Декупаж (фр. decouper – вирізати) – декоративна техніка по тканині, посуді, меблям, що полягає в скрупульозному вирізанні зображень з паперу, які потім наклеюються або прикріплюються іншим способом на різні поверхні для декорування.

Захплююча історія виникнення декупажу - decupage modnoerukodelie belova nina 01

Витоки декупажу – у Середньовіччі. Як вид мистецтва він перший раз згадується наприкінці XV століття в Німеччині, де вирізані малюнки почали використовувати для того, щоб прикрашати меблі. Пік захоплення цією технікою настав у XVII столітті у Венеції, коли в моду ввійшли меблі, інкрустовані в китайському або японському стилі. Венеціанські майстри вирізали зображення, наклеювали їх на поверхню меблів і вкривали для захисту кількома шарами лаку.

Шляхом такої аплікації меблярі  імітували дорогі східні інкрустації, що було значно дешевше, однак, користувалося не меншим попитом. Згодом це мистецтво в Італії стало іменуватися «мистецтво бідних». Нині такі меблі вкрай рідкісні і коштують  дуже дорого, і цей стиль наслідують багато сучасних меблевих дизайнерів.

Декупаж був дуже модний при дворі французького короля Людовіка XVI. Марія Антуанетта і її придворні дами використовували для прикраси роботи Ватто і Фрагонара, знищені пізніше під час Великої французької революції.

Захплююча історія виникнення декупажу - image

В Англії декупаж увійшов у вжиток широких верств населення за Вікторіанської епохи, коли у великій кількості з’явилися аркуші з друкованими колекціями для вирізання, і декупаж потрапив майже в кожен будинок. До середини XIX століття це захоплення стало масовим. В основному для робіт використовувалися сентиментальні мотиви – зображення квітів, пасторальних сценок, фігурок і янголят. З Англії декупаж у якості хобі поширився в Америці, де був дуже актуальним у період між Першою і Другою світовими війнами.

Зараз ця старовинна техніка знову стала модною і поширена в різних країнах для декорування сумочок, капелюшків, підносів, ялинкових прикрас, сонячних годинників, скриньок, посуду, святкових упаковок тощо, а також при створенні ексклюзивних предметів інтер’єру, при оформленні одягу і виготовленні модних аксесуарів.

У Росії інтерес до декупажу виник на початку XXI століття  і цей вид творчості нашій країні набув масового поширення.

Зараз до традиційної техніки додався декупаж з серветок, з тканин і на тканинах, впроваджені комп’ютерні інновації, що дають змогу використовувати тривимірний декупаж.

Різноманітність матеріалів, що з’являються в магазинах, дає змогу декорувати будь-яку поверхню: свічки, кераміку, тканину, дерево, метал та інше. А використання різних технік, таких як позолочення, зістарення, художній декупаж, об’ємний декупаж (із застосуванням моделюючої маси та інших матеріалів) дають необмежений простір у творчості.

Нині в декупажі популярні такі стилі, як: прованс, вікторіанський стиль, Шеббі-шик, сімплісіті, мілітарі, етно. Це обумовлено насамперед поточними тенденціями в стилістиці інтер’єрів.

Захплююча історія виникнення декупажу - 03 117Захплююча історія виникнення декупажу - dekupazhЗахплююча історія виникнення декупажу - decupag2Захплююча історія виникнення декупажу - 41784507 ff4abe8d5cfe

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *