Ця гра популярна в усьому світі – для неї не існує культурних і мовних бар’єрів. Чому? Ймовірно, тому, що вона є потужним інструментом навчання і входження в життя, вважає постійний автор BBC Future. Ви закриваєте обличчя руками, а потім повільно відводите одну руку і визираєте як з-за паркану – “ку-ку!” Малюк сміється, і ви смієтеся у відповідь. І повторюєте це знову і знову. Гра в «ку-ку» не старіє і не виходить з моди.  Немовлята відрізняються одне від одного особистісними якостями і набором генів, ми народжуємося і ростемо в різних обставинах. Чому ж діти в усьому світі так люблять одну і ту ж гру? Маленькі діти не читають книжок, і їхнє коло спілкування доволі обмежене. Тому дивовижна популярність гри в «ку-ку», мабуть, свідчить про те, що вона пов’язана з якимись фундаментальними процесами людського мислення. Це не просто забава – вивчаючи її, ми краще розуміємо, як влаштований розум дорослої людини. Почавши займатися цим питанням, дослідники спершу припустили, що діти люблять грати в «ку-ку», бо вони щоразу дивуються, коли зниклі предмети або люди знову з’являються в полі зору. Для дорослого начебто нічого смішного в цьому немає, але треба пам’ятати, що маленька дитина не сприймає багато речей як самозрозуміле. Новонароджений нічого не розуміє в навколишньому світі – і лише поступово вчиться розбиратися в тому, що відбувається навколо. Дорослий знає: якщо чути голос людини, то і вона сама десь неподалік, але подумаймо, як у нас сформувалося знання про такі речі. Швейцарський психолог Жан Піаже назвав цей принцип «постійністю об’єктів» і зазначає, що діти опановують його протягом перших двох років життя. І саме в цьому віці вони особливо люблять «ку-ку». Якщо поглянути на гру з цього погляду, то стає зрозуміло, що це не пуста розвага, а спосіб усвідомити один із найважливіших принципів світоустрою: те, що об’єкти можуть існувати і тоді, коли ми не бачимо їх. Можливо, в результаті еволюції наші діти отримали «вбудовану»  схильність до гри в «ку-ку» насамперед тому, що вона корисна для розвитку мислення. За матеріалами сайту inosmi.ru

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу