Цього тижня випускники складатимуть ЗНО із трьох предметів: російської мови, математики і географії. Позаду залишився найважливіший і наймасовіший тест із української мови й літератури, хімії та іноземних мов. Абітурієнти уже звикли до цьогорічного нововведення – металошукачів, жваво обговорюють подальші етапи удосконалення тестів, зокрема, введення завдань із відкритою відповіддю. Як зовнішнє незалежне оцінювання оцінюють ті, хто уже пройшов усі його етапи. «ПедПреса» поспілкувалась із випускницею столичної школи, Катериною Грицайчук, яка два роки тому встановила рекорд – написала на 200 балів три тести: українську і французьку мови та історію України.

Як скласти ЗНО - ексклюзивні поради від тричі 200-бальниці - Grycaichuk KAtya1Після трьох тестів по двісті ВИШі, напевно, змагались за тебе, кожному хотілося, щоб ти була серед студентів. Кого ж обрала ти і чи не розчарована зараз вибором?

Я вступила до Інституту Філології КНУ ім. Т.Шевченка на спеціальність французька філологія. Вже другий курс. Якщо все складеться добре – буду професійним лінгвістом. Щиро кажучи, одразу після тестів обирати було доволі складно. Тобто, я добре розуміла, що я все ж таки гуманітарій, а не фізик чи хімік, проте я не знала, наскільки правильний вибір я роблю. Тоді розглядалась і журналістика, і філологія, і навіть юриспруденція… Зупинилася на лінгвістиці. І не шкодую, адже навчання мені справді до вподоби: як теоретичні аспекти дослідження мови та літератури, так і прикладні (викладання, практика перекладу) неймовірно цікаві! Мабуть, це також різновид щастя — займатися тим, що тобі подобається, ще й отримувати за це гроші.

 А ти зустрічалась із такими ж рекордсменами ЗНО, як сама?

Зі своїми «колегами», які склали  у 2011 році ЗНО на 600 балів, я жодного разу не бачилася, проте інших студентів, які тоді здобули максимум з одного чи двох предметів, зустрічала. З деякими сьогодні навчаюся в університеті.

Як скласти ЗНО - ексклюзивні поради від тричі 200-бальниці - Grycaichuk KAtyaЧи виправдало себе ЗНО, як система, яка перевіряє рівень знань і забезпечує вступ до ВНЗ?

Як і будь-який інший метод оцінювання знань, тестування має свої недоліки і переваги. Можна дорікати тестам за схематизацію, відсутність творчого підходу та індивідуального фактору. Проте, на мою думку, сьогодні в нашій державі тести є оптимальним методом оцінювання знань, адже вони є чесними. Правильними/неправильним, складними/простими… Але чесними. Тобто ризик корупції суттєво знижується, даючи можливість вступати до вищих навчальних закладів тим у кого є знання, а не товстий гаманець. Скажу щиро, саме корупційної проблеми, а не відсутності знань я найбільше боялася в останні роки перед вступом до університету.

Якби ти могла щось змінити у ЗНО, що б це було?

Складне запитання. Мене все влаштовувало, начебто… Хіба що варто було б додати трохи більше логічності певним запитанням на розуміння тексту в тестах з іноземної мови.

Нововведення 2013-го це металошукачі. Для обшуку абітурієнтів на предмет заборонених пристроїв організували технологічні перерви. Як вважаєш, наскільки це рішення правильне і ефективне?

Коли я складала ЗНО, нас не обшукували. Я тоді й не бачила, чи хтось списує. В ту мить все, крім завдань, було несуттєвим.

Проблема обшуків не має однозначної відповіді для мене. У погоні за чесністю (начебто ж і шляхетна мета!), обшук з металодетекторами суттєво псує випускникам нерви, які у них і без того на межі. Складати тестування страшно, це перше серйозне випробування у житті, перше доленосне рішення… Абітурієнти і так нервують. І добре, якщо вдасться опанувати себе. А металодетектори тільки посилять нервозність і так не надто впевнених у собі дітей. Хоча, критикуючи, я  все одно не бачу  альтернативи контролю за прозорістю випробувань… Адже, якщо лишатися чесними до кінця, металодетектор не може зменшити кількості знань у голові, зате може знизити  ймовірність списування. Не думаю, що надто приємно отримувати нижчі бали через те, що ти не списував, а комусь це вдалося. Система ж рейтингова. Тобто де-факто твоя оцінка залежить від результатів інших абітурієнтів. Тому тут є про що замислитися.

Як скласти ЗНО - ексклюзивні поради від тричі 200-бальниці - mobilka1

Наступного року в Українському центрі оцінювання хочуть ввести завдання з відкритою відповіддю. Вони ускладнять тести?

Такі завдання ускладнять життя не так випускникам, як тим викладачам, які перевірятимуть їхні роботи. Їм необхідно лишатися об’єктивними при оцінці суб’єктивних відповідей! На мою думку, відкрита відповідь – це спроба боротися зі стандартизацією, якою постійно дорікають тестам, спроба додати більш індивідуальний елемент. На сьогоднішній день більш ефективного методу не придумали, тож я не вважаю цю ідею поганою. Вона корисна.

Як готуватися випускникам, аби скласти тест на 200? Є певна схема чи, можливо, «секретна порада»?

Щоб скласти на відмінно  тести, потрібні: любов, бажання чогось досягти (мотивація) і знання. Ставлю любов до предмету першою у списку, адже саме поглиблений інтерес дозволить здобути максимум знань. Не варто ставитися до підготовки до тестів, як до каторги, краще сприйняти її як дослідження, нагоду вдосконалитися, тоді все буде добре. І не варто боятися. Страх не додає ефективності роботі, це перевірено не одним поколінням випускників. Легке хвилювання стимулює активність, але паніка може завдати клопоту навіть тому, хто все знає ідеально. Варто пам’ятати, що після тестів життя не закінчується, Апокаліпсис не настає. Поставитися до підготовки треба серйозно, але без фанатизму.

Для початку – розпланувати роботу. Знаю з власного досвіду, що в цей план вкластися на практиці неможливо, але це все ж таки є чинником самодисципліни. ))  І тренуватися. Щодо зубріння в останню ніч, то я цей метод не практикую через його неефективність. В останню ніч спати потрібно, добре, міцно, а не різко кидатися на матеріал, для вивчення якого забракло 11 років.

Як скласти ЗНО - ексклюзивні поради від тричі 200-бальниці - istoriyaУчасників ЗНО 19-20 червня іще чекатиме тестування з історії України, предмет, який я складала. Тож мої поради абітурієнтам такі: Історією України треба зацікавитися, пройнятися, «оживити» у своїй свідомості, зрозуміти логіку історичного розвитку. Це і справді цікаво, адже всі ці фактори минулого впливають на розвиток нашої свідомості сьогодні, тож історія варта вивчення і розуміння. Це щодо мотивації). А тепер по суті. Шкільні підручники прочитати треба, дати також варто вивчити. І тренуватися, тренуватися… Можна спробувати тренуватися разом з друзями – так значно веселіше. Тільки після засвоєння матеріалу варто переходити до тренувальних тестів (це, до речі, всіх предметів стосується! ), щоб відшукати білі плями у знаннях і усунути їх. Окремий момент – питання з історії української культури. Пам’ятаю, що їх було відсотків 30, і вони становили для мене досить значну проблему. З архітектурою та живописом розібралася за допомогою роздрукованих фотографій зазначених арт-об’єктів. Те, чого немає в підручниках, на тестах не попадається, тож їх варто просто запам’ятати.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *