Із-за парти - у крісло директора - osvitaПортативний фільтр, який придумав випускник Малої академії наук Даниїл Черевашко, може очистити воду де завгодно: від туристичного походу до… космосу! 

Даниїл родом з Олександрії, нині – першокурсник Національного авіаційного університету. Якось юного винахідника (на той час – учня одинадцятого класу) змучила спрага. Подумав: непогано було б завжди мати під рукою прилад, який швидко очистить будь-яку воду. Так розпочалося створення портативного фільтра для води, в основі якого лежить інноваційна технологія.

Чай із калюжі
Фільтр складається з двох пластикових посудин для води, між якими розташована керамічна мембрана. Секрет її – основне у винаході. Даниїл Черевашко переконаний, що звичайний вугільний фільтр не дуже ефективний, адже в ньому, при довгому використанні, накопичуються шкідливі бактерії. І винайшов власний! Він придумав насичувати керамічну мембрану ЕМ-препаратом, який використовують у сільському господарстві для знищення бактерій та підвищення якості врожаю. Вода проходить крізь мембрану, а біопрепарат насичує її корисними мікроорганізмами і вбиває мікроби, патогенні віруси та бактерії.
– Це дуже просто! – показує принцип роботи винаходу Даниїл. – У верхній резервуар набираємо будь-яку воду, хоч би й із калюжі чи болота. Натискаємо рукою, вода просочується крізь мембрану і потрапляє в нижній резервуар. Можна пити!
Прилад відфільтрує літр води за чотири хвилини. Рідина не лише стає чистою, а й збагачується більш як 80 видами корисних мікроорганізмів. Собівартість фільтра – близько шістдесяти гривень.

Ідеї для космосу
Із-за парти - у крісло директора - osvita11До хлопця вже звернулися підприємці з Кіровоградської області, які бажають налагодити виробництво фільтра. А ще винаходом зацікавилося Державне космічне агентство. Адже школяр виявив: якщо мембрану зробити не з кераміки, а з габардину, фільтр можна використовувати у космосі. Забезпечення чистою водою під час польотів у міжзоряному просторі й нині є великою проблемою.
Нещодавно Даниїл і ще десять юних винахідників з різних областей України отримали патенти на свої винаходи. Їх вручив президент Національного центру «Мала академія наук України» Станіслав Довгий.

 

Патент – безкоштовно!
Авторські свідоцтва і патенти українським вундеркіндам допоміг отримати відділ інтеле­ктуальної власності Центру інновацій МАН. Як відбирають роботи для патентування, хто може скористатися послугами юристів МАН і, найважливіше, що повинен знати юний винахідник, який хоче отримати свідоцтво чи патент?
Цим «Освіта України» поцікавилася у завідувача Відділу інтелектуальної власності МАН Михайла Зуєва.
– Ми допомагаємо юним винахідникам оформити всі необхідні документи, – розповідає Михайло Ігорович. – На корисну модель – патент, на комп’ютерну програму чи твір – свідоцтво про державну реєстрацію. Для школярів і студентів це безкоштовно, всі витрати Мала академія наук бере на себе. Допомагаємо не тільки членам МАН, а й іншим школярам. На жаль, поки що не всі учні знають, що ми можемо допомогти захистити їхню інтелектуальну власність.
Для початку винахіднику необхідно зателефонувати до МАН за телефоном (044) 489-55-99 або написати електронного листа на адресу ic@man.gov.ua. Вказати свої контактні дані, додати опис роботи. Фахівці академії розглянуть роботу і, якщо вона справді новаторська, – надішлють зразок заявки та інших додаткових документів. Для реєстрації комп’ютерної програми чи твору – це настанова користувача та вихідний код. Для корисної моделі – опис, креслення, формула та реферат.
– Ми є посередником між «малими академіками» і Українським інститутом промислової власності, – продовжує Михайло Зуєв. – Але нічого не робимо замість дитини. Наша мета – навчити школяра реєструвати, а не робити це за нього. Наступну модель він зможе патентувати вже сам.

Економія на квитках
Уся процедура триває близько року й не кожен учень чи студент із віддалених регіонів має можливість приїжджати до Києва для того, щоб відвідати державні органи.
– Саме тому молодий винахідник оформлює доручення на представника Центру інновацій і ми від його імені проводимо процедуру, – пояснює Михайло Зуєв. – До Києва треба їхати лише для отримання патенту чи авторського свідоцтва!

Як шукають кулібіних
Одне з основних завдань відділу – пошук (моніторинг) і відбір винаходів для отримання патенту чи свідоцтва про реєстрацію. Фахівці відділу вивчають усі роботи учнів, які перемогли на районних, обласних та всеукраїнському конкурсах.
– Обов’язково потрібні позитивні відгуки наукових керівників та рекомендації членів журі, – продовжує Михайло Ігорович. – Але найголовніше – згода автора. Не всі учні дають згоду на державну реєстрацію. Дехто побоюється, що інформацію про винахід можуть украсти «пірати». Але ці побоювання – безпідставні. На сайтах Українського інституту промислової власності і Державної служби інтелектуальної власності оприлюднюють тільки коротку інформацію про винахід.

Очистити море від сірководню
Кожного року МАН допомагає школярам отримати близько 40 охоронних документів. У січні 2014 року академія вже отримала п’ять позитивних висновків Українського інституту промислової власності щодо ухвалення рішення про видачу патенту на корисну модель для учнів МАН.
– У лютому, наприклад, отримає патент Дмитро Кривий з Вінниччини, – каже Михайло Ігорович. – Він винайшов малогабаритну переносну пічку з примусовою подачею повітря. Її можна використовувати у невеликих фермерських господарствах, у подорожах. Конструкція пічки дуже проста, а собівартість – маленька. Сподіваюся, нею зацікавляться виробничники. Крім цього, вручимо патенти і винахідникам персональної учнівської мікролабораторії для вивчення природничих предметів, приладу для безпечної очистки водойм від сірководню тощо.
До речі, ми реєструємо багато авторських свідоцтв на комп’ютерні програми. Нині це одна з найбільш перспективних галузей і молоді на­уковці активно в ній працюють. Багато наших винахідників – із сіл і невеликих містечок. Це дуже добре, адже вони придумують пристрої, потрібні для фермерських господарств. Також наші вихованці пропонують вирішення екологічних та енергетичних проблем. І, найважливіше, для молодого винахідника отримання патенту чи авторського свідоцтва – це велика внутрішня перемога, реалізація власного потенціалу і визнання його як дорослого серйозного творчого працівника.

Закінчив МАН – створив компанію
Ідеї юних науковців – чудові. Але чи цікавляться ними підприємці і промисловці? Скільки винаходів удалося Із-за парти - у крісло директора - osvita1впровадити у життя? Про це запитуємо в директора Малої академії наук Оксена Лісового.
– Багато розробок справді впроваджуються, – розповідає Оксен Васильович. – Найчастіше ними цікавляться представники малого й середнього бізнесу. Наприклад, на Луганщині хлопчик розробив вітрогенераційну установку – її використовують на одному з фермерських господарств. Вона забезпечує електроенергією газогенераторну станцію. Досить велика кількість упроваджень у сфері ІТ – 15–20 відсотків комп’ютерних програм, які придумали наші вихованці! Наприклад, розробку нашого учня використовують у банківській сфері. А один з випускників МАН – Микола Котюк – створив компанію з виробництва комп’ютерів. Він винайшов надпотужну ЕОМ, що може змагатися з кращими зразками японських і китайських компаній.
Ми виховуємо у школярів патріотизм, пояснюємо, що їхній інтелект потрібен в Україні. Для того, щоб ідеї були реалізовані, економіка має розвиватися успішно. Сподіваюся, що їхні знання якраз і допоможуть змінити країну на краще.

Світлана ГАЛАТА, «Освіта України»

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *