??Студент покоління «LIKE»: як не забути про навчання в епоху соцмереж - 100913 18Що ми зараз можемо побачити, проходячи повз дитячий майданчик? У кожної дитини в руках мобільний телефон, у вухах стирчать навушники, в сумці лежить планшет. Про що вони розмовляють? Як обміняти жувальну гумку чи кепси? Куди піти погуляти? Ні, з часів нашого дитинства теми для розмов пішли у зовсім іншому напрямку. Зараз гумку та кепси замінили кліпи на YouTube та AngryBirds. У дитини з початкової школи, швидше за все, вже є недешевий гаджет, а може навіть і не один. А пригадайте-но, як ми раділи першому чорно-білому телефону!
Зараз діти подорослішали, і вже спокійно додають викладача до списку своїх друзів на Facebook, «ретвітять» записи ректора, «розшарюють» відповіді до останньої контрольної. Чи могли б ми таке уявити ще кілька років тому? Тепер ми спілкуємося з викладачами через соціальні мережі чи електронну пошту. А звичний пошук літератури в бібліотеках замінив вільний доступ до wi-fi у кафешці, корпусі або… у тій же бібліотеці! Раніше чудовим подарунком була книга, а зараз, куди не глянь, усі в транспорті, навіть люди похилого віку, читають електронні книги – от що його робити? Таке враження, ніби ми ніколи і не змінюємо статус на «оффлайн» – мережа залишається з нами навіть під час занять. А як у кого немає такої можливості, то одразу ж, прийшовши додому, вони кидають речі та занурюються у глибини соціальних мереж. Їх у Інтернеті – безліч. А ще – блоги, мікроблоги, сервіси Web 2.0 та інше, інше, інше… Але, безперечно, було б необачно та навіть лицемірно шукати в цих інноваціях лише вади. Давайте виділимо, які переваги принесла з собою епоха Інтернет-соціалізації.

Ми можемо:

  1. Створити групу в соціальній мережі, де можна викладати всі завдання та фотографії конспектів, обговорювати різні спільні заходи.
  2. Швидко зв’язатися з потрібною людиною, або навіть з викладачем, та запитати щось щодо навчального процесу.
  3. Отримати доступ до практично будь-якої інформації, в тому числі й навчальної.

????Але, на жаль, часто трапляється так, що ми не можемо:

  1. Вільно спілкуватися між собою, бо в нас весь час забирає Інтернет.
  2. Приділяти більше уваги навчанню.
  3. Подолати залежність від Інтернет-мережі.
  4. Бути впевненими у безпеці інформації.

А тепер розглянемо пару прикладів, які допоможуть нам хоча б на час відволіктися та зайнятися навчанням без соціальної мережі:

  1. Видали програму зі своєю соцмережею з телефону. Таким чином, під час навчання тебе не буде відволікати кожне нове повідомлення у ВК.
  2. Плануй свій час. Виділи час на навчання з перервами на відпочинок. При цьому головне не втратити рівновагу та не «зависнути» на якомусь сайті, тож відпочинок не має включати в себе сидіння за комп’ютером.
  3. Відпишись від усіх зайвих пабліків, груп та друзів, що їх «репостять». Таким чином, навіть якщо ти не можеш примусити себе залишатись осторонь від комп’ютера, ти не будеш витрачати величезну кількість часу на перегляд картинок із котиками. Залиш лише те, що насправді необхідно.
  4. Якщо ж нічого не допоможе, є радикальний спосіб: видалити свої сторінки з соцмереж та знайти в собі сили на більш корисні справи. На перший погляд, це здається неможливим, але варто тільки спробувати, і ти зрозумієш, що нічого страшного у втраті рідної сторіночки немає. Спілкування наживо чудово замінить Діалоги (ніхто ж не каже про відключення Інтернету взагалі!). Найголовніше – виявити основні коловороти, до яких стікається вільний час, та позбавитись від них раз і назавжди.

Знайшовши вихід із соціальних мереж, ти побачиш безкрайній світ вражень, що чекає ззовні, та інші можливості для розвитку та спілкування. Насправді у місті, якщо обернутися, відбувається стільки всього цікавого, чого сидячи в Інтернеті просто не помічаєш.

Чим для нас зараз є Інтернет? Винагородою, що вимірюється кількістю лайків під фото? Виграшем у безплідній суперечці? Чи гонитвою за нездійсненними бажаннями? Як і будь-яке людське творіння, він є тим, що ми з нього робимо.

За матеріалами Я, студент

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *