22 січня студенти та викладачі Житомирського державного університету імені Івана Франка разом з усією країною, відзначали знаменні події в історії нашого народу, які відбувалися в різний час, у різних місцях, та для яких спільними були і є одвічне прагнення нашого народу жити у вільній Соборній Українській державі.

«Соборність та Свобода – це чи найголовніше в житті будь-якої людини та громадянина. Ці слова повертають нас у глибини історії і недалеке минуле, ці слова воскрешають перед нами українських достойників, які своєю працею, знаннями, своєю звитягою прислужилися нашій країні та її людям, які жертвували життям за її Незалежність та Свободу. Сьогодні ми повинні гідно продовжувати справу славних синів та дочок України, робити все для того, щоб до священних слів Соборність та Свобода міцно долучилися Мир, Добробут та Щастя», – висловився напередодні ректор ЖДУ імені Івана Франка Петро Саух.

А студенти та викладачі університету в День Соборності на знак світлої пам’яті незліченних жертв, принесених українським народом на алтар незалежності, соборності, державності, поклали квіти до пам’ятника Івану Франку та меморіального погруддя В’ячеславу Чорноволу. Потім усі разом пройшли до Свято-Михайлівського кафедрального собору, аби долучитися до молитви за Україну і всіх, хто загинув за волю і свободу України, та покласти квіти до стели Героям Небесної сотні. Після цього франківці разом з іншим небайдужими житомирянами взяли участь у формуванні Ланцюга Єдності, виконанні Гімну України та урочистій ході до меморіальної дошки Героїв Небесної сотні, що на майдані Корольова.

На переконання студентства ЖДУ імені Івана Франка, День Соборності уособлює віковічні прагнення нашого народу до об’єднаності, цілісності та неподільності. Боротьба українського народу за соборність своїх земель – одна із важливих сторінок нашого минулого. Саме поняття «соборність» означає єдність і згуртованість. У ньому ми ясно чуємо слово «собор». І приходять на згадку слова Олеся Гончара: «Бережіть собори душ наших!» Адже такий собор душі є в кожного і берегти його – означає слідкувати за своїми думками, діями та вчинками, знати і пам’ятати свою історію. А ще не забувати надзвичайно актуальні сьогодні слова Великого Кобзаря: «Обніміться ж, брати, мої, молю вас, благаю!».

Прес-центр ЖДУ  імені Івана Франка

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу