Із 2011 року в Переяслав-Хмельницькій художній школі викладачем образотворчого мистецтва працює випускниця педагогічного факультету нашого університету Заріна Шокірова (25 років). Викладач педагогічного факультету, доцент Ольга Стрілець (53 роки) так згадує про свою колишню студентку: «Знаю Заріну ще з першого курсу. Формувала її як творчу особистість протягом трьох років. Навчала її мистецтву живопису, композиції, основ дизайну. За роки навчання вона показала себе надзвичайно творчою особистістю, вимогливою до себе і своїх робіт. Мистецькі витвори Заріни вирізняються глибоким духовним сприйняттям світу, надзвичайною колористикою, вишуканістю композиції. Будучи студенткою, вона завжди проявляла інтерес не тільки до декоративно-прикладного мистецтва, а й захоплювалася іншими видами образотворчої діяльності. Молодий митець неодноразово брала участь у студентських обласних і республіканських виставках, олімпіадах, майстер-класах. Заріна – надзвичайно толерантна особистість, світиться добротою й щедрістю, співпереживанням, терпеливістю. Вона не лише чудовий фахівець, колега, але й прекрасний друг». Щоб дізнатись про будні молодого вчителя, я завітала до школи, де вона працює. — Заріно Рустамівно, якими були для вас ці три роки? Періодом, який треба було відпрацювати, бо ви навчалися на державній формі навчання, чи, може, ви працювали за покликом душі? — Я й досі пам’ятаю свій перший робочий день. Стою під дверима, в класі на мене чекають діти, а я боюся зайти. Почуття невпевненості у собі мене не полишало доволі довго. Боялася, що учні мене щось запитають, а я не зможу відповісти, та мої побоювання були марними. Уже під час уроку відчула, як до мене потяглися діти. Стояла перед ними усміхнена й щаслива, відчуваючи, що моє місце серед них. Хотілося передати їм усі свої уміння, прищепити любов до мистецтва. Із 2013 року за сумісництвом працюю викладачем образотворчого мистецтва на педагогічному факультеті. Тут маю справу з дорослими юнаками та дівчатами, яких треба не лише навчити певних технік і методик, а ще й стати для них старшим другом, виховати людяність, відчуття прекрасного тощо. Мрію про персональну виставку, серйозно готуюся до неї. Хочеться показати у своїх роботах весь свій запал, емоції, стан душі, щоб відвідувачі побачили мій талант. Люблю життя в усіх його барвах, а мистецтво додає мені сили й тоді народжуються картини, які випромінюють тепло, світло, доброту, жіночність і разом з тим — енергію. Студенти групи ОМ-11 надзвичайно поважають молоду викладачку. Ось їхні відгуки про неї. Ольга Годилевська (17 років): «Спочатку було трохи дивно, бо звикли до старших викладачів. Навіть виникало побоювання, що такий молодий педагог не зможе мене чогось навчити, але згодом я зрозуміла, що наш викладач не лише цікаво розповідає, а й чудово малює». Ольга Толста (17 років): «Існують люди, про яких одразу складається гарне враження, до таких і належить наш педагог. Вона серйозна, відповідальна, вміє зацікавити предметом, який викладає». Альона Ярмола (18 років): «Уроки образотворчого мистецтва мені дуже подобаються, попри молодий вік, викладач має високий рівень професіоналізму». Андрій Дудар (18 років): «Відчувається, що викладач любить свою справу, а це передається нам, студентам! У нашої групи жодного разу не виникало бажання втекти з її пари або просто не прийти. Дуже багато дізнався про живопис. Заняття відвідую із задоволенням». Із насолодою переглянула Зарінині роботи. Серед них особливе місце займають жіночі портрети. У них — яскрава емоційність, безпосередність і простота образів. Її творчість радує душу, випромінює сонце, виховує потяг до прекрасного. Автор: Людмила Левченко  

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу