Автор: Вікторія Сечкар

Відомо, що вчителі народ обдарований и надзвичайно творчий. Ви тільки уявіть собі, якими могли би бути звичайні уроки, якби носіям освітніх послуг надали можливість здійснити хоча б третину їхніх задумок і бажань. Виношу на суд спільноти лише один варіант того, що могло би бути при умові, що деяка частина грошей платників податків – батьків, дійсно потрапляє в навчальні заклади!Останній подих надії - trans

Мені пощастило – я працюю вчителем географії. Природно, що саме цей предмет краще всього було б вивчати, подорожуючи. Наприклад, розбираємо ми Африку в 7-му класі, в курсі «Фізична географія материків і океанів» – замовляємо літак и відправляємось на чорний континент.

Звичайно, що особливості тектонічної будови цього материка ефективно досліджувати, пролітаючи над Великим Африканським розломом, а чергування природних зон краще буде сприйняте дитячим мозком у випадку підйому на вулкан Кіліманджаро. Не дивлячись на висоту, сходження на цю гору таке саме просте і не потребує спеціального спорядження, як і підкорення Говерли.

До речі, така практика могла б бути комплексною, з багатьох предметів. Чергування природних зон и особливості материка – радість для вчителя географії. Живий тваринний і рослинний світ Африки – біологія. Можна і залік з фізичної культури поставити лише тим, хто спромігся піднятися на вершину гори. Рівень  творчої зухвалості в мене контрольований, тому обмежимось однією крутою експедицією в рік, яка безумовно підвищить рівень цікавості учнів до навчання в школі.

Далі іде 8 клас – «Фізична географія України». І ось починається той жах, від якого кровоточить серце справжнього географа. Якщо Чорне море наші діти ще бачили по телевізору и деякі їздили с батьками (я працюю в звичайній школі міста Рівного), то Кримські гори и Карпати торкались власними руками лише одиниці, і то, не в кожному класі і не на кожній паралелі. Звичайно, в підручнику є картинки і фотографії, але вони й на половину не передають учням велич наших гірських систем. А жодна мультимедійна система не дозволить продемонструвати грандіозність процесів, які привели до горотворення на території України.

А ще ж лишаються вертикальні печери Поділля, карстові поля на вершині Чатирдага, оригінальні річкові долини Південного Бугу, Гірського Тікича и Дністра, чиї особливості приходиться пояснювати буквально «на пальцях». Такий пласт матеріалу потребує не менш як 5 подорожей на рік, спрямованих в різні куточки країни. Обов’язково Кримські гори и Карпати. Бажано – Поділля, долина Дніпра і щось з місцевого матеріалу.

Рухаємось далі: 9-й класс – «Соціальна і економічна географія України». На щастя, з нею ми справляємось власними силами. Недорога екскурсія на Костопільський базальтовий кар’єр,  на «Вторму», регулярна гостинність одного з місцевих хліб-заводів і мрія про екскурсію на Рівненську АЄС або на підприємство «Азот» , дають можливість скласти  у учнів уявлення про промисловість країни в цілому.

Десятий клас – географія світу. Тільки пропоную не традиційні тури по містам Евросоюзу, що саме по собі не так вже і погано, а занурення на тиждень-два в якесь аутентичне і оригінальне середовище. Я би запропонувала учням позбирати чайне листя на плантаціях Шрі-Ланки, погодувати малечу омарів на морських фермах Франції або заробити на прожиття, доставляючи мешканцям японських мегалополісів чисту гірську воду.  Крім заглиблення в корисну географію, учні змогли б попрактикуватись в іноземній мові и отримати первинну профорієнтацію.

Дуже сумно, що є ідеї і не має грошей.  Притому не тільки на необхідні навчальні екскурсії для школярів, а навіть на забезпечення базових потреб вчителя і його дітей. Ось і жевріють мрії у вигляді надії, що колись розвернеться держава до освіти обличчям і інвестує гроші в майбутнє покоління. А воно, коли виросте щасливо навченими , з радістю віддасть їй борг – податками та власними науковими і фінансовими досягненнями.

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *