Ось уже майже три місяці, як набув чинності новий Закон «Про вищу освіту». Ми вирішили поспілкуватися зі студентами українських вишів, аби дізнатися їхні думки з цього приводу.

Альона Г., Чернівецький національний університет  ім.Ю.Федьковича: «Читала про закон у студентських газетах та інших ЗМІ. Його позитивні сторони – це автономія ВНЗ, введення рейтингової системи для отримання стипендії, збільшення впливу і значення студентського самоврядування. Мінуси: та сама автономія. Не завжди керівництво ВНЗ прийматиме рішення, які задовольнятимуть студентів. І ця автономія може призвести до відходу від Болонської системи, яка і без того реалізується поганенько. Не думаю, що ці нововведення суттєво змінять життя студента. Дещо стане кращим, дещо – гіршим. Фактично ж сама система освіти не зміниться».

 Ольга Л., Львівський національний університет ім.І.Франка: «Закон, якщо я не помиляюсь, прийняли 1 липня, а 3-го я мала іспит, тому нам куратор трохи про нього розповіла. Плюси: кількість дисциплін поменшає і, здається, 25 % курсів студенти зможуть обирати самі. Це доречно тим, що не буде предметів, які геть не стосуються твого напряму підготовки. Також скорочують курс бакалаврів – це вже буде повна вища освіта. А ще – нова система обирання ректорів і деканів. Мінус: студенти-молодші спеціалісти будуть змушені після закінчення коледжів здавати ЗНО».

 Анастасія Я., Волинський національний університет ім.Л.Українки: «Уперше чую про прийняття закону про освіту. Дякую, що поінформувала. Обов’язково прочитаю його положення».

 Наталія Ц., Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка: «Про прийняття закону я дізналася з новин на «Інтері». Позитивне те, що більше не існуватиме  «спеціаліста». Ті, хто раніше отримав такі дипломи, зараз вважатимуться повноцінними магістрами і матимуть ті самі права, які мали випускники магістратури. А ще закон наблизить українську систему освіти до європейського рівня, і за умов його ефективного використання вплине на хабарництво у вищій школі України».

 Оксана М., Хмельницький національний університет: «Уперше, здається, новину про прийнятий закон я побачила в соціальній мережі. Оскільки мені було лінь його читати, я то конкретних плюсів чи мінусів, на жаль, виділити не можу. Думаю, що цей закон – «хороший крок в Європу». Він студентові спочатку геморой, а потім усі звикнуть і зрозуміють, до чого йдеться. Можливо, наш диплом зможе нарешті  «діяти» і в Європі. Одним словом, сподіватимемося на краще».

Мирослав К., Кам’янець-Подільський національний університет ім.І.Огієнка: «Звісно, соромно за власну необізнаність, але ти перша, від кого я почув про цей закон. Я тоді пошукаю в інтернеті новини про нього, а то поки що ні сном, ні духом».

 Лілія Ж., Національна академія державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького: «Із законом нас трішки ознайомили на парі юридичної деонтології. Я знаю, що внесено низку змін, які  мають як і позитивний, так і негативний характер. Що мені вдалося зрозуміти – це особливий ступінь вищої освіти, ідея автономії в економічній та організаційних сферах. Ось і все, що мені вдалося винести з пари».

 Катерина В., Вінницький національний технічний університет: «Я про новий закон «Про освіту» взагалі нічого не чула».

 Галина М., Житомирський державний університет ім.І.Франка: «Про закон нам розповіли  викладачі. Мені здається, що завдяки йому можливе зниження так званого бізнесу:  зменшення корупції, зникнення хабарів під час сесії чи під час вступу до ВНЗ. Багато вишів,  які не мають ні кваліфікаційних рівнів, ні певного викладацького складу, будуть закриті, адже їх дипломи не мають цінності».

 Оксана С., Київський національний університет ім.Т.Шевченка: «Із нормами закону я ознайомилася самостійно, оскільки наступного року планую вступати до магістратури. Найбільший плюс, на мою думку, в тому, що запровадили перехресний вступ. Тепер студенти, які здобули ступінь бакалавра за певною спеціальністю, мають змогу вступити на магістратуру на іншу спеціальність. Така практика повинна існувати в державі, оскільки це дає змогу людям набувати нових знань і вмінь, розширювати горизонти своєї професії. Мінус – це скасування спеціаліста. Особисто я, наприклад, планувала вступати на спеціаліста, де навчання триває один рік. Тепер я вже сумніваюся, чи йти мені на магістратуру, бо навчання там два роки».

 Володимир С., НУ «КПІ»: «Трохи щось чув про новоприйнятий закон, але ознайомлений з ним погано. Серед плюсів: автономність вишів, свобода вибору для студентів, відсутність ступеня «спеціаліст» (хоча це можна зарахувати до мінусів, адже хто не вступить на магістратуру, той пролетить взагалі, а так була б можливість навчатись далі). Мені здається, він дасть кращу можливість розвиватися університетам, створить конкуренцію серед споріднених спеціальностей (адже стипендія видаватиметься за рейтинговою системою)».

 Анна К., Сумський державний педагогічний університет ім.А. Макаренка: «Мені соромно, але про новий Закон «Про вищу освіту» вперше чую. Напевно, там нічого суттєвого, оскільки за два місяці навчання його нововведення на собі як студентці я не відчула».

Вікторія Б., Черкаський інститут банківської справи: «Не буду приховувати, що натрапила на цей закон, коли на лекції «гуляла» інтернетом.  Тоді прочитала якусь  статтю, але деталі не дуже добре пам’ятаю. Якщо я правильно зрозуміла, то навчальні заклади вищого рівня матимуть більше прав і свобод у своїй діяльності. Це, здається, практикують за кордоном. Але, з іншого боку, є можливість спекуляції на цьому в керівників вишів. А ще студенти зможуть брати активну участь у житті університету на всіх його ланках».

 Дарина Я., Полтавський національний педагогічний університет ім.В.Короленка: «Дізналася про закон у якісь групі в соціальній мережі. Єдине, що звідти винесла, – технікуми отримають красиві назви. Ось і всі мої знання».

Юлія Ю., Кіровоградський педагогічний університет ім.В.Винниченка: «Ознайомили мене із новими змінами в Законі «Про вищу освіту» новини на «плюсах». Але все ж планую почитати його чи, принаймні, основні положення, які зазнали змін. Вселяє надію те, що можна здобути вищу освіту, закінчивши бакалаврат. Проте, наскільки мені відомо, треба йти в магістратуру, щоб займати вищі посади, мати шанс стати керівником чи займатися викладацькою діяльністю».

 Тетяна М., Харківський національний університет ім.В.Каразіна: «Щодо закону, то про нього вперше почула з новин, а потім про деякі його аспекти розповіли в університеті. Мінус тут один: ліквідація спеціаліста. Плюс: розширення прав студентського самоврядування. Поки що цей закон мені не до кінця зрозумілий. Маю сподівання, що він покращить якість освіти в нашій країні».

 Вікторія А., Дніпропетровський  національний університет ім.Олеся Гончара: «Нам про закон розповідали викладачі на лекціях та й у нашому виші студенти досить активно обговорювали цей закон. Головне те, що він став поштовхом для масштабних назрілих реформ у галузі освіти та науки. Він розширив права студентів, збільшив наукову діяльність серед викладачів, дав автономію ВНЗ».

 Роман О., Запорізький державний медичний університет: «Про парламентські нововведення я трошки дізнався з ТСН. Наскільки мені відомо, система зарахування студентів до ВНЗ тепер складніша, оскільки незрозуміла остаточна кількість державного набору та кількість контрактних місць. Я сам вступав, тому розумію, що  для абітурієнтів це зайвий привід понервувати і бути в стані невизначеності. Але хорошим є те, що покращено умови студентського впливу на устрій університетського життя».

 Заріна А., Миколаївський національний університет ім.В.Сухомлинського: «Нічого не чула про новий закон, який прийняла наша улюблена Верховна Рада».

 Юліанна Д., НУ «Одеська юридична академія»: «Вперше про нього я почула в новинах, а потім ми обговорювали деякі його аспекти з друзями. На мою думку, нічого цей закон особливо не змінить. Позитивний аспект – збільшення стипендії для студентів, негативний – не замінено кредитно-модульну систему, яка в нашій країні працює неефективно. Я думаю, цей закон студентові нічого не дасть. Усе дуже гарно написано, але невідомо, коли і яким чином почне працювати»

  До прийняття нового Закону «Про вищу освіту» українські освітяни подолали дуже довгий і тернистий шлях. Але наразі залишилося ще одне не менш важливе завдання: реальне введення його норм у дію. Закон має значний потенціал, але потребує активної підтримки та пильності не лише керівників освітянської галузі, а й суспільства загалом. Новоприйняті зміни наразі активно обговорюють у владних кулуарах, у кабінетах керівників вишів, але не  серед студентства. Більше того, студенти не лише мало обізнані про його норми, деякі з них взагалі про нововведення нічого не чули. Саме тому наразі необхідне всебічне інформування громадськості про основні зміни до Закону «Про вищу освіту».

Олена Капнік,

у рамках проекту “Дистанційна практика

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *