ХИБНИЙ ШЛЯХ МЕДИЦИНИ - 1

Те, що зараз  майже всі ліки натурального походження заміняють штучними, є не що інше як хибний шлях медицини.

Фармацевти перетворили медиків на звичайних розповсюджувачів «чудо-пігулок». Але «хімічні ліки», що коштують виробникам, умовно кажучи, три копійки відро, можна кваліфікувати як несумісні з життям людства.

Термін «алопатична медицина» є антонімом терміну «гомеопатична медицина». «Алопатія» – це традиційні методи лікування за допомогою препаратів, розроблених у лабораторіях і вироблених в цехах фармацевтичних компаній.

ПАСТЕР, ТИ НЕПРАВИЙ!

Протягом тисячоліть наші предки шукали ліки в природі,  а виготовлення цілющих екстрактів з рослин та мінералів  було справжнім  мистецтвом, і не лише тому, що це був важкий і кропіткий  процес, а й тому, що ліки підбиралися індивідуально для кожної людини. Лікарі давніх часів розуміли, що кожен людський організм є особливим, і те, що вилікує  одного, для іншого може виявитись марним, або навіть шкідливим.

Здавалося, з розвитком науки схеми і засоби лікування мали вдосконалюватися. Але перший крок на хибний шлях медицина зробила в середині XIX сторіччя, завдяки, без перебільшення, геніальному  французькому  хіміку та мікробіологу Луї Пастеру. Він пояснював причини  захворювань лише проникненням вірусів і мікробів в організм людини ззовні, хоча в той же час інші медики вважали, що він вже містить віруси та бактерії, які можуть викликати захворювання.  Сьогодні, півтора сторіччя по тому, ця альтернативна теорія знайшла підтвердження: ми справді носимо в собі, так би мовити, «зародки» хвороб, і не дати їм розвинутися – справа імунної системи.

Але  повернемося   до теорії  Пастера. Виголошений  ним механістичний підхід до виникнення хвороб породив такий же механістичний, формальний підхід до шляхів їх лікування. Є  хвороба, яка представляє собою  щось чужорідне  для організму.  Значить, потрібно  її знищити! Медики почали ставити за мету боротьбу, а не допомогу.

Наприкінці минулого сторіччя (а саме в 1999 році) світ побачила водночас цікава і  страшна  книга співвітчизника  і  навіть тезки  Пастера, лікаря і дослідника Луї Броуера «Продовольча та фармацевтична мафія». Автор безжально аналізує  те, на що перетворилася зараз так звана алопатична медицина, яка виросла з теорії Пастера.

«Алопатична медицина не має людського  обличчя, тому що вона звертає увагу лише на фізіологічні  аспекти особистості, – пише Луї Броуер. – Причина виразки шлунку може бути причиною і раку молочної залози, й інших органів, тому що психічний  стан людини є визначальним фактором не лише при утворенні ракової пухлини, а й при її лікуванні  та розсмоктуванні».

 

Ортодоксальна медицина тримається на 7 основних категоріях ліків, розроблених фармацевтичними лабораторіями:

1. Антибіотики.

2. Протизапальні та знеболюючі засоби.

3. Препарати проти високого артеріального тиску.

4. Протиалергійні препарати.

5. Транквілізатори та антидепресанти.

6. Протипухлинні засоби.

7. Вакцини, тобто препарати для введення в організм антигенів.

ХИБНИЙ ШЛЯХ МЕДИЦИНИ - Thalidomide Baby1ХИБНИЙ ШЛЯХ МЕДИЦИНИ - 6jpg

КІНЕЦЬ ГУМАНІСТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ

Другий крок на хибному  шляху медицина  зробила  набагато  пізніше,  в 50?60 роках минулого сторіччя. Вражаючі успіхи хімічної промисловості призвели до того, що фармацевтика майже повністю переорієнтувалася з виробництва ліків  на натуральній  основі на штучні препарати,  розроблені  в хімічних лабораторіях. Логіка залишалася такою  самою:  є, наприклад,  бактерії, що викликають хворобу. Їх треба знищити. Для цього потрібно знайти вбивчу  саме для них хімічну  речовину.  А те, що в процесі знищення можуть постраждати інші органи людського тіла, не так вже й важливо. Підбираючи препарат, лікар бачить перед собою замість складної цілісної  системи, якою є людське тіло, лише, приміром, хворі нирки  або підшлункову  залозу. А щоб «задавити» хворобу, в арсеналі лікаря є, головним чином, хімічні препарати, вироблені фармацевтичними компаніями.

«В цьому контексті алопатична медицина виступає в ролі «роздавальника» або «продавця» хімічних  препаратів, виготовлених фармацевтичними лабораторіями, – констатує в своїй книзі Луї Броуер. – З цього  можна  зробити логічний висновок про те, що алопатична медицина перебуває  на ексклюзивній службі у цих лабораторій, тому що вона не визнає ніякого  іншого способу терапії окрім лікування препаратами хімічного  походження».

Перетворення лікарів на звичайних розповсюджувачів продукції фармацевтичних компаній  перш за все стало згубним для самих лікарів.  На думку Луї Броуера, саме поняття «гуманістична медицина» відійшло в минуле. І так сталося не тому, що медики – люди безпринципні й безсоромні. Ні, вони просто вимушені  піддаватися диктату фармацевтів, тому що звичайний, так би мовити, «офіційний»  лікар не має права призначати  альтернативні  методи лікування.  Зате до його послуг – широкий асортимент різноманітних пігулок на аптечних полицях.

До речі, фахівці всесвітньої організації  охорони здоров’я стверджують, що для лікування  всіх існуючих  хвороб зараз достатньо близько  200 медикаментів.  Але, наприклад, лише в країнах Західної Європи в торговому обороті аптек налічується  більше  10 тисяч найменувань медичних  препаратів!  Як звичайному лікарю зорієнтуватися в цьому розмаїтті? А ось як.

«Наприклад, при лікуванні  серцево?судинних захворювань лікар може вибирати сотні препаратів! – пояснює французький дослідник. – Цей вибір буде випадковим, принаймні  спочатку. Потім молодий лікар, якого щодня атакує реклама та відвідують  торгові  представники  лабораторій, вирішить, що він нарешті знайшов непогані ліки. Саме на них він випише рецепт… щоб поспостерігати, чи справді цей препарат підходить йому, щоб потім поміняти його на інший, новий. І кінця цьому немає».

Не секрет, що серед лікарів  час від часу виникає  щось на кшталт «моди» на той чи інший препарат. Переконатися в цьому нескладно. Наприклад, якщо в вашій сім’ї є маленька дитина, яка часто хворіє на застуди, то ви самі бачите, як щороку змінюється арсенал лікувальних засобів: минулого року від підвищеної температури всі лікарі виписували парацетамол, позаминулого  – німесулід,  а наступного  року з’явиться щось нове. До речі, і парацетамол, і німесулід можуть завдати організму дитини неабиякої шкоди.

7 СМЕРТНИХ… ЛІКІВ

Ось ми і дійшли нарешті до ліків. Точніше до того, яких саме ліків треба остерігатися,  щоб не заподіяти  собі шкоди.  То яких? Всіх! Принаймні так вважає Луї Броуер та його послідовники.

Всі ліки, на думку дослідника, повинні вважатися потенційно небезпечними, тому що будь?яке наукове відкриття в царині медицини та біології працює на систему, що створена трьома партнерами – фармацевтикою, алопатичною медициною та державою.  Заради того, щоб все залишалося так як є ці троє партнерів ладні піти на фальшування або приховування результатів дослідів або лікування, вкладати гроші в рекламу та перешкоджати незалежним спостерігачам робити свої висновки  щодо нових препаратів. А головна мета всього цього – одержання прибутків.

Треба зазначити,  що потурають  цим схемам, перш за все, звичайні люди. Пересічний  громадянин  дуже часто  замість  того,  щоб прочитати  хоча  б інструкцію до ліків і замислитись, чим саме він годує свій багатостраждальний організм, сподівається на дивовижне зцілення за допомогою «чудо?пігулок». Таким чином люди наносять собі подвійну шкоду. По?перше, бездумно отруюють себе, по?друге, займають пасивну позицію у справі лікування хвороби. Адже для того, щоб зцілитися, потрібні неабиякі душевні зусилля самого хворого.

Але повернемося до небезпечних  ліків. Луї Броуер вважає, що за останні півсотні років алопатична  медицина  озброїлась,  так би мовити, списом  з сімома вістрями.  Ортодоксальна медицина тримається на 7 основних категоріях ліків, розроблених  фармацевтичними  лабораторіями:  антибіотики, протизапальні  та знеболюючі засобі, препарати проти високого артеріального тиску, протиалергійні  препарати, транквілізатори  та антидепресанти, протипухлинні  засобі, вакцини, тобто препарати для введення в організм антигенів.

Якщо взяти побічну дію лише звичайних антибіотиків,  то виявляється, що вони отруюють нирки, печінку, кістковий мозок та нервову систему, викликають алергію  та кишкові розлади, пригнічують  імунну систему,  викликають схильність до утворення злоякісних  пухлин. Для того,  щоб перелічити всі побічні дії кожної групи препаратів, однієї статті замало.

«Яка кількість жінок з часу існування пігулок вживала їх немов цукерки, не знаючи механізмів їх дії, – питає читача Луї Броуер, – і скільки з них заплатило за це здоров’ям та життям за вживання протизаплідних засобів? Відповідь, на жаль, проста: багато мільйонів у всьому світі».

 

НЕМА ДІТЕЙ,  ПРОТЕ Є ПУХЛИНА!

Втім, ніж механічно перелічувати протипоказання ліків, багато з яких ми звикли вважати  цілком безпечними,  краще  згадати  скандальні   випадки, пов’язані з  конкретними препаратами.    Наприклад,   страшна   історія талідоміда – заспокійливого  та снодійного засобу, завдяки якому за період з 1956 по 1962 рік на світ народилися 12 000 дітей – тяжких інвалідів, матері яких приймали «чудо?пігулки» під час вагітності. Історія набула широкого розголосу. Та чи навчила вона нас чогось?

Візьмемо новіші приклади. Жінки середнього віку, мабуть, пам’ятають, як на полицях наших аптек серед інших протизаплідних  засобів  лежав препарат «Діане?35». Рекомендуючи його, лікарі запевняли, що він не лише надійно перешкоджає небажаній  вагітності,  але й добре впливає на загальний стан репродуктивної  системи жінки. Але влітку  1994 року німецькі  та італійські дослідники виявили, що ацетат ципротенона  – одна із складових пігулок – впливає на ДНК та суттєво збільшує  ризик виникнення злоякісних пухлин. Але попри ці страшні висновки  «Діане?35»  ще декілька  років можна було знайти в аптеках.

Якщо взяти всі протизаплідні  засоби, що містять гормони естро?прогестатини, то їх побічними діями є зміна формули крові, формування згустків  та тромбів, нічні судоми, набряки, зниження  еластичності кровоносних  судин, підвищення артеріального тиску, депресії та ризик утворення пухлин.

Щодо  інших ліків, що широко  застосовуються в світі, то лікарі інколи навіть не знають, як саме вони можуть вплинути на конкретного  пацієнта. Наприклад, діазепам – складова такого популярного заспокійливого як валіум – в залежності від обставин може заспокоїти одного пацієнта, іншого, навпаки, роздратувати, у третього викликати  сонливість, четвертого збуджувати. В деяких випадках ця хімічна речовина навіть може спровокувати людину… до самогубства!

Навіть така, на перший погляд, безпечна речовина як фенолфталеїн (що входить  до складу більшості  проносних  засобів)  може викликати нудоту, блювання,  геморой,  нервові розлади,  тахікардію та  серйозні ураження печінки.

В скандальних  історіях  з небезпечними ліками  дуже показовим  є те, як діють фармацевтичні компаніі – виробники.  Перший крок – замовчування результатів досліджень,  що дискредитують  препарат. А коли дотримуватися «режиму  мовчання»  вже неможливо,  «ліки» намагаються…  доправити  до країн «третього світу». Ще десять років тому, в часи написання книги «Продовольча  та  фармацевтична   мафія»  об’єми річного експорту західними фірмами медикаментів, заборонених в Європі, складав близько $5?6 млрд.ХИБНИЙ ШЛЯХ МЕДИЦИНИ -

БІЗНЕС НА МАРНОСЛАВСТВІ

Фармацевтичні компанії звичайно не могли оминути таку  людську слабкість, як бажання виглядати якнайкраще.  Не дивно, що люди, які довіряють міфу про «чудодійні пігулки», замість того, щоб дотримуватися принципів здорового харчування і займатися фізичними вправами, шукають на аптечних полицях «ліки стрункості». І нічого, що після вживання деяких з них справді можна виглядати дуже струнким… в домовині.  На жаль, щоб проілюструвати це, не треба шукати приклади за кордоном.

Минулого року фахівці українського Науково?дослідного центру незалежних споживчих експертиз «Тест» ознайомили  широкий  загал результатами перевірки 10 найпопулярніших «пігулок  стрункості», що продаються в звичайних аптеках без рецепту. Результати шокують: більшість цих препаратів виявились небезпечними  для здоров’я.

– З 10 препаратів рівно половина – однозначно! – несе загрозу життю людини. Якщо ви маєте проблеми зі здоров’ям та зловживаєте цими засобами, то дуже просто можете вмерти через них, – пояснює директор  НДЦ «Тест» Валентин Безрукий. – Одна з небезпечних  речовин, що були знайдені  у пігулках, – сибутрамін, психотропний препарат, що штучно тамує голод.

Деякий час, за словами директора НДІ харчування, головного позаштатного дієтолога  МОЗ Олега Швеця, цей препарат використовували  для лікування зайвої ваги в надважких  випадках.  Але застосовували його лише тоді, коли інші засоби не допомагали. Серед побічних  дій цього стимулятора центральної нервової системи – нудота, безсоння,  запаморочення,  лихоманка, повна втрата апетиту, тахікардія та аритмія. А якщо вживати його довгий час, боротьба за стрункість може скінчитись довічною пропискою в психоневрологічній лікарні. Категорично не можна застосовувати сибутрамін хворим на серцево?судинні розлади та високий тиск: розплатою за стрункість стане смерть.

За розпорядженням   МОЗ України,  сибутрамін  має бути повністю заборонений  на території  нашої держави,   але  компанії?виробники «пігулок стрункості» просто… забувають вказати на упаковці повний список діючих речовин. І це ще одна проблема, що стосується значною мірою «країн третього світу», як виробників, так і споживачів лікарських засобів: тут можна збрехати! Втім, «відповідальні»  фармацевтичні компанії  не брешуть – вони чесно вказують на вміст сибутраміна в таких препаратах як «мерідіа», «ліндакса», «редуктил», «целіум». Проте забувають по- передити, що препарати є небезпечними. Але не настільки небезпечними, як деякі пігулки, що, повторюю, вільно продаються в наших аптеках і в яких вміст сибутраміна перевищує «умовно безпечні» дози в 2,5?5 разів!

Те, що найефективнішим  шляхом боротьби з захворюваннями є профілактика, і, в першу чергу, здоровий спосіб життя, розуміє не лише француз Луї Броуер. Наприклад, Олег Швець вважає, що Україна потребує спеціальних програм боротьби з інфарктами, інсультами, цукровим  діабетом та іншими  «хворобами гладких». Адже у нас від надлишкової ваги і хвороб, які вона провокує, потерпають близько 30% чоловіків  і майже 40% жінок. Втім, програми такої і досі нема, зате є великий вибір «чудо?пігулок». І якби ж вони містили лише сибутрамін.

Два роки тому Центр  незалежних   споживчих експертиз «Тест» вже вивчав  аптечні  засоби боротьби  з надмірною вагою. Тоді  з 16 препаратів небезпечними визнали 13. Окрім психотропних речовин в них були знайдені  ще деякі цікаві речі. Наприклад, пекельна суміш кофеїну та ефедрину. Доза кофеїну в одній  пігулці  дорівнювала   приблизно 10  (!)   філіжанкам найміцнішої кави – це може призвести не лише до нападів надлюдської  енергійності,  а й до банального  серцевого  нападу.  А ефедрин (який, до речі, застосовують для лікування  хворих на астму), лікарі відносять до засобів, що викликають стійку наркотичну залежність.

Але і це все не ще: в деяких «пігулках стрункості» були знайдені речовини,  які вітчизняні вчені… навіть не змогли ідентифікувати!  Я вже не кажу про те, щоб визначити  їх побічні дії. Наприклад, до складу деяких препаратів входить загадковий «екстракт дерева Гугл». Може, його побічна дія – навіжене сновигання інтернетом?

ЕКСПЕРИМЕНТ НА ЛЮДЯХ ТРИВАЄ

Вже декілька років поспіль набуває популярності теорія про те, що горезвісна  «чума XXI сторіччя»  – насправді не що інше як афера зі збирання грошей, яку розпочали знову ж таки фармацевтичні компанії. Близько 6 тисяч вчених по всьому світу називають офіційні програми боротьби зі СНІДом «бізнесом на смерті». Справа в тому,  що вірус СНІДу  ще ніхто так і не бачив.  А насправді імунодефіцит викликаний  тим, що людство вже десятки років піддається  смертельному впливу  хімічного забруднення. Дається  взнаки погіршення  екології і  звичайно  ж  контакт з хімічними  речовинами, не останнє місце серед яких займають знов?таки ліки.

Що ж чекає людство, якщо ми не змінимо кардинальним чином свої погляди на ліки і лікування?  Прогнози, що дає в своїй книзі Луї Броуер, невтішні.  Зараз, пише він, приблизно одна дитина з десяти має генні порушення і починає хворіти ще до народження. Інші 9 ще в ранньому дитинстві піддаються впливу хімічних речовин у вигляді ліків та щеплень. Імунітет  у них падає, протягом життя під впливом вірусних та хімічних атак накопичуються генні мутації. В  наступному   поколінні дітей?інвалідів  стає більше. Врешті?решт це може призвести  ссавців  виду гомо сапієнс  на межу вимирання. І це не жарт.

Книга Луї Броуера про злочини фармацевтичної мафії побачила світ більше як 10 років тому. Чи змінилася з того часу ситуація в світі? Можливо,  алопатична  медицина  почала  стрімко втрачати  прихильників,   а світові монстри, виробники  хімічних ліків – свої статки? Нічого подібного!

Як прогнозують експерти аналітичної компанії IMS Health,  в 2011?му році світовий  фармацевтичний ринок «погладшає» на 5?7% та складе близько  $890 млрд. Вони також  вважають, що наступного року на ринку з’являться 5 нових препаратів з об’ємом продажів більш як $1 млрд.

Найбільшим  залишиться фармацевтичний  ринок Сполучених Штатів з об’ємом продажів у $320?330 млрд. В Європі зростання ринку ліків буде дещо стримуватися  урядовими  заходами  по зменшенню витрат: загальний темп зростання 5 головних фармацевтичних ринків (Німеччина, Франція, Італія, Іспанія  та Велика Британія)  буде становити лише 1?3%.

Зате фармацевтичний ринок  країн  «третього світу» буде зростати вражаючими темпами. Наприклад, ринок найбільшої з країн цієї категорії – Китаю – набере, за прогнозами, більше 25% ($50 млрд) та вийде на третє місце в світі. Загалом же в країнах, що розвиваються,  зріст фармацевтичного  ринку буде становити 15?17%.  До ринків, що розвиваються,  належать  не лише  такі світові гіганти як Китай, Бразилія чи Росія, але невеличкі держави Південно?Східної Азії  та Східної Європи, такі як, наприклад, Румунія та звичайно ж Україна.

Ще одна тенденція наступного року: світові бренди зіткнуться з жорсткою конкуренцією  з боку дженериків  (дешеві аналоги відомих «розкручених» ліків), а також ліків, що досі не отримали патент. Тобто, експеримент  на людях набирає обертів.

Людмила  ЗАГЛАДА

Нешкідливі ліки – вже непогано!

На написання книги «Продовольча та фармацевтична мафія» Луї Броуера надихнув один старий лікар, який розповів йому історію свого життя. Медичну практику він почав під час другої світової війни. Через нестачу ліків молодий медик був вимушений згадати те, як ще його бабуся лікувала ревматизм настоянкою з листя верби, та почав сам виробляти жарознижуючі ліки з листя та кори цієї рослини. Хоч вони діяли дуже добре, за законом він не мав права цього робити, тому звернувся до приятеля-фармацевта. А той пояснив йому – навіщо возитися з рослинами, якщо хімічні препарати випускати простіше та дешевше? І врешті-решт лікар перекваліфікувався в фармацевти та заробив на цьому непогані гроші. «Чи знаєте ви, як народжується ідея про нові ліки? – спитав він у Луї Броуера. – Це дуже просто, я так робив сам. В першу чергу, треба вивчити, яка хвороба викликає найбільше смертельних випадків у світі. Потім вивчити всі наукові дослідження, що були зроблені в цій царині, відкриті публікації (без жодних доказів про достовірність наукової гіпотези),  а потім організувати випуск ліків, які, за можливості, не повинні викликати шкідливих та небажаних наслідків».

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *