Наука це - створення сучасного ВПК, інноваційний розвиток економіки, енергетична безпека, – Лілія Гриневич - 523d231 vryСьогодні, 2 липня, у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання “Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави”.

Міністр освіти і науки Сергій Квіт окреслив депутатам пріоритети у розвитку сучасної науки. Очільник галузевого відомства наголосив на необхідності реорганізації Національної академії наук України, зазначивши, що науковцям не варто хвилюватися, адже уряд не реформуватиме НАН за російським сценарієм. Однак Національна академія наук не може бути такою, якою вона є сьогодні, і головна наукова установа значно виграє від демократизації.

Також вітчизняну науку варто зробити конкурентною не лише в отриманні результатів досліджень на світовому рівні, а й при отриманні міжнародних грантів, – зауважив міністр. А Закон «Про вищу освіту», який вчора ухвалили, має щонайменше три позитивні зміни для розвитку науки:

– передбачається третій цикл освіти – введення звання доктора філософії;

– очікується власне співпраця університетів і академічних закладів;

– практикуватиметься інша, більш спрощена форма захистів і підготовки дисертацій.

Університетська та академічна наука мають стати партнерами, – зазначив Сергій Квіт. Наука у вишах відірвана від державних науково-технічних програм і міжнародних науково-технічних проектів, а це породжує безсистемність.

Міністр запропонував створити один виконавчий орган, що контролюватиме наукову діяльність. І наразі цю відповідальність на себе може взяти Міносвіти.

Голова Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки Лілія Гриневич вбачає цю пропозицію міністерства ідеальною, однак для перехідного періоду. Очільниця профільного комітету натомість пропонує створити Національну раду з питань науки і технологій – своєрідний науковий парламент, який контролюватиме впровадження грантової системи для прикладних досліджень, розвиток університетської науки та соціальний захист науковців.

Законопроект ще не внесений на розгляд у Верховну Раду. Є низка питань, які неодмінно треба передбачити. Варто забезпечити перехід на прийняті у світі критерії оцінювання наукових досліджень. Забезпечити ротацію керівних кадрів у науці. Оздоровити моральний клімат у науці. Подолати цифровий розрив між Україною та розвинутими країнами світу. Максимально розширити можливості для залучення приватного капіталу. Змінити фіскальну політику для стимулювання інноваційної діяльності.

«Наука допоможе знайти відповіді на виклики сучасності: зміцнення обороноздатності, створення сучасного ВПК, інноваційного розвитку економіки, енергетичної безпеки. Наука сьогодні – це технології, інновації завтра», – впевнена Лілія Гриневич.

Нагадуємо, цьогоріч на потреби наукового сектору бюджетом України передбачено видатки розміром 0,27 %. У європейських країнах цей показник сягає 2 – 3 %.

Також під час парламентських слухань виступили провідні вчені та науковці. Больовими точками й надалі залишається розподіл фінансів на науку, впровадження у життя наукових розробок, співпраця студентської й академічної науки, а також соціальний захист учених.

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *