Чи легко витягти рибку зі ставка, або Про працевлаштування молодого спеціаліста - sesfsedaГортаючи сторінки сайту одного з українських ВНЗ,  я натрапив на цікаве повідомлення. В ньому зазначалося, що випускники минулого року навчання в зазначений термін мають подати «довідку про працевлаштування» у відділ з питань працевлаштування випускників. Таке повідомлення мене схвилювало, оскільки через рік я опинюся в такій ситуації, як і сьогоднішні  «випускники минулого року навчання», і я теж буду змушений подати цю довідку. А схвилювало ось чому – а якщо ти не встиг знайти роботу в зазначений термін чи взагалі твої плани на майбутнє не пов’язані з пошуком роботи одразу після закінчення альма-матер? Напевне, працівників одного з кабінетів, куди ти повинен занести цю довідку, зовсім не хвилюють твої плани на майбутнє.
Їм потрібно єдине – папірець із печаткою організації чи установи, куди ти прийшов працювати як молодий, фаховий спеціаліст (університет у цьому просто впевнений, хоч як би смішно це звучало, і про це тобі ж скажуть на випускному). Так ось, не треба дивуватись незворушним обличчям «робітників відділу з питань працевлаштування випускників» у жовтні, коли ти намагатимешся пояснити їм, що роботи ти знайти не зміг.

Саме ця стаття і має порушити одну з основних проблем сьогоднішньої освіти – питання працевлаштування випускників. Насамперед вона стосується не тих цілеспрямованих активістів, які від першого дня навчання гризуть граніт науки і впевнені, що правильно обрали фах, або ж продовжувачів сімейних династій. Вона стосується тих студентів, які навіть на завершальних курсах щоразу, сидячи на нудних лекціях і семінарах, задаються питанням: «Що я тут роблю?». Скептики одразу скажуть, що такого не може бути. До речі, ці скептики і є вищеназваними категоріями студентів, оскільки, як показує власний досвід спілкування, тих, хто не знає, що робитиме після закінчення вишу, більшість.
Перш ніж шукати вихід із ситуації, що чекає на кожного випускника, який навчався за державним замовленням і отримував стипендію, пропоную розглянути причину виникнення цього явища.
Найголовніше – це неправильно обраний фах. Можливо, так склалося, що ти був змушений подати документи на спеціальність, на яку конкурс менший, а отже, і шансів на вступ більше (а так робить більшість абітурієнтів, щоб підстрахуватись), хоча до цього навіть не мав уявлення, що це таке. Або документи подавалися «за компанію» з товаришами, які знайомі тобі ще з першого класу, і ти не уявляєш, як можна навчатися далі без них. Дуже добре, коли тобі сподобалася до цього невідома спеціальність на кшталт «Гідробіології», і в майбутньому ти станеш лауреатом міжнародної премії в цій галузі. А що робити, якщо тобі не подобається обрана професія і тобі забракло або рішучості, або розуму змінити напрям ще після першого року навчання? Найімовірніше, готуйся до того, що навчання здасться тобі справжнім пеклом, а п’ять років студентського життя ти просто промарнуєш. До того ж, якщо ти не плануєш працювати за обраним фахом, думай, що пояснюватимеш у  вже знайомому нам відділі з питань працевлаштування.
Не менш важлива причина – просто незатребуваність на ринку праці як загальноукраїнському, так і на ринку твоєї області, тому коли ти почнеш збирати документи для вступу, подумай, чи легко буде в пошуку роботи після отримання диплома. У переліку професій є ті, що потрібні вічно. У більшості випадків це робота соціального характеру – освітянин, медик, державний службовець. Із працевлаштуванням у них майже немає проблем. Але чи багато вакансій існує після напряму «Кораблебудування» ? Ось і треба реально дивитись, чи обрана професія конкурентоздатна на ринку праці?
Ще один важіль – сімейна традиція, коли всі представники в родині, наприклад, лікарі або юристи, а тобі хочеться бути актором чи лаборантом. Часто під впливом батьків, які наче тільки добра бажають, майбутні абітурієнти  і стають заручниками власної сім’ї. Хоча плюси в цієї ситуації є – у більшості випадків ви замінюєте своїх батьків на їхніх робочих місцях. Вам знайомий весь колектив, оскільки ви з дитинства приходили до мами або тата на роботу, і вас усі знають. Усі намагатимуться вам допомогти. Інакше просто бути не може, оскільки всі ваші колеги є давніми друзями ваших батьків. Але на вас лежить весь час тягар – не осоромити рідних.
Не останнім чинником при обранні професії є її матеріальне забезпечення та кар’єра. І хоч би якими романтиками ми були, але сім’ю утримувати на мінімальну зарплату не вдасться, тому грошове забезпечення відіграє велику роль у виборі професії. До того ж перспектива вийти на пенсію в тому самому статусі, в якому ви прийшли на обрану посаду, не додає оптимізму.
Ну ось, із причинами, здається, розібралися. Перейдімо до безпосереднього вирішення проблеми працевлаштування. Для цього я дам кілька порад.
Порада 1. Для успішного працівника існує головне правило – успішно закладений фундамент. У нашому випадку міцним фундаментом є ґрунтовні знання з обраного фаху, адже роботодавцю не хочеться вас навчати, якщо це вже мав зробити освітній заклад? Переступивши поріг альма-матер, ви маєте зрозуміти, що лише від вас залежить, яким міцним буде цей фундамент.
Порада 2. Перше, що вимагатиме від вас потенційний працедавець – резюме, далі буде співбесіда. На ній ви маєте проявити себе ерудитом і фахівцем. Якщо в роботодавця виникнуть сумніви щодо вашої компетентності, то можете навіть і не мріяти про роботу. Саме тому під час навчання раджу вам пройти курси чи тренінги, де  вам розкажуть, як правильно поводитись на співбесіді і заповнювати резюме.

Порада 3. Під час пошуку роботи вам на допомогу можуть прийти соціальні мережі з оголошеннями роботодавців, державна служба зайнятості, інтернет-портали з вакансіями, особисті знайомства, місцеві дошки оголошень.
Порада 4. Кар’єра – чинник, що повністю залежатиме від вашої креативності, нестандартного підходу до вирішення поставлених завдань. Щоб збудувати кар’єру, треба бути цілеспрямованим та активним. Здатність запропонувати найбільш раціональний спосіб, знайти креативне рішення, придумати власний проект – ось ключі до швидкого кар’єрного зростання.

 Порада 5. Не  зациклюйся лише на обраній спеціальності. В умовах конкурентної економіки під час вибору працівників роботодавці надають перевагу  різностороннім особистостям. Так, для багатьох фірм важливою умовою є знання англійської мови чи психології. Тому ще під час навчання ви повинні відвідувати тренінги, курси, які не пов’язані з вашою спеціальністю, але які можуть стати в нагоді в майбутньому.

Якщо ви враховуватимете всі перелічені проблеми ще до вибору професії та скористаєтесь запропонованими порадами, то успішне працевлаштування гарантоване.

А щоб переконатись у правильності обраної професії, перевірте себе:

професія(наприклад)

можливість

працевлаштування

потенційний колектив

зарплата

кар’єрне
зростання

особливості обраного фаху

лікар
вчитель
юрист

 

 

 

Якщо чогось не знаєте, заповнити таблицю допоможуть, скажімо, інтернет-форуми.

Сьогоднішній Україні, яка стоїть на шляху серйозних реформ у всіх сферах, особливо потрібні молоді спеціалісти з принципово новим способом мислення, відмінним від того, який заведено називати «пострадянським». Від вас без перебільшення залежить майбутнє держави! Якою вона буде через рік, два, десять вирішувати вам  – будівникам нової України!

Єфремов Вадим для  Освітнього порталу “Педагогічна ПРЕСА”

у  рамках проекту  Дистанційна журналістська практика

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *