сталося це у 1978 роцi.

Штучне заплiднення Роберт Едвардс здiйснив разом з гiнекологом Патриком Кристофером Стептоу. Якби вiн був сьогоднi живим, половина премiї напевно дiсталася йому, тим паче, що Едвардс i Стептоу в 1980 роцi заснували клiнiку Bourn Hall, яка спецiалiзується на репродуктивнiй медицинi i користується всесвiтнiм визнанням. Однак Стептоу помер у 1988 роцi.

Нагородження Едвардса наочно iлюструє переконання  членiв Нобелiвського комiтету – премiєю мають бути вшанованi лише роботи, наукова цiннiсть яких доведена часом. Першiй дитинi «з пробiрки» вже 32 роки, чотири роки тому вона сама стала мамою, причому природним шляхом. На сьогоднi кiлькiсть дiтей, якi з’явились на свiт у результатi штучного екстракорпорального заплiднення, оцiнюється в чотири мiльйони осiб.КРИТИКОВАНА ТЕНДЕНЦIЯ - эдвардс

Мiж тим Ватикан назвав штучне заплiднення моральним злочином i рiзко розкритикував Нобелiвський комiтет за вiдзначення досягнень у цiй галузi. В процесi штучного заплiднення знищується багато людських зародкiв, що є невiд’ємною частиною методу Едвардса. Католицька церква розцiнює це як масове убивство.

Нобелiвська премiя-2010 з фiзики: новаторськi експерименти, що стосуються двовимiрного матерiалу графену.

За видатнi вiдкриття, пов’язанi з рiзновидом вуглецю – графеном, дослiдники з Манчестерського унiверситету Андрiй Гейм i Костянтин Новоселов, вiдзначенi Нобелiвською премiєю з фiзики. Вони народилися в СРСР, а зараз живуть i працюють у Великiй Британiї.

Цiкаво, що 366рiчний Костянтин Новоселов став наймолодшим нобелiвським лауреатом з фiзики. А  526рiчний Андрiй Гейм – першим ученим, який отримав справжню Нобелiвську премiю пiсля вручення iгнобелiвської (див. далi), яку було присуджено йому у 2000 роцi за експерименти з левiтацiї жаб у магнiтному полi.

Графен у мiльйон разiв тонший за аркуш паперу. Ця вуглецева плiвка завтовшки лише в один атом має багато унiкальних якостей. Серед них – надзвичайна мiцнiсть та еластичнiсть.

Крiм того, графен має дуже високi тепло– i електропровiднiсть. Це робить його особливо привабливим для електронної галузi.

Нинiшнi комп’ютери на мiкропроцесорах з кремнiю або арсенiду галлiя працюють з тактовою частотою, що вимiрюється в мегагерцах i гiгагерцах. Графен дозволяє створити чiпи, придатнi для терагерцевих, тобто у 1000 разiв вищих частот.

Утiм комп’ютерною галуззю перспективи прикладного застосування графену не обмежуються. Вже сьогоднi ведеться робота над створенням на основi графену електропровiдних покриттiв для дисплеїв мобiльних телефонiв, елементiв сонячних батарей i надчутливих сенсорiв для хiмiчного аналiзу рiдин та газiв.

Професори Гейм i Новоселов упевненi, що з часом графен змiнить повсякденне життя людей не менш радикально, нiж це колись зробили полiмери. Вони вважають, що надшвидкi транзистори, мiкромеханiчнi пристрої i наносенсори на основi графена з’являться уже найближчим часом.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *