Чи здатні українські ВНЗ готувати конкурентоспроможних випускників? - diplomСтрімке економічне зростання відкрило в Україні нові можливості для кар’єри на внутрішньому ринку праці. Однак дипломи багатьох українських ВНЗ дотепер не котуються за кордоном.


Йорданцеві Мухамедові Саліму порадив приїхати до України його рідний дядько. Ще в радянські часи він отримав диплом лікаря в одному з радянських (українських) вишів і тепер успішно працює в себе на батьківщині. Мухамед закінчив підготовчий факультет та два курси медичної спеціальності у Львові. Але після приголомшливої новини про те, що його майбутній диплом на батьківщині вже не визнаватимуть, змушений був переїхати до столиці. «Для мене переїзд до Києва обійшовся дуже дорого. Моя сім’я повинна тепер висилати мені удвічі більше грошей, ніж раніше, адже в Києві дорожча як освіта, так і власне життя. Мій батько щорічно бере в борг на моє утримання», – ділиться наболілим Мухамед.
Таких людей, як Салім, в Україні дуже багато. Через погану репутацію наших ВНЗ за кордоном деякі країни відмовилися визнавати вітчизняні дипломи багатьох українських вишів, обґрунтовуючи це тим, що в Україні низький рівень знань, прилади ще радянських часів, мало практики і розвинена корупційна система.
Сусід Йорданії – Сирія – принципово відмовляється визнавати одеські дипломи. Таке рішення ухвалено після того, як Міністерство освіти САР вирішило перевірити диплом одного зі своїх громадян, який раніше навчався в Одесі на фармацевта. «З’ясувалося, що такого реєстраційного номера взагалі не існує, а «випускник» пізніше зізнався, що диплом просто купив», – розповів «СЖ» один із представників сирійського земляцтва в Україні Мухамед Аззейдія.  За його ж словами, у багатьох арабських країнах для випускників навчальних закладів пострадянських країн запроваджено обов’язковий іспит у вигляді тесту, який із першого разу витримують лише одиниці. Тим, хто пройшов тестування, слід ще рік практикуватися в лікарні під наглядом керівника. І тільки після такої тривалої і складної процедури, можна сказати, нового навчання офіційно допускають до роботи. «За таких умов, перш ніж вирушити черпати знання до України, більшість замислюється, чи варто собі ускладнювати подальше життя», – підсумував Аззейдія.
«Є ще й інший бік медалі, повністю не розкритий», – говорить Салім. Як відомо, у Києві – два медичні університети: Національний медичний університет імені О. О. Богомольця та Київський медичний університет УАНМ, обидва мають четвертий рівень акредитації. «Але чомусь диплом останнього в Йорданії не котується, хоча я чув, що за рівнем знань, які дають студентам, УАНМ вищий. Подейкують, що НМУ досяг домовленості з МОН Йорданії про те, що всі студенти нашої країни, які мають намір приїхати на навчання до Києва, повинні вчитися тільки в «Богомольці». Слова Саліма зрозуміти не важко. Контракти іноземців майже удвічі дорожчі, ніж в українських студентів. Плюс щомісячна плата за гуртожиток. Завдяки щорічній сумі, якою наповнюють скарбницю НМУ студенти-іноземці, можна й справді подбати про своїх конкурентів.
Випускники українських «медів» роками не можуть працевлаштуватися в себе на батьківщині. Роботодавці надають перевагу фахівцям, які мають європейський диплом. «Хоча ще 15 років тому, коли ми тільки поїхали до України, було все навпаки», – ділиться своїм теперішнім становищем дворічного безробітного палестинець Хусам Ракеб, який залишив Україну 2006 року.
Світла на горизонті й не буде видно, упевнений Салім, адже батьки вже бояться відправляти своїх дітей на навчання до України. Багаті влаштовуються в Європі, Америці та Канаді, а ті, кому не по кишені таке навчання, вступають туди, куди зможуть.

У Європі ситуація більш оптимістична, але все одно не втішає
Ректор Ексетерського коледжу (Оксфордський університет) Франсез Кернкросс упевнений, що українські ВНЗ готують не потрібних у Європі випускників. Він стверджує, що до більшості вишів порівняно легко вступити, а відрахування студентів за незадовільні результати навчання фактично не відбувається, оскільки отримання коштів, зокрема від студентів-контрактників, є пріоритетом перед репутацією та рейтингом. Тому українські дипломи визнають у розвинених країнах тільки теоретично, а на практиці українські випускники не мають рівних шансів у пошуку роботи з їхніми зарубіжними колегами.
Натомість Президент Національного університету «Києво-Могилянська Академія» Сергій Квіт вважає, що якість української освіти залежить від дисципліни. У багатьох галузях українські ВНЗ перебувають серед світових лідерів. Це підтверджує глобальний індекс конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму, згідно з яким Україна посідає 43 місце з 134 країн за системою загальної вищої та професійної освіти. Це кращий показник серед країн СНД.
Високий рівень підготовки фахівців зберігся в тих галузях, де протягом десятиліть була сформована сильна наукова школа: фізика, математика, технічні дисципліни, філологія та деякі інші. Наприклад, усім відомо, що українські IT-фахівці високо котуються на світовому ринку, як і фізики чи математики. Багато випускників за цими спеціальностями вступає до закордонних освітніх закладів, щоб продовжити навчання, або ж знаходить роботу в престижних міжнародних компаніях.
P.S. Висновок: на старому континенті наші дипломи не визнають теоретично, а на сході – практично. Ну і біс із ним! Україні як нікому потрібні першокласні фахівці. Тому залишайтеся ви краще вдома :)

Микита Драчук

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *