Щоб реформа стала успішною, потрібні спільні зусилля та спільна відповідальність. На цьому наголосила перший заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун під час презентації проекту Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу», що відбулася 12 листопада 2014 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Перший заступник міністра освіти і науки зазначила, що проект представленої стратегії базується на п’яти головних принципах. Перший – це людиноцентричність, тобто намагання концентруватися довкола окремих людей, які залучені до системи вищої освіти, другий – це наукова обґрунтованість стратегії – використання наукових методів в обґрунтуванні цілей, завдань, ресурсів тощо. Третій – це готовність учасників процесу реформування вищої освіти до системних змін, наступні принципи – це реалістичність мети та послідовність кроків.

Як повідомила Інна Совсун, сьогодні на вищу освіту спрямовується 6 % видатків бюджету, водночас проблеми стану вищої освіти полягають не тільки в малому бюджеті, а й у неефективності використання коштів. «Необхідно усвідомити, що збільшення фінансування на освіту залежатиме від успішності реформ, які проводяться урядом», – наголосила перший заступник міністра.

За словами першого заступника міністра освіти і науки, в Україні витрачається надзвичайно мала частка ВВП на наукові дослідження – до 0,3 %, тоді як у Європі цей показник становить у середньому 1,5 % – 2 %. «Коли ми говоримо про підвищення ролі наукових досліджень в університетах, ми повинні розуміти, що ця цифра має бути змінена», – зазначила Інна Совсун.

Наступна умова, яку треба враховувати під час реформи вищої освіти, це демографічний спад, що спостерігається в країні протягом останніх років. За словами  Інни Совсун, до 2019 року кількість людей, які вступатимуть до університетів, щороку зменшуватиметься.

Серед важливих стартових умов реформи слід зазначити й приріст у зарплаті здобувача вищої освіти. Як повідомила перший заступник міністра освіти і науки, в Україні людина з вищою освітою сьогодні отримуватиме на 31 % вищу зарплату, ніж та, яка її не має. «Це означає, що у молодих людей зберігається мотивація на здобуття вищої освіти», – наголосила Інна Совсун.

Україна посідає 30-те місце в Європі за часткою іноземних студентів, попри те, що їх кількість за останні роки зросла та становить понад 60 тисяч. Сьогодні наша країна не є привабливою для студентів із Європи, Північної Америки.

За соціологічними дослідженнями, 30 % українців вважають рівень вищих навчальних закладів низьким, а 45 % – середнім. За останні п’ять років кількість українців в університетах Європейського Союзу та Північної Америки зросла на 34 %, у 2013 році цей показник становив 33 тисячі осіб.

Інна Совсун також зазначила, що важливим чинником є те, що сьогодні система вищої освіти перебуває в перехідному періоді впровадження нового законодавства.

Так, розробники стратегії приділили особливу увагу частині фінансування. В документі пропонується чітко розділити державні надходження на окремі потоки: на забезпечення капітальних видатків, навчальний процес, соціальне забезпечення студентів і викладачів, наукову діяльність тощо. Необхідно також диференціювати суб’єктів отримання коштів: окремі проектні групи, окремий викладач, окремий студент.

Перший заступник міністра зауважила, що стратегія, запропонована на широке громадське обговорення, підпорядкована одній меті – створенню привабливої та конкурентоспроможної національної системи вищої освіти України, інтегрованої у Європейський простір вищої освіти та Європейський дослідницький простір.

Реалізація стратегії розрахована на 5 років, у ній прописано 6 завдань, 10 механізмів, 30 проблем, які необхідно вирішити.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *