24-річна Ольга Деяк родом із закарпатського села Золотарьово Хустського району. За останні кілька років вона відвідала десятки країн, сотні міст на різних континентах світу. Побувала в Ісландії, Гватемалі, Таїланді, на Алясці, в Парижі, в Лондоні, засмагала на безлюдних пляжах. Ольга поставила на меті побачити увесь світ, ще навчаючись у МЕГУ ім. академіка Дем’янчука в Рівному. Неодноразово говорила в колі друзів, що мріє сісти у поїзд та їхати назустріч пригодам. І якщо в її однокурсників ці слова викликали усмішку, активна та життєрадісна студентка-журналістка була впевнена, що її бажання подорожувати обов’язково здійсниться. Спершу відвідала Угорщину, де навчалася за спільною з Рівненським вишем програмою співпраці. Потім – Польщу. Не відмовилася від пропозиції стажуватися на гірськолижному курорті «Буковель». Зароблені кошти без вагань витратила на поїздку Європою. Звідти додому повернулася не тільки з неймовірними враженнями, а з ще більшим бажанням побачити світ.Коли почула про можливість працювати на круїзному лайнері, захопилася цією ідеєю. Відшукала в Рівному туристичне агентство, яке співпрацює з тими, хто підбирає персонал для роботи на кораблях. Тут отримала консультації та допомогу на оформлення документів, основний із яких – паспорт моряка. Співбесіду Ольга проходила по інтернету англійською мовою. А вже невдовзі їй прийшло запрошення на першу морську подорож. Квиток, аби дістатися у місце посадки на корабель, купувала за власний кошт. Та ці витрати компенсували після приїзду. – Це не корабель, а ціле містечко, – каже. – Раніше я такі тільки в кіно бачила. Тут і ресторани, і магазини, і навіть щовечора окрема розважальна програма. Обслуговуючого персоналу дуже багато. Є фотограф, артисти… Я працювала офіціанткою. У вільний час – фотографом. Бо не зафіксувати на камеру всю ту красу просто неможливо! Найдовше перебували в морях та океанах три дні поспіль. А коли корабель прибував до місця призначення, мали вільний час. Ходили на екскурсії, знайомилися з новими культурами, людьми, відвідували найвизначніші пам’ятки, найкрасивіші місця. На островах людоїдів довго не лишалися. – Але не подумайте, що все так просто, – додає Оля. – Бо інколи, провівши по дванадцять годин на ногах, так втомлювалися, що на активний відпочинок бракувало сил. Особливо тяжко було під кінець подорожі (контракт на роботу в круїзі підписується на термін від шести місяців. – Авт.), коли організм остаточно виснажується. Крім того, впливає на самопочуття постійна зміна клімату. У декого навіть проявлялася морська хвороба… Все ж таки позитивні емоції лікують. Об’їздила Ольга Євразію, Америку, Австралію. Дивувалася блакиті водойм та красі природи Ісландії, водоспадам Гватемали, каталася на слонах у Таїланді та на запряжених у сани собаках на Алясці, вечеряла неподалік Ейфелевої вежі в Парижі, чула звуки Біг Бена у Лондоні… Засмагала на безлюдних пляжах і куштувала смажених комах. Побувала на островах, де неофіційно існує людоїдство. Це був єдиний випадок, коли екскурсовод порадила не відходити ні на хвилину одне від одного і не лишатися надовго на суші. Захоплювалася побаченим і водночас розчаровувалася. Бо всюди спостерігала поєднання безмірного багатства й непроглядної бідності. «Особливо, – каже, – відчувається це в Індії, де зовсім немає середнього класу». Вирушала в плавання Ольга тричі. Щоразу іншими маршрутами. Кожного разу по приїзду обіцяє собі, що зробить паузу в морських подорожах. Та погляне на глобус, де є незвідані для неї місця, – і знову пакує валізи. За матеріалами  www.ogo.ua

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу