Минув рік, як з ініціативи Львівської і Вроцлавської політехнік зведено монумент на вшанування пам’яті про розстріляних нацистами львівських вчених. Ця трагедія сталася за кілька днів після окупації Львова німцями. Проти ночі 4 липня 1941 року  каральний загін СС заарештував і вивіз на Вулецькі пагорби (тепер там розташовані гуртожитки Львівської політехніки) майже тридцять відомих професорів львівських вищих навчальних закладів і членів їхніх сімей. Усіх їх розстріляли. Це була наукова еліта Львова, вчені зі  світовим ім’ям. Розстріляні професори займалися фізикою, хімією, медициною, ветеринарними науками. Торік з ініціативи ректорів Національного університету “Львівська політехніка” професора Юрія Бобала і Вроцлавського  політехнічного університету професора Тадеуша Вєнцковського, польських громадських організацій, коштом мерій Львова і Вроцлава на місці розстрілів відкрито пам’ятник. Девіз його: “Не убий!”.  Нацисти порушили одну із десяти Божих заповідей, закарбованих на кам’яних скрижалях монумента. Віднедавна це скорботне місце відвідують майже усі туристичні групи з Польщі, окремі громадяни з різних країн, родичі і близькі невинно убієнних. А днями відбулося вшанування пам’яті загиблих на Вулецьких пагорбах. Ректор Львівської політехніки професор  Юрій Бобало у своєму виступі зазначив, що відкриття пам’ятника, окрім вияву християнського милосердя, мало і символічний характер. Це стало ще одним свідченням примирення і порозуміння між нашими сусідніми країнами і народами. Такої самої думки і ректор Вроцлавської політехніки професор Тадеуш Вєнцковські. Він зазначив, що біль Вулецьких пагорбів – це спільна скорбота поляків і українців. Учасники вшанування полеглих поклали живі квіти до підніжжя монументу.                     Прес-служба Національного університету “Львівська політехніка”

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу