Грамоту та цінні подарунки Тетяні Бандурі вручає голова жюрі Тетяна Ладиченко «Вчителько моя, зоре світова…». Ці слова з пісні завжди викликають у мене приємні спогади про рідну школу, безтурботні роки шкільної юності та вчителів. Про них написані книги і вірші, складені пісні. Добрі, щирі, теплі і вдячні слова про вчителів звучать із покоління в покоління. Їх висловлюють батьки, діти, а згодом – онуки. Як колишній учень і батько двох школярів я глибоко переконаний, що кожен вчитель без винятку заслуговує на довічну повагу і вдячність своїх учнів. Але я хочу розповісти про конкретного вчителя, Вчителя з великої літери – Бандуру Тетяну Миколаївну, яка протягом 28 років викладає історію в Дубровицькій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Рівненської області. Хоч історія для моєї майбутньої професії не була головним предметом, але Тетяна Миколаївна її викладала так, що не любити її було неможливо. Усі роки навчання мене вражала її приголомшлива ерудиція, вміння зацікавити нас на кожному уроці, адже шкільний підручник тоді не містив і половини того, про що розповідала нам вчителька. Педагог постійно наголошувала на тому, що недостатньо лише знати історичні факти чи події, значно важливіше розуміти причини їх виникнення, вміти висловити власну думку й аргументовано її відстоювати. Згодом навчаючись у ВНЗ, я зрозумів, як важливо мати власну позицію та захищати її у суспільстві. А тому з вдячністю згадую свою вчительку історії і сьогодні. Тетяна Бандура Моя професія дуже далека від освітянських справ. Але як батько я буваю в школі, цікавлюсь шкільними справами своїх дітей і, звісно, знаю усіх вчителів, які їх навчають. Тільки з роками я зрозумів, яка важка і виснажлива вчительська праця, скільки сил та енергії вона потребує від вчителя, який хоче підготувати і провести цікавий урок. У моїх дітей, як і у всіх інших, є улюблені предмети та улюблені педагоги. Я не здивувався, коли мій син Олександр із п’ятого класу теж полюбив історію, яку викладала у нього Тетяна Миколаївна і не змінив своїх уподобань до закінчення школи. Велика заслуга в цьому нашої вчительки. Вогник цікавості до історії в мого сина вона підтримувала всі роки навчання, залучаючи його до написання творчих робіт і пропонуючи додаткову літературу. Саме завдяки цьому вчителю мій син успішно склав ЗНО з історії, отримавши 194 бали та став студентом ВНЗ. Як зріла людина я сьогодні розумію, що Тетяна Миколаївна – бездоганний професіонал, людина високої культури й ерудиції, толерантна, безкомпромісна, якщо йдеться про важливі справи, принципова і вимоглива до себе та до своїх вихованців. А нещодавно мене приємно здивувала ще одна новина: я дізнався, що наша вчителька, Тетяна Миколаївна, брала участь у Міжнародному конкурсі творчих робіт учнів, студентів і вчителів «Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності», який щорічно проводить Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», за сприяння Міністерства освіти і науки України та фінансової підтримки «Claims Conference», «Joint» та «Dutch Fund» та здобула у фіналі перше місце в номінації «Педагогічна майстерність». Я пишаюся нашою вчителькою і як громадянин та батько висловлюю велику вдячність всім, за чиєї підтримки відбувся цей конкурс: Міністерству освіти і науки України, Посольству Республіки Польща в Україні, Інституту інноваційних технологій та змісту освіти Міністерства освіти і науки України, Інституту історії України НАН України, Дніпропетровському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти, Українському інституту вивчення Голокосту «Ткума», Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні», Музею культури єврейського народу та історії Голокосту «Музей Михайла Мармера», за те, що такий захід дає змогу відкрити освіті цікавих і творчих учителів. Від себе особисто та своєї родини через вашу газету хочу висловити велику пошану та щиру вдячність Тетяні Миколаївні за її неспокійну вдачу, вчительський талант, творче горіння, вміння вчити і навчити, за зерна знань, які щедро засіває вона у дитячих душах, за вірність вчительській професії, і побажати нових творчих здобутків, вдячних учнів, сил та енергії на довгі і довгі роки. Щасти Вам, дорога вчителько! Із повагою Віктор Клімчик, м. Дубровиця.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу