У Національному університеті “Львівська політехніка” відбулася міжнародна науково-практична конференція, присвячена проблемам відтоку кваліфікованих фахівців з України. Ця проблематика образно означена англійським словосполученням “Brain Drain – Brain Gain” і в перекладі означає “Витік мізків — посилення мізків”. Отже, хоч це і дивно,  відтік інтелекту може мати і свій позитив.

 Організатор конференції — Міжнародний  інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою, що діє у “Львівській політехніці”.  Директор інституту Ірина Ключковська сердечно привітала гостей  — міністра освіти і науки України Сергія Квіта (це його перший візит до Львова після призначення на посаду) та народного депутата України, голову Комітету  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерія Пацкана, голову представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Манфред Профазі.

 Модератор конференції  зазначила, що проведення цього зібрання — це не разова акція, а частина системної планомірної роботи з дослідження і вироблення рекомендацій щодо проблематики трудової міграції. Співробітники інституту глибоко вивчали питання долі дітей трудових мігрантів, сімейні стосунки в родинах заробітчан. У різних регіонах країни проведено 8 “круглих столів” із цієї тематики.

 Ректор “Львівської політехніки” професор Юрій Бобало тепло привітав гостей і всіх учасників конференції. Він, зокрема, наголосив, що університет, якому цьогоріч виповнюється 170 років, завжди приділяв значну увагу не лише освіті і науці, природничим і технічним дисциплінам, а й гуманітарним проблемам, вивченню тих із них, які хвилюють суспільство. Ректор високо оцінив ініціативу Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою щодо поглибленого вивчення міграційних настроїв  студентської молоді.

Міністр освіти і науки України Сергій Квіт нагадав присутнім, що вислів   “Brain Drain – Brain Gain” виник не сьогодні. Ця проблема постала перед Англією після Другої Світової війни, коли студенти і науковці почали виїжджати до США для  продовження навчання і праці. Міністр вважає, що ця інтелектуальна міграція має свої плюси і мінуси. Нові можливості для студентів і науковців, які повертаються до України після навчання і стажування за кордоном, відкриває новий закон про вищу освіту. Тепер відпадає необхідність у такій принизливій процедурі, як нострифікація дипломів. Ці питання мають вирішувати вчені ради університетів.

 “Нехай їздять, — наголосив  він, — нехай  зміцнюють зв’язки наших університетів з провідними університетами світу, нехай повертаються збагачені новими знаннями”. Міністр наголосив, що знання англійської мови — це один із важливих чинників нашої успішної інтеграції в глобалізований світ.

 Сергій  Квіт розповів про жест доброї волі з боку міністерства освіти Польщі. Воно вирішило надати 550 стипендій для студентів і аспірантів України. Першими скористаються ними студенти з Донбасу. На думку міністра, зараз настав сприятливий час для реформ у всіх сферах економіки і суспільного життя. Треба робити все можливе для розбудови такої України, яка спонукала б молодь не полишати свою країну і повертатися до неї.

Голова ради молодих науковців “Львівської політехніки” доцент Оксана Юринець розповіла про внесок молоді у скарбницю наукових досягнень України, про єднання молодих вчених у рамках традиційних міжнародних фестивалей науки “Litteris et arttibus”, що регулярно проводяться в університеті.

Голова представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Манфред Профазі звернув увагу на те, що активізація трудової міграції пов’язана ще з таким негативним явищем, як скорочення кількості населення у провідних країнах Європи. Погіршується демографічна ситуація і в Україні. І вона в майбутньому відчуватиме необхідність залучати кваліфіковані кадри з інших країн, але для цього необхідно створити для них належні правові та матеріальні умови.

Учасник конференції, співзасновник і член ради директорів компанії “СофтСерв” Тарас Верега стверджував, що ІТ-бізнес найбільш інтегрований у глобальну економіку. Мова програмування Java вона і у Львові, і у Сан-Франциску Java. За прогнозами фахівців,  у найближчі 5 років у країнах Європи буде 350-700 тисяч вакансій програмістів, а у США — 150-300 тисяч. На думку Тараса Вереги, ІТ-фахівці — це переважно молоді, мобільні, активні люди, які легко реагують на виклики життя. І вони найперші “голосують ногами”, якщо в країні не створені належні умови для комфортного життя та самореалізації. Щоб мізки не тікали за кордон, необхідно будувати в себе цивілізовану  європейську країну.

 Подібні думки висловлював і перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Йосиф Ситник. Він говорив про неможливість встановлення точної кількості трудових мігрантів, адже вони не афішують свого виїзду за кордон і в країнах перебування не поспішають ставати на консульський облік. За приблизними підрахунками, зараз за межами України працюють майже 7 мільйонів громадян нашої країни. Найбільше їх із Західної України.

 Йосиф Ситник вважає, що олігархічна модель економіки є перепоною для розвитку та самореалізації молодих людей. Олігархам не потрібні обізнані, думаючі працівники, вони вирішують свої проблеми через особисті зв’язки, лобіювання і преференції. Нині треба ширше відчиняти  двері молоді в політику,  державні органи влади тощо.

Великий інтерес у присутніх викликало оприлюднення результатів соціологічного дослідження фахівців Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою щодо міграційних настроїв студентів. Про це розповіла кандидат економічних наук Оксана П’ятковська. Дослідження охоплювало різні ВНЗ Львівщини. А розпочали з “Львівської політехніки”. Опитали  понад 3,5 тисячі студентів, і виявилося, що 46 % студентів ніколи не були за кордоном. А серед тих, хто побував за кордоном, переважають туристи. 33 % студентів — це потенційні трудові мігранти. Але на постійне проживання за кордоном готові 33 % опитаних студентів, а  40 % однозначно залишаються в Україні. 35 % не визначилися зі своїми подальшими намірами.

Які країни є найбільш привабливими для студентської молоді? Це насамперед США, Німеччина і Польща. Найбільшу готовність до виїзду за кордон задекларували студенти таких  спеціальностей — будівельники і архітектори, комп’ютерники і хіміки. Запитали студентів і про оптимальний рівень оплати праці, що не примушував би випускників шукати кращої долі за кордоном. Середня названа сума — 800 доларів на місяць, найменша — 250 доларів. Оптимістичним був висновок дослідників: після Євромайдану зменшилася частка тих студентів, які хотіли б покинути Україну. Понад 85 % вирішили залишатися в нашій країні з патріотичних міркувань.

            Прес-служба Національного університету “Львівська політехніка”

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *