Днями  вже вчетверте на базі Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Григорія Сковороди проходила Міжнародна науково-практична конференція «Безпека життєдіяльності і охорона здоров’я дітей і молоді XXI сторіччя: сучасний стан, проблеми та перспективи». Наукове зібрання відбувалося за сприяння Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України, Європейської асоціації наук із безпеки (Польща), Міжнародної академії безпеки життєдіяльності (Україна), Академії безпеки та основ здоров’я (Україна) та Міжнародної академії культури безпеки, екології і здоров’я.

На пленарному засіданні учасників заходу привітали проректор із наукової роботи, доцент Сергій Рик, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри медико-біологічних дисциплін і валеології Надія Коцур, доктор історичних наук, декан природничо-технологічного факультету Олексій Гончаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри безпеки життєдіяльності Білоцерківського національного аграрного університету, голова науково-методичної ради з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності населення Київської області Олександр Розпутній і начальник Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області, полковник служби цивільного захисту Андрій Булах. Вони наголосили на високому фаховому і міжнародному рівні конференції й висловили сподівання, що рекомендації та пропозиції широкого кола учасників наукового зібрання окреслять подальші шляхи для активізації роботи з безпеки життєдіяльності дітей і молоді в сучасних умовах.

Під час засідання провідні вітчизняні та зарубіжні науковці порушили низку актуальних питань, що стосуються безпеки життєдіяльності, обговорили як теоретичні, так і практичні напрямки їх вирішення, обмінялися набутим досвідом.

Так, доктор наук, професор, президент Європейської асоціації наук із безпеки (Польща) Лєшек Фредерік Коженьовскі представив презентацію, в якій проаналізував теоретико-методологічні засади сек’юритології. У своєму виступі науковець зазначив: «Відколи людина почала усвідомлювати своє місце серед інших істот на нашій планеті, безпеку як окремі люди, так і цілі товариства вважають однією з найважливіших людських потреб і цінностей. І саме людина разом із розвитком цивілізації породжує дедалі нові й колосальніші небезпеки.

Під загрозою опинилося життя сучасної людини, культура, яку вона створила, суспільство, в якому вона живе, держава, обов’язком якої є гарантування безпеки, континент, на якому живе, і планета, на якій виникло життя. Загрози, які спершу були незначними, нині стали настільки істотними, що людина, замість того, щоб відчувати радість життя серед усіх цих благ, які сама створила, і світу, який собі підпорядкувала, почала відчувати страх і неповноцінність своєї могутності».

Старослов’янські витоки та символи понять «небезпека» і «безпека» в надзвичайно цікавій формі охарактеризував почесний професор, доцент Національного університету фізичного виховання та спорту України Василь Заплатинський. Науковець провів докладний аналіз історичних коренів походження слів «безпека» та «небезпека», порівняв їх походження в інших мовах, виокремив стародавніх богів, міфологічні постаті та персоніфікації, що так чи інакше символізували безпеку й небезпеку. Із доповіддю про безпеку життєдіяльності в системі роботи дошкільних, загальноосвітніх і вищих навчальних закладів виступила завідувач обласного методичного кабінету безпеки життєдіяльності населення Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області Наталія Лутак. Вона наголосила, що на часі постають проблеми щодо поліпшення якості освітньо-виховної роботи з питань безпеки й захисту здоров’я дітей та молоді, вдосконалення теоретичних і практичних навичок педагогічних працівників, пропагування здорового способу життя серед педагогів, дітей, молоді, батьків. За словами Наталії Гаврилівни, в загальноосвітніх навчальних закладах необхідно відновити курс дисципліни «Безпека життєдіяльності», проводити олімпіади із дисциплін «Основи здоров’я», «Безпека життєдіяльності», розширити гуртки «Школа безпеки», обладнати в закладах кабінети «Основ здоров’я», підвищити кваліфікації науково-педагогічних працівників, які викладають дисципліни «Безпека життєдіяльності» та «Цивільний захист» на базі Інституту державного управління у сфері цивільного захисту, на належному рівні проводити «День цивільного захисту», «Тиждень безпеки дитини», Тижні знань з основ безпеки життєдіяльності відповідно до нормативних документів Міністерства освіти і науки, ДСНС України й, насамкінець, — необхідно зайнятися розробкою Концепції державної програми безперервної освіти з безпеки життєдіяльності, починаючи з дошкільного віку.

У свою чергу доцент кафедри управління системами безпеки життєдіяльності Одеського національного політехнічного університету Інга Урядникова зробила детальний аналіз міжнародних стандартів управління ризиками. «Представлені в стандартах із ризик-менеджменту підходи до організації процесу управління ризиками носять загальний позагалузевий характер, вирізняються різним ступенем деталізації і становлять інтерес для системи сертифікації та стандартизації України. Водночас їх безсумнівною цінністю, зокрема і з позиції розвитку ризик-менеджменту в Україні, є визначення загального напряму процесів побудови корпоративних систем управління ризиком на практиці. В Україні існує величезна кількість фахівців і концепцій у сфері ризик-менеджменту, однак вони носять розрізнений і несистематизований характер», — зробила висновок науковець.

Про використання біологічно-активних точок як засобу збереження і зміцнення здоров’я та профілактики захворювань говорив кандидат медичних наук, професор, академік Олександр Федорич. Із реалізацією програм з безпеки життєдіяльності у вищій школі ознайомила присутніх доцент, докторант Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України, академік Міжнародної академії культури безпеки Наталія Терентьєва. Науково-педагогічні основи модернізації впровадження здоров’язбережувальних технологій у шкільні дисципліни висвітлила у своїй ґрунтовній доповіді президент Міжнародної академії культури безпеки, екології та здоров’я Лариса Горяна. Сучасні технічні рішення зниження негативного впливу шуму на здоров’я молоді охарактеризувала кандидат хімічних наук, завідувач сектору ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» (м. Київ) Тамара Таірова.

Цього ж дня у рамках роботи наукового зібрання відбулося спільне засідання членів Європейської асоціації наук із безпеки та науково-методичної ради з питань цивільного захисту і безпеки життєдіяльності населення Київської області.

19 вересня робота конференції продовжилася в секціях «Безпека життєдіяльності дітей та молоді», яку очолив доктор наук, професор, президент Європейської асоціації наук із безпеки (Польща) Лєшек Фредерік Коженьовскі і «Здоров’язбережувальний супровід у системі освіти» (голова — доктор історичних наук, професор Надія Коцур). У роботі секцій взяли участь авторитетні вітчизняні та зарубіжні вчені, молоді дослідники, вчителі, методисти, студенти. Загалом 153 учасники підготували доповіді для участі у секційних засіданнях конференції.

Під час конференції науковці неодноразово порушували питання світової безпеки у результаті військових дій на сході України, висловлювали думки щодо врегулювання цієї критичної ситуації. Так, зокрема, кандидат політичних наук, науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України Віталій Коцур проаналізував особливості ведення так званої гібридної війни Російської Федерації проти України та її вплив на європейську архітектуру безпеки. За словами Віталія Вікторовича, в Україні поряд із класичними прийомами ведення війни використовуються нерегулярні збройних формування, зокрема ополченці та терористи, а також ведеться інформаційна та кібервійна. Тому конфлікт на Донбасі став яскравою демонстрацією ведення «гібридної війни» Російської Федерації проти України. Росія за стратегією керованого хаосу діє на території України не тільки власними збройними силами, а здебільшого за рахунок недержавних виконавців, зокрема бойовиків-найманців, груп місцевого населення, козацьких організацій, зв’язок із якими формально повністю заперечується. У такому випадку де-факто Росія фінансує і надає техніку терористичним організаціям «Донецька народна республіка» (ДНР) і «Луганська народна республіка» (ЛНР), які ведуть боротьбу проти України, а де-юре заперечує свою причетність, оскільки будь-яка держава зобов’язана дотримуватися Женевської та Гаазької конвенцій про закони сухопутної війни, виконувати домовленості з іншими країнами. У кінцевому результаті в разі поразки вся відповідальність буде перекладена на лідерів самопроголошених республік ДНР і ЛНР.

На підсумковому засіданні учасники наукового зібрання, обмінявшись досвідом, ідеями щодо реалізації наступності дошкільної, початкової, середньої і вищої ланок освіти у забезпеченні здоров’я дітей, підлітків і молоді, прийняли резолюцію, в якій запропонувати Міністерству освіти і науки України розглянути питання стосовно відновлення в загальноосвітніх навчальних закладах дисципліни «Безпека життєдіяльності» та розробки Концепції державної програми безперервної освіти з безпеки життєдіяльності й охорони здоров’я дітей та молоді, починаючи з дошкільного віку; розробити теоретико-методологічні засади концепції безпеки життєдіяльності з урахуванням здобутків Європейської Асоціації наук із безпеки й зовнішніх та внутрішніх викликів і загроз; популяризувати вітчизняний і зарубіжний досвід кращих зразків роботи з актуальних проблем безпеки життєдіяльності й охорони здоров’я в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах; забезпечувати систематичність, послідовність і наступність у впровадженні здоров’язбережувальних  технологій у дошкільній, початковій, середній і вищій ланках освіти; здійснювати індекс цитування провідних фахівців у галузі охорони здоров’я та безпеки життєдіяльності людини під час підготовки наукових видань різних видів.

     Вирішення цих питань має стати пріоритетом у вирішенні актуальних проблем безпеки життєдіяльності та реалізації здоров’язбережувальних технологій у загальноосвітніх і вищих навчальних закладах на сучасному етапі розвитку суспільства.

Міжнародна науково-практична конференція «Безпека життєдіяльності і охорона здоров’я дітей і молоді XXI сторіччя: сучасний стан, проблеми та перспективи» продемонструвала високий науковий рівень доповідей із різних аспектів досліджуваної проблематики. У зв’язку з актуальністю порушених питань за результатами конференції було опубліковано збірник наукових статей учасників наукового зібрання.

Сергій Зражевський,

фахівець редакційно-видавничого відділу

Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Григорія Сковороди

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу