Є речі, які нам важливо переживати завжди. Очікування ласки Святого Миколая. Приготування подарунків. Побачення з близькими і дорогими. Зустріч Нового року. Різдво. Нам це потрібно, щоб залишатися собою – і одночасно усвідомлювати, як ми змінюємося. Цього року “Живе мистецтво” перенесе нас у середину ХХ століття. Ми опинимося в будинку старовинної аристократичної сім’ї і корінних киян. Прізвище Прахових добре знають в наукових та мистецьких колах. Але сьогодні відкладемо професійні справи – всі готуються до свята. У великій сім’ї прийнято робити ялинкові прикраси своїми руками і спільно прикрашати будинок. Можна взяти бабусині пастелі і намалювати для всіх листівки. Пахне щось таємниче-смачним, мама шарудить папером, зачинившись у кімнаті, потроху темніє. Незабаром вся велика сім’я і друзі сім’ї зберуться у вітальні – і почнеться Свято. Все це жадібно вивчає і вбирає в себе ще маленька Саша. За кілька десятків років вона стане Олександрою Праховой (1950-2011) – відомою художницею, живописцем, графіком, каліграфом, майстром книги, куратором і гідним нащадком знаменитої династії вчених і художників. Свою манеру вона відточувала під впливом Василя Касіяна, Василя Чебаника, Тетяни та Олени Яблонських, Сергія Параджанова. Однак головним її вчителем і натхненням стала Батьківщина. Завдяки цьому у творах Саші Праховой є не тільки досконала майстерність, але і душевне тепло. Де і коли Національний художній музей України, вул. Грушевського, 6 11:00, 22 грудня 2012 – 03 лютого 2013

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу