ЧЕРВОНА КНИГА ЛЮДСТВА -Чомусь на Землі існує лише одна Червона книга, до якої вписують ті види наших братів менших, що зникають. Що ж стосується людей, то такого реєстру ще не вигадали. Але якщо колись з’явиться червона книга людства, то одними з перших туди потраплять українці.

Адже, як не трагічно це звучить, але, на жаль, нація вимирає. Через якихось пару сотень років від нас залишаться лише спогади.

 

Люди, на жаль, час від часу помирають, і зупинити цю скорботну ходу у світ інший не під силу навіть Господу, що встановив саме такий порядок речей. Місце тих, що пішли, займають нові створіння, приблизно в такій самій кількості,  і дякуючи такому (перепрошую за страшний цинізм) кругообігу створінь, в природі зберігається такий собі баланс (ще раз пардон) біомаси. Однак, щось подібне можливо лише в здоровому суспільстві, де люди, не поспішаючи, в свої терміни, йдуть у гості до Бога. Тобто, добре попоївши, залишивши заповіт і висповідавшись наостанок у батюшки. У такому суспільстві й народитися не страшно, ось і народжуються маленькі товстенькі бюргери з рожевими дупками та розчиненою у крові впевненістю у наступному дні.

ПОПЕРЕДУ ВСІЄЇ ЄВРОПИ

В Україні, на жаль, все інакше. Люди у нас помирають здебільшого не від старості, а від хронічних хвороб, незроблених операцій, алкоголізму, невпевненості, відчаю та безнадійності. Після чого родичі, друзі та знайомі новопреставлених, бачачи такі справи, нових членів суспільства народжувати не поспішають. Тобто, маленькі українці на світ, звичайно, з’являються, але зовсім не в тій кількості, яка є необхідною для самовідтворення нації. І здоров’я в них, відверто кажучи, не те, і впевненості у щасливому завтра теж бракує.

Ось і вийшло так, що ще 5 років тому за рівнем максимальної смертності та мінімальної народжуваності Україна вийшла у лідери серед європейських держав. Наразі смертність у нашій країні вдвічі більша за народжуваність: про це заявили представники Міністерства охорони здоров’я на прес6конференції з нагоди Всесвітнього дня здоров’я. Якщо ситуація збережеться, у нашого «світлого майбутнього» досить невтішні перспективи. Так, згідно з деякими прогнозами вітчизняних спеціалістів, точніше, з розрахунками чисельності українського народонаселення, вже до 2015 року нас може зменшитись на 8,4 млн (16,1%). Це більше, ніж Україна втратила у Другій світовій війні (8 млн людей), до 20256го – на 12,9 млн (27%) менше, ніж в 19396му, а до 20356го – на 15,3 млн (29,3%) менше, ніж у 19136му. І наостанок, у 2050 році чисельність населення може зменшитися на 25 млн, або 47,9%. Прогнози ООН милосердніші: населення України у 2050 році може скоротитися «всього» на 20 млн (40%). Але, до речі, саме ООН кілька років тому віднесла Україну до категорії країн, що вимирають.

З огляду на вищесказане, напрошується два віковічних та улюблених інтелігенцією запитання: «Хто винний?» і «Що робити?».

Наразі об’єм бюджетного фінансування охорони здоров’я в Україні не перевищує 2,7-3% ВВП. Між тим, допустимий мінімум, що встановлений ВОЗ, має складати не менше 5%. Наприклад, в США за останні 5 років ці витрати склали 11-14% ВВП, у Німеччині – 10-11%, в Англії – 8-9%.

ЧЕРВОНА КНИГА ЛЮДСТВА - 2 докторДВІ ЧУМИ

Причин демографічної кризи в Україні можна назвати десятки, включаючи соціальні, ментальні та економічні, але основною причиною вимирання населення (будемо називати речі своїми іменами) все ж таки є його здоров’я. Тобто, його відсутність.

Давайте подивимось, на що хворіють українці? Власне, на ті ж самі хвороби, що й інші народи, які населяють земну кулю, тільки масштаби інші. З розмахом хворіємо. Передусім, це інфекційні захворювання органів дихання та кровообігу. Інфекційна хвороба, яка забирає  найбільше людських життів –  це туберкульоз.  З 1995 року у нас спостерігається справжня епідемія. Рівень смертності – 22,6 випадків на 100 тис. Кількість носіїв хвороби складає 1,4% населення. Більше за всіх від цієї хвороби потерпають незахищені верстви населення: біженці, бомжі, наркомани. Найнеблагополучнішим у цьому сенсі регіоном вважається південний схід України. Хоча страшна хвороба загрозливими темпами поширюється і в столичному регіоні.

Поряд з туберкульозом є ще одна загроза і біль – так звана «чума ХХ сторіччя», що благополучно перекочувала в сторіччя ХХI. За даними ООН, стрімке зростання захворюваності на СНІД  спостерігається саме в Україні,  де інфіковано 1% населення.  Тобто, близько 0,5 млн людей. Окрім того, внаслідок високих цін на імпортні препарати далеко не всі наші хворі отримують адекватну медичну допомогу, і тому після інфікування живуть, у середньому, років 5, тобто вдвічі менше, ніж люди з розвинених країн, яким теж не пощастило, і які захворіли на СНІД.

Згідно з оцінками спеціалізованого агентства ООН, за останні 5 років темпи поширення ВІЛ зросли у 20 разів. І як показує статистика, хвороба вбиває здебільшого молодих. Наприклад, середній вік киян, хворих на СНІД, 20 – 29 років.

УКРАЇНА ХВОРІЄ НА РАК

Ще одна проблема української (і не лише української) охорони здоров’я – онкопатології. За останні 10 років кількість онкохворих зросла на 25%, загальна чисельність населення скоротилася на 4 млн людей. Онкологічна захворюваність стабільно росте на 2,663% за  рік  та  продовжує  «молодіти».  Власне, за  цим  показником  ми  не  дуже відрізняємося від Європи, однак треба взяти до уваги, що середня тривалість життя українців на 10620 років менша, ніж європейців.

В Україні щороку діагностується більше як 160 тис. нових випадків злоякісних новоутворень, майже 100 тис. мешканців помирають від раку. Щогодини реєструється більше 20 нових випадків хвороби, щогодини вмирає 10 людей. За розрахунками спеціалістів, до 2020 року кількість нових випадків онкозахворювань в Україні перевищить 200 тис. На рік. Кожен другий6третій онкохворий в Україні помирає в перший рік хвороби, що в 2610 разів перевищує аналогічний середньоєвропейський показник. В той же час близько 5% хворих відмовляються від лікування за браком коштів, і ще більше людей, які підозрюють у себе цю страшну хворобу, просто бояться піти до лікаря… До того ж, дуже гостро постала проблема несвоєчасної діагностики, тому що радянська система профілактичних оглядів розвалилася за роки незалежності.

Почесний директор Інституту онкології АМН України, професор Сергій Шалімов підкреслив, що відсутність координації у взаємодіях онкологів та лікарів загальної практики призводять до виявлення хвороби на пізніх стадіях, а мізерне фінансування не дозволяє підтримувати стан хворого на належному рівні. Ще б пак! Адже на одне онкологічне ліжко6місце щедра держава виділяє шалені гроші: майже 5 гривень. Відтак без онкології померти недовго…

ЛІКУВАТИСЯ БЕЗКОШТОВНО – ЛІКУВАТИСЯ МАРНО

«Добрий день, безкоштовний лікарю! – Добрий день, невиліковний пацієнте!». Цю іронічно6гірку приказку (до речі, поширену лише на території СРСР) знає кожен, кому довелося хоч раз звернутися до лікаря. А оскільки у більшості з нас потреба у допомозі лікаря виникає не так вже й рідко, то кожен потенційний пацієнт знає: безплатний сир буває лише в мишоловці, а безплатна медицина – в Конституції.

ЧЕРВОНА КНИГА ЛЮДСТВА -Тому вибирайте щось одне – або діставайте гроші та лікуйтеся цивілізовано, або займайтеся безкоштовним самозціленням: калина6малина, анальгін з цитрамоном, ноги – в гірчицю, горло – у теплий шарф. До речі, більшість так і робить. Якщо ж вам дуже «поталанило», і хвороба серйозніша, ніж просте ГРВІ, доведеться замислитися про власну спроможність платити. Якщо ви, звичайно, не хочете опинитися серед «хроніків», або ще гірше – передчасно лягти під могильний камінь. І можете потім кому завгодно розповідати, що право на безплатне медичне обслуговування вам хтось там гарантував. У нас цінуються живі гроші, а не гарантії. І це не тому, що в лікарнях працюють монстри в білих халатах. Ні, вони звичайні люди, які хочуть їсти.

За останні 100 років за рівнем захворюваності й смертності онкопатології перемістилися з десятого місця на друге, поступаючись лише хворобам серцевоIсудинної системи. За прогнозами ВОЗ, у 2020 році онкопатологія вийде на перше місце, а за даними Американської асоціації госпіталів, це станеться вже найближчим часом. Онкологічна захворюваність зростає у всьому світі. За останні 50 років вона зросла майже на 50%.

Щороку захворюють 10 млн людей. Спеціалісти вважають, якщо в найближчі 12I20 років не буде розроблена ефективна профілактика, то кількість онкохворих зросте до 20 млн, а кількість смертей – до 12 млн. Навіть в економічно благополучних європейських країнах щороку від раку вмирають 837 тис. людей і реєструється близько 4 млн нових випадків захворювання. Рак вважається причиною більше 15% усіх смертей. Найбільше випадків припадає на країни Азії, Африки та пострадянські держави.

Наталія  ТИМОШЕНКО

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *