Навчальний рік розпочався уроком «Україна – єдина країна». Перший урок, який провели одночасно в усіх загальноосвітніх навчальних закладах, був присвячений єдності держави, неподільності її території та народу. Уперше відеоурок єдності був проведений онлайн – Міністерство освіти і науки підтримало ініціативу освітнього порталу «Педагогічна преса». ЩОБ ПОМИРИЛИСЯ З «РОСІЙЦЯМИ» Першими отримали слово полтавчани. З Днем знань вітали наймолодші школярі – першокласники Полтавської загальноосвітньої школи №22. Гімн України прозвучав у виконанні малюків, які цього року вперше сіли за шкільні парти. – Так сталося у нашій країні, що ми маємо боротися за її єдність і незалежність, – знаходить слова для наймолодших діток учителька початкових класів Тетяна Боброва. – Ми – громадяни України. Маємо любити її й захищати. Як любили її ті, хто поліг на Майдані та в зоні АТО. Пам’ять загиблих ушанували хвилиною мовчання. – А тепер ми перевтілимося у воїнів, які крокують на параді Перемоги. І під козацький марш підемо дорогою єдності та незалежності нашої України. Адже саме цим воїнам доводиться нас захищати, – пропонує своїм першачкам учителька. Відомо: вустами наймолодших говорить істина. І нам, дорослим, завжди цікаво: як діти сприймають невпевнене сьогодення. Перша учителька цікавиться: – Дітки, що ми повинні зробити, щоб жити у щасливій країні? – Щоб українці помирилися з російцями (дослівно), – відповідає першокласник Паша. – І щоб у світі був спокій і лад. Тетяна Василівна дякує за відповідь та пояснює: – Від кожного з нас залежатиме: як ми будемо чинити, так і житимемо. – Діткам важливо було сказати, що майбутнє залежить від кожної людини, а отже – саме від нас, – вже у телефонній розмові розповідає нам Тетяна Боброва. – У наших силах вирішити, яку країну побудувати. Саме від того,  як ми спілкуватимемося, будемо ставитися до інших – залежатиме, чи будемо жити у злагоді. Ці прості істини, до речі, діти розуміють уже в початковій школі. Наступне завдання – гра у слова: діти мають обрати найбільш мудрі. Малюки назвали Україну, маму й тата, любов і сонце, щастя і родину. Учителька продовжує: «Є й сумні слова. Наприклад, війна і сльози. Тож на допомогу покликані слова: воїн, захисник, герой». – Така вправа є цікавою, ефектною. Ми називали слова, які передають емоції. І діти, навіть маленькі, їх  можуть відчути та зрозуміти, – пояснює Тетяна Боброва. – До першого уроку готувалася недовго – план написала швидко. Я передбачала: усіх своїх першокласників побачу лише у класі. Тому при підготовці покладалася лише на себе. Декому з діток напередодні я роздала слова віршів. Малюки – молодці! Тетяна Боброва часто заходить на сайт «Педагогічна преса». Каже: почитати новинки. Коли побачила оголошення про онлайн-урок, вирішила долучитися до усеукраїнської ініціативи. – Про онлайн-урок я дізналася на порталі «ПедПреса», коли брала участь в іншому проекті. Адміністрація школи, скажу відверто, не була в захопленні. Адже цей урок треба було швидко підготувати. Вирішили: якщо зможемо, то братимемо участь, – розповідає вона. – А з освітянами хотілося би поділитися власною розробкою: «Легко правила вивчати, коли піснею співати». Зі своїми учнями ми записали чимало дисків із піснями. Мій четвертий клас, який я випустила минулого року, любив цю форму роботи: і навчання, і розвантаження водночас. Далі естафета першого уроку перейшла до Житомирщини. Учні Новоград-Волинської ЗОШ №9 хочуть бачити Україну багатою, вільною й демократичною. Про це вони розповіли під час онлайн-включення. Наголосили на підтримці і допомозі переселенцям із Криму та зони проведення АТО, участі школярів у Всеукраїнській акції «Напиши листа пораненому». – В одну шкільну аудиторію ми запросили учнів сьомих та восьмих класів, – розповідає «Освіті України» учителька інформатики Ірина Нюкало. – Батьки деяких з них нині знаходяться в зоні АТО. Тобто ця тема нас хвилює. І мовчати про неї ми не можемо. За 5–7 хвилин, які були надані школі під час трансляції, діти намагалися розповісти, що Україна єдина, а проблеми і мрії усіх дітей від заходу до сходу у ці дні однакові. Вони хочуть жити у мирній, єдиній і вільній державі. Всі діти України прагнуть миру, – переконує Ірина Миколаївна. – На уроці були два моменти, які надзвичайно зворушили. Перший, коли Полтава почала слухати гімн, а наші діти стоячи заспівали його разом з першокласниками. Другий, коли оголосили хвилину мовчання, учасники семінару підвелися – вона була спільною для усіх. На сайті школи (http://nvs9.at.ua) оперативно виклали фотографії та невеличку статтю про захід. – Ми намагаємося всі найголовніші новини висвітлювати одразу. Сайт у нас живий, і діти намагаються брати активну участь у його наповненні, – додає Ірина Миколаївна. – Про онлайн-урок писали із задоволенням. А також чекали на відео, яке «ПедПреса» розмістила увечері: учні аналізували свої виступи, іноді навіть критично. ПОВАЖАТИ СЕБЕ І РІДНУ ЗЕМЛЮ Найбільш серйозними під час об’єднаного уроку здавалися десятикласники Миколаївського економічного ліцею №1. Вони привітали Україну з Днем знань та коротко розповіли про основні віхи становлення держави. Учителька Вікторія Дудник поцікавилася в учнів: «Хто такий патріот і чи вважаєте ви себе патріотами України?» Не забарився з відповіддю десятикласник Роман: – Патріот – це людина, яка поважає себе і рідну землю, для якої інтереси свого народу вищі за власні. – Та, яка духовно пройнята любов’ю до своєї мови і культури, – підсумувала учителька. – Я думаю, що всі ви погодитеся: доля України залежить від кожного з нас окремо. Подумайте, чи змогли б ви сприяти розвиткові єдиної України? На запитання бажає відповісти Оля: – Я вважаю, що її розвиткові може сприяти кожен громадянин. Для цього потрібно небагато. По-перше, не забувати своєї історії, спілкуватися рідною мовою, любити Батьківщину. Лише в єдності сила, а разом ми непереможні. – Україна – мирна держава. Українці – толерантні та ввічливі люди, які з повагою ставляться до будь-якої нації, до будь-якої мови. А тому на території нашої держави проживають росіяни, молдовани, поляки, гагаузи, вірмени й інші, – узагальнює Вікторія Вікторівна. – Не треба розділяти схід та захід. Не треба визначати україномовні та російськомовні міста. Ми – єдина країна. І хочеться вірити, що Крим уже невдовзі повернеться до України. НЕ ДАРУЙ КВІТКУ! До учнів з усієї України звернулися учителі Нововолинської гімназії: учитель початкових класів Оксана Власюк, учитель англійської мови Світлана Кулик, учитель біології Любов Савюк, учитель «Захисту Вітчизни» Віктор Поліщук та заступник директора з навчально-виховної роботи Світлана Селедець. Жоден навчальний заклад сьогодні не може залишатися осторонь подій, які відбуваються у країні, – упевнені вони. Натомість особливістю виступу стало те, що до українських школярів зверталися учні. В аудиторії були присутні три класи: третій, шостий та десятий. Учні Нововолинської гімназії розповіли про своє місто та рідний навчальний заклад, заявили про власну небайдужість. А привітання з початком нового навчального року презентували у вигляді театралізованої постановки про Україну. – Діти задоволені, вони бачили живе спілкування з різними містами нашої України, – розповідає директор Людмила Шиян. – Звичайно, за 15 хвилин ми не змогли показати усе, що хотіли. Хоча підготовка була досить серйозною: конспекти уроків учасники погоджували з організаторами, а репетиції проводили вже за спільним сценарієм. Цього року навчальний заклад приєднався до першовересневої акції: «Не даруй квітку – підтримай армію». У вестибюлі школи поставили скриньку: замість придбаних букетів діти допомагали армії. У перший день навчального року назбирали більше 7100 гривень. Незабаром представники батьківського комітету передаватимуть кошти за відповідними реквізитами. – У нашій школі навчаються діти, батьки яких є учасниками АТО. Є, наприклад, учениця, тато якої був поранений і з травмою повернувся додому. Діти багато розуміють, дуже переживають, – зазначає Людмила Володимирівна. – Напередодні початку навчального року в нашому місті були траурні дні – нововолинці загинули в АТО. Незабаром ми плануємо лінійку та уроки мужності. Дарина МАТАТ, «Освіта України»

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу