Саме кафедра механіки та автоматизації машинобудування цього інституту приймала днями учасників ХІІІ Міжнародної науково-технічної конференції “Вібрації в техніці та технологіях”. Вона була присвячена 170-річчю заснування Національного університету “Львівська політехніка”.

Коло учасників цього представницького зібрання науковців було доволі широким, хоча через політичну ситуацію в Україні не приїхали зарубіжні гості. Директор інституту інженерної механіки та транспорту професор Зіновій Стоцько, завідувач кафедри механіки та автоматизації машинобудування професор Ігор Кузьо, доктор технічних наук Олексій Ланець, кандидат технічних наук Володимир Боровець, які доклали чимало зусиль для успішного проведення конференції, повідомили важливу інформацію про сутність такого фізичного явища, як вібрація, про історію розвитку вібраційної техніки, зокрема, у “Львівській політехніці”.

Вібрація – це механічні коливання, період яких значно менший за характерний проміжок часу, на якому розглядається рух системи, а розмах значно менший за характерний розмір системи.  Коли коливається, скажімо, дерево, ми це бачимо, бо велика амплітуда коливань і мала частота.  При вібрації амплітуда коливань може бути в межах десятої частки міліметра, а частота – 100 разів на секунду, тобто 100 Гц.

Власне, нині у науково-дослідній лабораторії кафедри механіки та автоматизації машинобудування розробляється високотехнологічне вібраційне обладнання для ущільнення бетоносумішей на базі інерційних, ексцентрикових та електромагнітних приводів ыз частотами 50 Гц та 100 Гц.

Вібрацію розпочали використовувати у середині ХІХ століття для видобутку корисних копалин, зокрема, золота, коли треба було відділяти золотоносну руду від інших порід. У “Львівській політехніці” дослідження з вібротехніки та її виготовлення розпочалося наприкінці 50-х – початку 60-х років минулого століття. Цей напрям науки і техніки розвивали професори А.М.Рабинович, В.О.Повідайло, М.В.Медвідь, Р.І.Сілін та інші. З 1964 року почали створювати вібраційні бункери, що орієнтують і подають деталі в робочу зону верстата. Це – частина процесу автоматизації. Ці бункери були представлені на одній з європейських технічних виставок. Вібрація застосовується і в будівельній галузі — для сепарації будівельних матеріалів, ущільнення бетонних сумішей. Застосовується вібрація і для обробки виробів, шліфування деталей і заготовок.

Професор Зіновій Стоцько пригадав, як на початку 90-х років інститут отримав відповідальне замовлення, що виконувалося в умовах секретності. Йшлося про розробку обладнання для віброполірування заготовок 10, 25 і 50-копійочних монет, коли тільки розпочиналися розмови про необхідність запровадження своїх українських грошей.

У рамках науково-технічної конференції відбулася виставка фотографій пристроїв, які в різний час виготовлялися в майстернях інституту. Це, зокрема, пристрій, виготовлений на замовлення Московської телефонної станції для сепарації однокопійчаних і двокопійчаних монет, обладнання для дозування хімреактивів, для нанесення шоколадного покриття на кондитерські вироби та багато іншого.

        Гості “Львівської політехніки” – учасники конференції – говорили про високий рівень її роботи, про змістовні доповіді, а також поділилися своїми враженнями від Львова.

На запитання, наскільки прикладними є розробки науковців, чи знаходять вони своє застосування у промисловості, присутні відповіли так:

Анатолій Зіньковській, завідувач відділу коливань та вібраційної надійності Інституту проблем міцності НАН України:  “У нас велика питома вага військової тематики. Основний напрям досліджень – авіаційна  промисловість, двигунобудування. Україна має замкнутий цикл виробництва літаків. Це і Київський авіаційний завод, і Запорізька “Мотор-Січ”. Зараз особливий інтерес – до гвинтокрилів, зокрема, до модернізації діючих моделей машин”.

Володимир Шатохін, завідувач кафедри теоретичної механіки Харківського будівельно-архітектурного університету:  “Попри те, що я зараз перебуваю у сфері будівництва і будівельної техніки, до того багато років працював у Харківській політехніці і був тісно пов’язаний із машинобудівним заводом імені Малишева. Там завжди працювали і зараз працюють фахівці високого рівня з виробництва бронетехніки. Інша річ, що не було належного фінансування. Тепер у зв’язку з військовими діями на Донбасі, прагненням нової влади зміцнити оборонну могутність нашої держави можна сподіватися, що ставлення до цього та інших підприємств докорінно зміниться”.

Геннадій Філімоніхін, професор кафедри деталей машин і прикладної механіки Кіровоградського національного технічного  університету: “Ми більше десяти років співпрацюємо з “Львівською політехнікою”. Взагалі Львів, попри те, що рівень промислового виробництва помітно знизився, випереджає інші великі міста щодо інтересу до академічної і прикладної науки. Молодь йде в аспірантуру, в науку.  Захищався я у Київській політехніці. Але справжній заряд творчої енергії, нових ідей я отримую саме у “Львівській політехніці”, в Інституті інженерної механіки і транспорту, де науковці намагаються крокувати в ногу з часом, працювати на реальні потреби виробничників».

Прес-служба Національного університету “Львівська політехніка”

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу