Щоб окреслити нову стратегію розвитку професійно-технічної освіти в Україні, в Міжрегіональному вищому професійному училищі зв’язку на круглий стіл зібрались освітяни під головуванням заступника міністра освіти і науки Павла Полянського. Пропозиції та зауваження, як зробити українські професійно-технічні заклади перспективними та новаційними, а також головним кадровим ресурсом для сучасних підприємств, – озвучували педагоги і директори училищ, представники громадських організацій, експерти, а також представники Міністерства освіти і науки та Комітету ВР України з питань науки і освіти. Окрім того, в режимі онлайн-зв’язку долучились представники департаментів освіти і науки та освітяни Вінницької, Дніпропетровської, Запорізької, Львівської Полтавської, Харківської та Чернігівської ОДА.

 

Павло Полянський наголосив, що було важливо провести це обговорення не восени, а тепер, до початку навчального року, аби врахувати думку громадськості й експертів. За словами заступника міністра, головною стратегією сьогодні в розвитку професійно-технічної освіти, має бути випереджувальний підхід. «І наші зусилля варто зосередити на трьох ключових аспектах: оновлення змісту професійно-технічної освіти, де насамперед мають враховуватися сьогоденні запити роботодавців та ситуація на ринку праці; модернізація матеріально-технічної бази; питання педагогів, майстрів виробничого навчання, які разом із нами мають розвіювати хибний і згубний стереотип у суспільстві, що до професійно-технічних закладів йдуть здебільшого учні від освітньої безнадії. Це не так», – зауважив Павло Полянський. Адже статистика показує, що в категорію безробітних потрапляють більше випускників вишів, аніж випускників професійно-технічних училищ. До того ж учні ПТНЗ, уже здобувши професію, виявляють бажання ще продовжити навчання у вишах. Приміром, за результатами моніторингу Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, цього навчального року подали заявку на проходження ЗНО 12845 випускників, пройшли ЗНО – 11988 (порівняльна статистика за останні 3 роки подана нижче).

Попри те, професійно-технічна освіта потребує кардинальних реформ. Питання, яке, на думку учасників, має бути вирішене передовсім – це написання й ухвалення  нового Закону «Про професійну освіту», а не нової редакції старого Закону «Про професійно-технічну освіту». Павло Полянський зазначив, що найближчим часом необхідно створити конфедерацію розробників, які об’єднають зусилля для роботи над новим законопроектом. Тож було озвучено низку ключових питань, що потребують врегулювання новим законом: зокрема, Рамка кваліфікацій і фінансова незалежність училищ за зразком університетів відповідно до нового закону «Про вищу освіту».

Окрім того, освітяни наголосили на потребі розширювати кількість сучасних, інтегрованих професій для учнів, адже такими є вимоги сьогоднішнього ринку праці. Також було зазначено, що у реформуванні професійно-технічної освіти варто відходити від традиційної класно-урочної системи, через яку учні часто втрачають мотивацію до навчання. Навчальний процес має виходити за стіни класів чи аудиторій. Так само застарілими є критерії оцінювання якості освітніх закладів. Адже вони вигідні лише для тих, хто приходить перевіряти заклад, і жодним чином не свідчать про прогрес навчально-методичного колективу. Над розробленням нових критеріїв уже працюють експерти, – заявили представники МОН.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу