22 жовтня Спілка наукових та інженерних об’єднань України спільно з Малою академією наук провела міжнародний круглий стіл на тему “Якісна шкільна природнича освіта сьогодні – кваліфікований інженер завтра”.

Відкриваючи захід, президент СНІО Микола Кирюхін наголосив, що природнича освіта сьогодні має надзвичайно велике значення, як і координація зусиль у її розвитку. Нещодавно, а саме 10 жовтня, відбувся вступ Спілки наукових та інженерних об’єднань до Європейської Федерації Національних інженерних асоціацій FEANI, однієї із найбільш авторитетних і впливових професійних асоціацій у Європі із штаб-квартирою у Брюсселі. Це стало знаковою подією і для України, і для європейського співтовариства. Серед проектів FEANI – “Європейський паспорт інженера”, що має на меті уніфікувати вимоги до працюючих інженерів всередині Євросоюзу, аналогічно вимогам Болонської системи для вищої освіти. Одна з вимог цієї акредитації – “хороша технічна освіта”, що гарантовано підвищує конкурентоспроможність інженера на європейському ринку праці.

Заступник міністра освіти Максим Стріха сказав про необхідність проведення нових реформ у природничо-науковому спектрі нашої освіти, а також про посилення ролі громадськості в цьому процесі. Вітаючи гостей з Польщі, він відзначив важливість їхнього досвіду для сьогоднішніх перетворень. Він також акцентував увагу на зниженні якості навчання в Україні внаслідок невдалої педагогічної реформи 2010 року, згідно з якою дуже скоротився час на викладання багатьох необхідних предметів. Чимало предметів випали у варіативний компонент. Тому один із способів покращення ситуації – це запровадження профільної освіти, що має тривати три-чотири роки, як у Європі.

Представник посольства Польщі Анна Кузьма розповіла про програму польського уряду, що надає стипендії студентам Донбасу та Криму саме в такому напрямі, про який ідеться на круглому столі. Вона наголосила на потрібності інновацій, які зуміють розвивати світ, а також відзначила роль Малої академії наук України в сфері освіти, досвід якої цікавий і для Польщі.

Президент МАНУ Станіслав Довгий  познайомив із діяльністю Малої академії наук, що є єдиною такою організацією на всьому пострадянському просторі й охоплює майже 300 000 учнів. Інженерно-науковий напрям у роботі МАНУ має велике значення. Біля її витоків використання різноманітного досвіду, зокрема і поглибленої методики вивчення науки в школі від нобелівського лауреата з фізики Жоржа Шарпака, який народився в Дубровиці (нині Україна), а також німецької практики – поєднання  шкільної і позашкільної освіти. МАНУ використовує природну допитливість дітей і залучає їх до експериментування, охоплюючи у своїй діяльності кращих школярів з усієї України.  Саме тому всі випускники МАНУ – студенти  найрізноманітніших і найпрестижніших вишів.

Оксен Лісовий, директор НЦ МАНУ, звернув увагу на те, що для кращого кінцевого результату треба починати працювати з дітьми молодшого шкільного віку. Є проекти, де до такої пізнавальної діяльності залучені навіть дитячі садочки. Це дуже відповідальна справа, що потребує серйозної професійної підготовки і ретельного аналізу її результатів. Він згадав різні форми роботи зі школярами: короткотермінові навчально-дослідницькі програми для дітей, заочні та віртуальні школи, пропедевтичні програми для учнів: виїзні лекторії, лекторії, які подаються у формі театру з екскурсією та лекцією, в формі концерту, природничі вікенди на базі в Пущі Водиці, науково-популярні подорожі Україною, екскурсії тощо. Є лабораторія МАНлаб, де можна провести різноманітні експерименти. На сайті зазначено види наявного обладнання.

Про значення інноваційного підходу до вивчення природничих наук говорив гість із Польщі, віце-президент  комітету з науки та технології Польської федерації інженерних організацій Єжи Коллонтай. Він презентував проект “Інноваційна техніка – нова навчальна програма для гімназій”, що стимулює творче мислення дітей під час вивчення природничих наук. Проект складається з кількох напрямів: домашня техніка, енергія і робототехніка, вода, конструкції, обмін інформацією. Він допомагає учневі орієнтуватися в різноманітті техніки, яка його оточує, та спонукає експериментувати, створюючи власні технічні засоби та пристрої.

Декан радіофізичного факультету Київського університету професор Ігор Анісімов наголосив на тому, що без якісної середньої освіти немає вищої, а також і того, що за нею іде. Підняття престижу природничих наук і створення умов їх розвитку – це питання державної ваги, а також питання національної безпеки та виживання країни, особливо за нинішніх умов. На жаль, ми останнім часом спостерігаємо, що дуже часто багатьом першокурсникам доводиться перечитувати найважливіший матеріал за середню школу, аби уможливити їхнє подальше навчання. Це треба швидко виправляти, і саме тому такі зустрічі мають дуже велике значення.

На зустрічі також виступила учителька Харківської гімназії № 46, співавтор шкільних підручників із фізики Фаїна Боженова, яка зауважила, що кожна дитина  в душі – майбутній інженер і юний раціоналізатор. Треба тільки створити їй умови для можливості експериментувати. Вона розповіла про творчі завдання на власних уроках, які складаються з кількох етапів, про організацію експерименту, наладку і випробування,  про вміння оформлювати лабораторні роботи, вміння читати технічну документацію. І, що дуже важливо, формувати математичний склад розуму, бо він допомагає в різноманітних дисциплінах здобувати найкращі результати.

В обговореннях також взяли участь Казимєж Окрашевський і Яцек Кубєльський (Польща), які порушили тему інноваційних підходів у питаннях природничого навчання;  Володимир Федоров, який розповів про роботу єдиного  в Україні Національного центру аерокосмічної освіти молоді; Борис Лупкін із навчально-координаційного пункту АНТК, який ще раз наголосив на важливості наближення навчального процесу до практики; Олександр Тихопій наголосив на важливості технічних гуртків, товариств винахідників і раціоналізаторів тощо.

Ця розмова – тільки початок великої роботи, яка чекає і Спілку науковців та інженерів, і Малу академію наук, і всіх, хто має стосунок до природничих наук, аби їх престиж і якість зростали.

 Валерій Бурма

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу