flag_franciiЗа кількістю дітей, залучених до системи суспільного дошкільного виховання (історія сягає до 200 років), Франція посідає одне з перших місць у світі, її дошкільна педагогіка увібрала кращі теорії ви­ховання вітчизняних (П. Кергомар, С. Френе) і зарубіжних педагогів (М. Монтессорі, Ж.-О. Декролі, Ж. Піаже).

Основними типами дошкільних закладів, у яких виховують дітей від 2 до 6 років, є материнські школи, класи для малят при початкових школах, дитячі садки.

Головною формою занять у материнській школі є гра. У 1975 році у Франції було прийнято закон про шко­лу, що передбачав заходи із забезпечення наступності між дошкільним вихованням і шкільним нав­чанням. Діє єдина, обов’язкова для всіх навчальних закладів, державна освітня програма. Навчання дітей у материнській і початковій школах здійснює один педагог, що свідчить про тісний зв’язок між дошкільним і шкільним навчанням.

Роль вихователя полягає у спрямуванні розвитку, створенні розвиваючого середовища, вивченні поведін­ки та психології дітей, організації їхнього дозвілля. Виховання найменших дітей передбачає розвиток ігрової діяльності, органів чуття, моторики. У роботі із чотири-та п’ятирічними дітьми сенсорне виховання ускладню­ється, використовують різні види ручної праці (малювання на тканині, вітражі, виготовлення декорацій для інсценізацій тощо). У графіку занять багато часу відводиться фізкультурі, музиці. Діти шостого року життя готуються до шкільного навчання на обов’язкових для них заняттях із читання, письма, графіки, математики, однак розпорядок їх проведення визначається на основі вільного вибору дитини.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *