Система оцінювання якості освоєння освітніх програм учнями – найважливіший елемент освітнього процесу. На сьогодні у світі використовується безліч шкал оцінювання знань. У деяких шкалах заведено використовувати цифрові позначення розрядів, причому допускаються дробові оцінки. Система оцінки балами знань і поведінки учнів бере свій початок від єзуїтських шкіл XVI-XVII століть. Перша система оцінок виникла в Німеччині. Вона складалася з трьох балів, кожен із яких позначав розряд. Усі учні розподілялися за розрядами за цифрами. За цими розрядами учні та ділилися на кращих, середніх і гірших. Спершу одиниця мала значення найвищої позначки. З часом середній розряд, до якого належала найбільша кількість учнів, розділили на класи. Так сформувалася п’ятибальна шкала, за допомогою якої  намагатися оцінити знання учнів. “Одиниця” – вищий показник  успіхів, а відповідно, “п’ятірка” – один із нижчих. Перехід з одного розряду в інший знаменував собою набуття учнями цілої низки переваг і привілеїв. У деяких країнах склалася шкала оцінок, протилежна вищеописаній. Оцінити знання учня – фактично означає дати йому зворотний зв’язок: усе вірно, ти зрозумів матеріал, знаєш, як його застосовувати, можна сказати, що ти його засвоїв. Або навпаки – ти не зрозумів того, що тобі говорив учитель, треба постаратися розібратися, отут і тут. До того ж, оцінка – показник і ефективності роботи педагогів: зуміли навчити дитину чи не зуміли, і на якому рівні. Ця проста, здавалося б, система змінювалася протягом часу: від тілесних покарань до рейтингової оцінки. У різних країнах освітні установи використовують різні системи оцінювання знань. У Японії діє 100-бальна система оцінок. Характерна тим, що бал виставляється всьому класу, а не окремому учневі. Тоді як протягом багатьох років оцінка “A” означала результат у діапазоні від 80 до 100, в деяких навчальних закладах для позначення високої успішності учнів ввели спеціальну оцінку, що означає результат від 90 до 100 балів. Незадовільна оцінка позначається буквою “E”, хоча деякі інститути для цього використовують “F”. У США літерна система – оцінка А відповідає «п’ятірці» і ставиться, якщо виконані всі завдання або хоч би 90 відсотків. B відповідає нашій «четвірці». Школяр отримує її за 80 % завдань. І так далі. Якщо учень виконав менше 60 %, він отримає оцінку «F», що відповідає нашій одиниці.  Із європейських країн найбільш диференційовану шкалу оцінки успішності має Італія. Максимальний бал в Італії – 30.  У Франції діє 20-бальна шкала. Водночас у Німеччині благополучно діє шестибальна система, найбільш високою оцінкою тут, як відомо, є «одиниця». Тобто відрізняється від української тим,  що «менша» оцінка є кращою, вищою. Причому можливі проміжні оцінки на кшталт 1,1; 2,5; 4,3 і так далі. Аналогічно оцінюють знання учнів і в Чехії. Десятибальна система діє в Молдові та Грузії. Україна представила свою нову шкалу оцінювання восени 2000 року. Вона замінила радянську шкалу оцінювання. Нова система оцінювання практикується на основі колишньої 5-бальної шкали оцінок, що співвідноситься з 12-бальною системою оцінювання. Оцінка “12” виставляється тільки за видатні успіхи або за якусь творчу роботу. У Данії в 2007 році була прийнята 7-бальна система оцінювання, що стала заміною старої 13-бальної системи оцінювання. Нова шкала була створена і поєднана відповідно до стандартів ECTS-шкали. Syv-trins-skalaen складається з семи різних оцінок в діапазоні від 12 до -3, з максимальною оцінкою в 12 балів. Ця нова шкала є залишком “чистої” шкали, а це означає, що оцінка не завжди відповідає заслугам. У Норвегії, в початковій школі (Barneskole, віком від 6 до 13 років) офіційно оцінки не ставлять. Звісно, викладачі пишуть власні коментарі або аналізи тестів наприкінці кожної чверті. У молодших і старших класах середньої школи використовується шкала від 1 до 6, де 6 – найвища оцінка, а 2 – найнижча задовільна оцінка. Для звичайних тестів і четвертних результатів оцінки часто ставлять зі знаками “+” і “-” (крім 6 + і 1 -). Також у загальній практиці використовуються такі оцінки, як 5/6 або 4/3, вказуючи на результат між цими двома оцінками. Певна річ, ті оцінки, які учні отримують у свій диплом, містять ціле число. Нецілочисельний середній бал учня також вказується в дипломі. У вищій освіті, відповідно до системи ECTS, оцінки за університетські та аспірантські іспити виставляються за шкалою від A (вищий бал) до F (нижчий бал), де E є мінімальним прохідним балом. Система ECTS була введена в університетах і коледжах Норвегії на початку 2000-х років, у школах оцінки переводяться в систему ECTS з 2003 року. До 2003 року найбільш поширеною шкалою оцінок, використовуваною на університетському рівні, була шкала 1,0 (найвищий бал) до 6,0 (нижчий бал), із мінімальним задовільним результатом у 4,0.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу