Без сумніву, всі батьки радіють, коли їхня дитина із бажанням ходить до школи, наполегливо навчається та старанно виконує всі домашні завдання. Золото, а не чадо! Однак мало хто замислюється над тим, чого інколи вартує це навчання. Не поспішайте радіти, коли ваш школяр годинами просиджує вдома і хоче вчасно встигнути виконати всі задані вправи. Перенавантаження, стрес, втома – результати безперервних занять, що погіршують стан здоров’я дітей.

Дослідження радянських лікарів другої половини ХХ століття показали, що з кожної тисячі дітей і підлітків у віці до 18 років шестеро мають нервові розлади. Аналогічна статистика є наразі в Україні. Неврози налічуються в 20 % маленьких українців. Такий коефіцієнт хворих перевищує всі норми офіційної статистики.

Тож з’ясуймо, які найнебезпечніші чинники погіршення здоров’я у дітей шкільного віку.

1. По-перше, стресові ситуації у школі. Найчастіше це відбувається під тиском вчителів. Жорсткі зауваження, погані оцінки, інколи образи засмучують дітей. Школярі дуже чутливі, тож інколи не ставляться до критики адекватно, а сприймають на свій рахунок. Вчителі мають робити зауваження таким чином, аби не пригнічувати почуття дитини.

2. По-друге, часові рамки. Написати контрольну роботу за 45 хвилин із великою кількістю завдань – не так вже й легко. Діти починають панікувати, нервувати і щосили напружують мізки, таким чином погіршуючи нервову систему.

3. Методики навчання, що не відповідають віковим і функціональним можливостям дітей. Наприклад, читання на швидкість чи написання твору за короткий проміжок часу.

4. Неправильна організація навчального процесу. До цього слід зарахувати навантаження додатковими годинами та предметами тощо.

5. Батьківська невідповідальність. Часто, після виснажливої роботи ввечері батьки замість того, аби поговорити з дитиною чи дати їй можливість відпочити, займають її переглядом телевізора чи грою в комп’ютер. Понаднормова мозкова діяльність шкодить дитині.

6. Невідповідність санітарно-гігієнічним нормам у школах. У їдальнях часто відсутнє збалансоване меню, тож дитина неякісно харчується. Частіше їй хочеться замінити тарілку з супом на запашну булочку в буфеті. Тож відповідальність за їжу лежить як на плечах батьків, так і на школі.

Ми отримали відповідь від лікаря-педіатра черкаської дитячої лікарні Андрія Сергійовича Жуги стосовно перенавантажень у школах: «Шкільна програма повинна будуватися так, щоб не виснажувати школяра. Вона має тримати його в тонусі і не більше. Саме тому складання графіку занять керується спеціальним алгоритмом. Загалом, це ціла наука, що потребує компетентного застосування. Наслідком перенавантаження та надмірної розумової діяльності може бути як незначний (пониження працездатності), так і небезпечний (неврози, депресії, і навіть суїцид) вплив. У кожної дитини це індивідуально. Також додам, що постійне або нерозумне реформування освіти теж шкодить здоров’ю школяра». Аби уникнути негативних наслідків, Андрій Жуга радить: «Зберегти дитину просто і складно водночас. Необхідно стимулювати її до домашнього навчання. Звісно, слід знати міру. Це підвищить сприймання інформації й обмежить негативні ризики перенавантажень».

До думки лікаря варто також додати, що дитина має отримувати всі радощі життя, тож не треба її позбавляти вільного часу та відпочинку з друзями. Прогулянки на свіжому повітрі, поїздка на природу, подорож у село до бабусі з дідусем – усе це дає можливість відволікти дитину від навчання у школі, від негараздів і проблем. Відвідування спортивних секцій та гуртків також покращить здоров’я дитини.

Порада для батьків: допомагайте вашій дитині із завданнями, вірте в неї, хваліть за гарні результати. І не забувайте, що здоров’я не купиш за жодні гроші, тож насамперед треба думати про те, як зберегти дитячі нерви.

Катерина Ільченко,  студентка Інституту журналістики

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу