00031843_215x135Учора, 10 листопада 2014 року, до Міжнародного дня науки в ім’я миру та розвитку в Національній агенції «Укрінформ» за ініціативи Фонду «Відкрита політика» відбувся круглий стіл на тему «Молода наука України: ризики та перспективи». Зокрема обговорювали налагодження ефективних комунікацій між спеціалізованими науковими ліцеями, університетами, науково-дослідними інститутами, родинами юних науковців, громадськими організаціями.

У дискусіях узяли участь заступник міністра освіти і науки Максим Стріха, голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич, аташе з університетського та наукового співробітництва Посольства Франції в Україні Жиль Мамець, голова Ради молодих дослідників Інституту молекулярної біології та генетики НАН України Олександр Скороход, голова Ради молодих вчених відділення фізики та астрономії НАН України Юлія Безвершенко та інші.

Так, Максим Стріха наголосив на актуальності теми заходу та зазначив, що сьогодні наука потребує кардинальних перетворень, і нагадав, що міністр освіти і науки України Сергій Квіт ще влітку на парламентських слуханнях звернув увагу депутатів на стан науки в країні. Крім того, завдяки зусиллям Комітету ВР з питань науки і освіти в новому Законі «Про вищу освіту» враховано зміни щодо податкового та бюджетного кодексу на користь науковців. А також повідомив, що Європа скоротила внески України щодо рамкової програми ЄС «Горизонт 2020», орієнтованої на підтримку дослідницької та інноваційної діяльності, до 5 % впродовж шести років. «Більше того, ці відсотки ми можемо повернути через технічну допомогу ЄС», – зазначив Максим Стріха.

Підбиваючи підсумки, заступник міністра освіти і науки закликав всіх присутніх згуртуватися навколо питання стану науки та зауважив, що науковому середовищу варто говорити про широке застосування практики, передбаченої законом, зокрема, створення спеціальних комісій, написання дисертації не тільки українською, російською, а й англійською мовами, завдяки чому наука стане більш відкритою для світового наукового пошуку.

За словами Лілії Гриневич, треба визнати, що підписання Угоди про європейську асоціацію актуалізує питання науки. «Ми повинні входити до Європейського Союзу як конкурентоспроможна країна, якою нас може зробити тільки продукція нового знання», – наголосила вона.

Упродовж останніх років у країні постійно зменшувалися фінансування на науку. Зараз це – 0,25 % ВВП, що поглиблює кризовий стан науки. Також зараз у складі Національної академії наук України тільки кожен п’ятий науковець – віком до 35 років, а пропозицію щодо пониження віку молодого науковця необхідно скасувати. «Науковці повинні задовольнити свої наукові амбіції, бути соціально захищеними, мати перспективи кар’єрного зростання та долучатися до всіх світових наукових процесів», – зазначила Лілія Гриневич.

За словами Олександра Скорохода, молодого науковця та автора пропозицій щодо реформування наукової сфери України, слід зосередитися на трьох важливих напрямах розвитку науки. По-перше, це участь України в загальноєвропейських міжнародних програмах, зокрема, в інфраструктурних дослідницьких центрах та створення власних. «Відповідно до проекту Горизонт – 2020 є чимало грантів. У рамках грантів молоді науковці матимуть змогу не тільки стажуватися за кордоном, але й, працюючи в Україні, отримуватимуть фінансування з-за кордону, що дасть їм змогу лишатися в науці, а не виїздити. Окрім того, цей проект відкриває перспективи пошуку партнерів у наукових дослідженнях», – зазначив Олександр Скороход.

На думку голови Ради молодих дослідників, необхідно привести у відповідність або змінити законодавство щодо використання деяких хімічних речовин для досліджень і спрощення митних процедур для ввезення наукового обладнання та матеріалів для досліджень.

Під час заходу Олександр Скороход наголосив на потребі обговорення законопроекту «Про наукову і науково-технічну діяльність» та прийняття необхідних змін, зокрема, цільового фінансування науки.

Ірина Жданова, ініціатор круглого столу, зауважила, що основна мета держави – зберегти молодь в Україні, створити платформу для розвитку молодої української науки.

На круглому столі також було порушено питання щодо зменшення ризиків дезінтеграції й руйнації наукового потенціалу Донбасу, розвитку міжнародного наукового співробітництва для зміцнення науки в Україні та світі, представлено кращі практики популяризації науки, презентовано Міжнародну зелену школу та новий благодійний проект Фонду «Відкрита політика» для юних вчених «Допоможемо дітям Донбасу!».

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *