Президент України Петро Порошенко підписав закон про зміни до законодавства щодо гарантій студентам та аспірантам, які призиваються на військову службу. Кабінет Міністрів має узгодити свої нормативно-правові акти  із законом у місячний строк із дня набуття ним чинності, тобто з дня його опублікування. Про це йдеться на офіційному сайті Глави держави. Освітяни на війні Проте, як здається пересічному громадянину, закон містить деякі неузгоджені моменти. Цим, зокрема, зацікавились користувачі соцмереж і активно почали обговорювати цю проблему. Так, наприклад, згідно із Законом України № 1575-VII «Про внесення змін до законів України «Про освіту» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (див. наприкінці стор. – Ред.), за студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами та педагогічними, науково-педагогічними працівниками на період проходження ними військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зберігаються місця навчання (зокрема за рахунок коштів державного бюджету для осіб, які навчалися за рахунок цих коштів) у навчальних закладах. Крім того, за громадянами, які перервали навчання чи роботу в навчальних закладах у зв’язку з призовом, зберігатимуться додаткові види соціального та матеріального забезпечення, місце роботи, посада і попередній середній заробіток. Закон обіцяє й зменшення розміру плати за навчання,  право на відстрочку для складання екзаменаційної сесії та державної атестації в навчальних закладах на вказаний період. І це, погодьтеся, справедливо, адже люди, які ризикують життям, захищаючи право нашої країни на незалежність, самовизначення, демократію, свободу і мирне життя, заслуговують на особливе до себе ставлення. Нам відомо, що деякі герої АТО вже встигли скласти сесію у ВНЗ і повернутись у зону бойових дій. Та все одно залишаються ще деякі запитання щодо нового закону, бо ці зміни та доповнення, мабуть, захищають права добровольців (із числа студентів та аспірантів, які навчаються на денній формі навчання), заочників або студентів, які скористалися акдемвідпустками?  Адже, скажімо, в цьому документі зазначено: “Статтю 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 16, ст. 255) доповнити новою частиною такого змісту:  “Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі навчання”. А до якої категорії належать громадяни, які щойно закінчили IV курс вишу, тобто одержали дипломи бакалаврів, а на магістратуру ще не встигли вступити? У цей короткий період часу вони не є студентами, отже підлягають мобілізації? І ще один важливий момент. У п. 2. Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до законів України “Про освіту” та “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” йдеться: “Поширити дії передбачених цим Законом положень частини першої статті 51, частини п’ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини п’ятої статті 61 Закону України “Про освіту” на студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період до набуття чинності цим Законом”. Чи означає це, що з набуттям чинності закону, студентів та аспірантів очників, призваних на військову службу, демобілізують, а служити залишаться тільки добровольці з їх числа? Третя хвиля Питання щодо третьої хвилі мобілізації – серед найактуальніших сьогодні. Матерів, чиї зовсім юні сини навіть не встигли пройти початкової військової підготовки, а вже вирушають на захист Вітчизни, можна зрозуміти, бо вони ставлять логічні запитання: чому найпершими не мобілізують людей із досвідом, працівників силових структур? Як  у матері, яка ще лікує пораненого на АТО старшого сина, можуть забрати в зону бойових дій і молодшого? Як військкомати визначають, кого призвати першими? Чому синам високопосадовців і багатіїв вдається уникнути призова? І риторичне: в кого шукати справедливості? Перші призовники так званої третьої хвилі вже отримують виклики до військкоматів. Є й добровольці. Треба зазначити, що, попри нарікання на нібито “не ту” молодь, за роки незалежності виросло свідоме покоління українців, які не знають іншої Батьківщини, бо не застали часів СРСР. А попри всі старання знівелювати поняття “патріот”, молодь усе-таки віддана своїй країні і готова їй вірно служити. Тут не треба наводити прикладів, бо кожен із нас має таких знайомих чи сам уже збирається захищати нашу свободу. Однак, сподіваємось, що Україну захищатимуть не лише “необстріляні” юнаки й добровольці, зважаючи на Указ Президента “Про часткову мобілізацію” (див. наприкінці стор. – Ред.), де йдеться про призов військовозобов’язаних і резервістів. До того ж у парламенті, коли обговорювали законопроект “Про часткову мобілізацію”, секретар РНБО Андрій Парубій запевнив, що мобілізуватимуть насамперед досвідчених людей, які пройшли службу у Збройних силах, мають військово-облікові спеціальності. Крім того, наголосив, що третя хвиля дасть змогу додатково привести в бойовий стан 15 військових частин і 44 частини забезпечення. Повертайтесь, будь ласка,  живими… з перемогою!