Цієї осені грибникам можна позаздрити. З порожнім кошиком із лісу мало хто повертається. Водночас зростає й кількість отруєнь грибами. Причому шкодять не завжди отруйні гриби, на кшталт блідої поганки, яку плутають із сироїжкою чи печерицею, а й їстівні гриби. Навіть білі гриби, підберезовики чи інші їстівні можуть завдати шкоди, якщо приготовані з порушеннями норм. Приміром, недостатня термічна обробка, або ж вони виросли вздовж швидкісних трас чи на забруднених територіях. Учнів застерігають бути уважними у грибний сезон і не вірити народним висловлюванням, що всі гриби у молодому віці їстівні. Щоб учні не помилялися і не отруювалися, завідувач навчально-методичного кабінету природничих дисциплін Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів Матущенко Тетяна Антонівна радить провести профілактичні заходи  з учнівською молоддю та їхніми батьками. Тож вчителі біології мають організувати профілактичну роботу із запобігання отруєнню грибами під час вивчення теми “Гриби” в 7 класі. Для учнів 1-11 класів інститутом передбачено такі виховні заходи: зустріч з медичними працівниками;  проведення міні-лекторію; проведення годин спілкування;  проведення навчальних тренінгів; проведення конкурсу на кращу стіннівку;  проведення конкурсу поробок, плакатів, колажів;  проведення вікторин, конкурсів, КВК, брейн-рингів;  написання творів чи інших творчих робіт; організація виставки дитячих робіт;  демонстрація відеофільмів про небезпеку отруєнь грибами; виступи агітбригади;  оформлення тематичних стендів, бюлетенів, пам’яток.  Під час проведення  заходів фахівці від освіти радять донести до учнів та їх батьків  ось таку інформацію: І. Інформаційний блок Бліда поганка – найпоширеніший отруйний гриб, який, маскуючись то під печерицю, то під сироїжку, може опинитись у кошику недосвідченого грибника. В усьому світі щороку від отруєнь блідою поганкою помирають сотні людей. Така висока смертність пояснюється надзвичайною токсичністю отрути, що входить до складу цих грибів. Бліда поганка росте в листяних і хвойних лісах. Шапка майже плоска, зеленувата або жовтувата. Нагадує печериці та сироїжки. Але, на відміну від перших, шапка знизу бліда, а не рожева чи світло-коричнева; від других – має широке, немов повисле кільце на блідо-плямистій ніжці. Тонка ніжка закінчується потовщенням біля кореня. Мухомор пантерний має відносно невелику клейку сіро-зелену з фіолетовим відтінком, іноді пурпурну шапку, дрібно-біло-лапату ніжку. Мухомор червоний знають усі. У молодого гриба шапка, немов конус, а потім розкривається як парасолька, біло-лапата ніжка. На поверхні шапки – цятки білого або сірого кольору. Ніжка біла або жовтувата з кільцем у верхній частині, потовщена внизу. Мухомор червоний – один із найменш отруйних у сімействі мухоморів, але для їжі абсолютно не придатний. Опеньок несправжній, на відміну від справжнього, кільця на ніжці не має, його м’якоть – жовта з неприємним запахом, у воді чорніє або синіє. Шапка жовто-червоного, чорно-бурого кольору. Ніжка в молодих грибів жовто-брудно-лапата, у старих грибів – буро-зелено-лапата. Ростуть ці гриби групами. ІІ. Попереджувальний блок УВАГА! У жодному разі не довіряйте таким хибним  тлумаченням: “Усі їстівні гриби мають приємний смак”. “Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні – приємний”. “Усі гриби в молодому віці їстівні”. “Личинки комах, черви та равлики не чіпають отруйних грибів”. “Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби”. “Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом із грибами, серед яких є отруйні”. “Отрута з грибів видаляється після кип’ятіння протягом кількох годин”. “Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах”. Запамятайте! Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уникайте стихійних ринків. Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстівні. Не збирайте гриби: якщо не впевнені, що знаєте їх – хоч би якими апетитними вони здавалися; поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно і радіаційно небезпечних зонах; невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, в основі якої є потовщення “бульба”, оточене оболонкою; з ушкодженою ніжкою, старі, в’ялі, червиві або ослизлі; “шампіньйони” та “печериці”, в яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору. Не пробуйте сирі гриби на смак. Ще раз перевірте вдома гриби. Усі сумнівні -викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена грунтом – викидайте. Гриби промийте, в маслюків і мокрух зніміть із капелюшка слизьку плівку. Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута. Треба ретельно дотримуватись технології приготування того чи іншого виду грибів. Обов’язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління, – грузді, вовнянки та інші, що містять молочний сік, таким чином позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунку. Такої попередньої обробки потребують сироїжки, свинухи, валуї та інші гіркі і їдкі на смак гриби. При обробці кип’ятіть гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити. Суворо дотримуйтеся правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання – ботулізм. Гриби, які довго зберігалися, обов’язково прокип’ятіть 10-15 хвилин. Не радимо їсти гриби дітям, людям похилого віку та вагітним жінкам. Ніколи не зваблюйтесь на приємний колір та аромат грибів. Деякі отруйні гриби мають досить “апетитний” вигляд та приємно пахнуть. Простих, швидких і водночас надійних способів визначення отруйних чи їстівних грибів не існує. Якщо ви не впевнені у своїх знаннях про їстівні гриби, поряд немає досвідченого грибника, а ви боїтесь помилитись – краще не збирайте гриби, виберіть інший спосіб відпочинку. В зарубіжних країнах отруєння дикорослими грибами трапляються рідко, оскільки люди майже не збирають їх у лісах. Тож, щоб бути спокійним за себе і свою родину, краще споживати печериці та гливи, вирощені в теплицях. Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності. Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) –  з’являються через 1-4 години після вживання грибів, залежно від виду гриба, віку та стану здоров’я потерпілого, кількості з’їдених грибів. IІІ. Перша допомога при отруєнні грибами Викличте “Швидку медичну допомогу”! Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип’яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; спровокуйте виникнення блювоти; коли промивні води стануть чистими, прийміть активоване вугілля (4-5 штук), Після надання первинної допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву, або злегка підсолену воду, відновивши тим самим водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану. З’ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть профілактичні заходи. IV. Розробка виховного заходу Тема: Подорож до осіннього лісу (Виховний захід для учнів основної школи) Мета: закріпити знання дітей про осінь, осінні явища; показати дітям, що в лісі природа в цю пору року чудова; навчити дітей бути дуже уважними, збираючи гриби, оскільки з-посеред них є багато неїстівних, отруйних; виховувати спостережливість, кмітливість та уважність.  

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу