Нові комп’ютерні й інтернет-технології можуть змінити процес отримання знань. А також – зробити його безпечнішим

Чи не найактуальніша тема світової освітянської спільноти – вміння пристосовувати систему отримання знань, умінь і навичок до шаленого розвитку сучасних технологій. Це й не дивно, адже їх використання може зробити ефективнішою будь-яку справу, зокрема – навчання. Тож комп’ютеризація й «інтернетизація» закладів освіти – це вже сучасність. Однак кожна нова справа ставить нові запитання й виклики. Наприклад, використання інтернету дітьми може бути не таким безпечним, як здається на перший погляд. Та чи варто від нього відмовлятися?

 

-Діти й дорослі використовують інтернет з різною метою: спілкування з друзями, ігри, пошук інформації, музики, відео. Але в мережі досить багато і прихованих небезпек: дорослий контент, зваблення дітей тощо. Хто, як не ми з вами, повинен працювати задля убезпечення дітей від цих ризиків? Це означає: треба навчати використовувати інтернет правильно, – впевнена Ганна Васильєва – начальник Управління освіти Оболонського району. – Наприклад, у нашому управлінні є методичний центр інформаційних технологій в освіті, який і координує таку роботу. А в школі № 8 уже працюють над створенням безпечної шкільної інформаційної хмари.

НОВИЙ ПРОСТІР

Галина Швединська – директор столичної школи № 8 Оболонського району, розповідає, що питання інформаційної безпеки дітей є надзвичайно актуальним. Адже нині навіть першокласники обізнані з комп’ютером і можуть активно користуватися інтернетом.

Електронне спілкування, зокрема, з учителем – це не щось захмарне. Учні вже давно користуються таким способом комунікації: мають власні поштові скриньки, сторінки в соціальних мережах. Як діти можуть працювати в інтернеті безпечно? Одне з ефективних рішень – створити закрите освітнє середовище он-лайн, де немає непристойної реклами, вірусів та іншої шкідливої інформації. Звісно, це не означає, що цей простір нівелюватиме роль учителя. Навпаки, дитина почуватиметься охопленою навчальним процесом навіть удома й розумітиме, що педагог піклується про нього не лише у школі.

Ольга Свириденко – керівник програми «Партнерство в навчанні» компанії Майкрософт, розповідає, що для освітніх потреб можна безкоштовно використовувати «хмарний» сервіс – Офіс 365.

– В ньому є віртуальні сервери, і це спрощує й оптимізує витрати шкіл на придбання й обслуговування такої власної техніки, – каже вона. – «Хмарний» сервіс створює нову парадигму комунікації учнів між собою і з учителями. Не треба телефонувати учням – можна зробити масове інтернет-розсилання на електронні адреси. І діти отримають ці повідомлення на свої комп’ютери, телефони чи планшети.

ШКІЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ

«Хмарний» офіс передбачає набір сервісів, якими може безкоштовно користуватися навчальний заклад. Зокрема, це корпоративна пошта й календарі подій он-лайн. А також – програма для проведення відеоконференцій і відеоуроків. Вона також дає змогу надавати спільний доступ до віртуальної дошки, аби діти могли працювати з нею на відстані. З допомогою офісу створюються віртуальні учительські та спільноти з певного предмета. Отже, такі рішення дають змогу кожній школі створити власний унікальний простір он-лайн і структурувати його за власними потребами.

«ХМАРНІ» ВЧИТЕЛІ Й СТАРШОКЛАСНИКИ

Заступник директора з інформаційних технологій школи № 8 Ігор Вєтров розповідає, що робота розпочиналася зі створення віртуальної вчительської, яку нині педагоги наповнюють власними розробками уроків, презентаціями й іншими навчально-методичними матеріалами. Також ця інтернет-система може бути корисною і для навчання тих дітей, які з поважних причин не можуть бути на уроках.

– Три місяці тому ми почали таку «хмарну» програму вже з дітьми, одинадцятикласниками, – розповідає Ігор Анатолійович. – З її допомогою учні спілкуються, обмінюються навчальною інформацією. Планую, що через кілька тижнів вони зможуть навчати менших дітей. Отже, знання про нові можливості навчання і спілкування поширяться у школі.

Учень Вадим Бреславець розповідає, що вони вже створили «хмарну» сторінку свого 11 – Б класу. З її допомогою нині спілкуються не лише в школі, а й удома.

– Якщо учень хворіє, то має можливість зв’язатися з учителем, поспілкуватися з ним, запитати про домашнє завдання. Педагог навіть може використовувати віртуальну дошку, демонструвати малюнки чи презентації. Також незабаром плануємо активно працювати з офісом з допомогою мобільних телефонів, – розповідає Вадим. І зауважує, що цю систему можна використовувати і як соціальну мережу. Адже поєднуючи і навчання, і звичайне спілкування, вона може створити конкуренцію навіть найпоширенішим соціальним інтернет-мережам.

Однак Ігор Вєтров відзначає, що сучасні рішення не є «панацеєю» для всіх закладів освіти країни: актуальною залишається проблема технічного устаткування шкіл. Адже програмне забезпечення розвивається дуже швидко й переоснащення закладів комп’ютерами за цим темпом встигає далеко не завжди. Тому із сучасними програмними рішеннями зможе працювати кожна дитина, але не кожна шкільна «розумна» машина.

ОСНОВНЕ – РОЗПОЧАТИ

НОВА ВЧИТЕЛЬСЬКА КІМНАТА – В ІНТЕРНЕТІ

Заступник директора з навчально-виховної роботи столичної школи № 8 Наталія Лутанюк розповідає про участь у створенні віртуальної вчительської.

– Найважче було розпочати проект. Але потрібно було просто правильно донести інформацію до наших учителів. І ми з ними – друзі, тож вони знають, що я їх намагаюся не навантажити, а навпаки – розвантажити. Спочатку я провела тренінги для педагогів. І нині щовечора вони заходять до віртуальної учительської, щоб ознайомитися з актуальними оголошеннями. Наприклад: терміново потрібно заповнити документ, а поряд одразу є бланк для цього. Тож завдяки використанню новітніх технологій стало набагато зручніше працювати. Мені – управлінцеві – не треба витрачати зайвий час, щоб «оббігти» кожного вчителя й надати чи отримати потрібну інформацію. А педагоги можуть оперативно виконувати ті чи інші завдання. Вчителі до нових технологій уже звикли, бо побачили користь і зручність такої роботи. Сьогодні у «хмарі» методичне об’єднання вчителів української мови й початкової школи, але ми долучимо до активної роботи педагогів з інших методичних кафедр.

Учителі, яким треба показати власні розробки чи програми, роблять це з допомогою «хмарної» технології. Також у вільному доступі є розробки уроків. Педагог теж може захворіти, а так не хочеться, щоб власна розробка залишилася невикористаною і діти її не побачили!

 

МАЛА АКАДЕМІЯ

МАН ЗАПРОШУЄ ДО ВІРТУАЛЬНОЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ

У Києві відбувся науково-методичний семінар «Використання середовища комплексу віртуальних лабораторій в організації навчально-дослідницької діяльності учнів – членів МАН» – спільний проект Національного центру «Мала академія наук України» і комунального позашкільного навчального закладу «Київська Мала академія наук учнівської молоді».

Мета семінару – науково-методична підготовка вчителів до організації дослідницької діяльності учнів із використанням комплексу віртуальних лабораторій. Віртуальна лінгвістична лабораторія – це інформаційний комплекс, діяльність якого забезпечує потужний центр, колектив якого постійно працює над поповненням, редагуванням і дослідженням мовного матеріалу засобами комп’ютерної лексикографії.

Під час семінару, організованого для вчителів української мови й літератури, розглядаються питання використання науково-дослідницького простору віртуальної лінгвістичної лабораторії, зокрема ресурсів Українського національного лінгвістичного корпусу й Інтегрованої лексикографічної системи «Словники України». Інтегрована лексикографічна система «Словники України» складається з п’яти словникових систем: «Словозміна», «Транскрипція», «Синонімія», «Антонімія» і «Фразеологія». Реєстр цієї системи налічує близько 260 тисяч одиниць. Із нею можна працювати в режимі он-лайн чи, використовуючи електронний носій.

Важливою складовою віртуальної лінгвістичної лабораторії є Український національний лінгвістичний корпус – електронна бібліотека українських текстів зі стандартною бібліотечною функціональністю, доповнена потужними інструментами пошуку, навчання й дослідження. Користувач – і учитель, і учень – має можливість здійснювати пошук за бібліографічними реквізитами, за заданою фразою чи словом у текстах. Учасники семінару запевнили, що такі інноваційні технології значно розширюють можливості організації науково-дослідницької роботи молоді.

P.S. Про проблеми дитячої безпеки в інтернеті й новітні засоби навчання читайте в наступних номерах «Освіти України»

Максим КОРОДЕНКО, «Освіта України» № 7

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу