ЗНО-2012: ОЧІКУВАНИЙ УСПІХ - 01042011 037Минулого тижня закінчилася щорічна епопея зовнішнього незалежного оцінювання. ЗНО відбулося успішно – організовано й без істотних порушень

На днях проведено підсумкову прес-конференцію під головуванням ди­ректора Українського центру оці­нювання якості освіти Ірини Зайцевої. Вердикт керівника УЦОЯО: ЗНО відбу­лося добре, в жодному пункті оцінюван­ня не зірвалося.

ЗНО виявило найбільше 200-бальників з математики – 341, української мови й літератури – 179 та історії України – 134

До речі, минулорічне зовнішнє неза­лежне оцінювання теж було успішним і без серйозних порушень. А це – свід­чення стабільної роботи УЦОЯО. Як і в минулому році, в поточному деякі про­блеми, звичайно, виникали – напри­клад, коли абітурієнти мали претензії до процедури тестування. Проте такі ви­падки фіксувалися, й ситуація негайно виправлялася.

Нагадаємо, в цьогорічній кампанії із ЗНО взяли участь майже 329 тисяч абі­турієнтів. Навіть спостерігачі з мережі «Опора» не змогли навести приклади іс­тотних порушень чи витоку інформації під час тестування. Єдина несподіванка оцінювання: значна кількість апеляцій­них заяв – близько десяти тисяч. Цен­тру оцінювання якості освіти ще дове­деться проаналізувати це явище.

«ГЕНІЇ» Й «ДВІЄЧНИКИ»

Інтрига всіх ЗНО – кількість 200-бальників, тобто абітурієнтів, які набрали максимальний бал з того чи іншого предмета (в регіональному й інших розрізах статистика ще не підготовлена). За сло­вами Ірини Зайцевої, 956 учасників тес­тування отримали такий результат.

Цікаво, що найбільше 200-бальників маємо з математики – 341, з української мови й літератури їх 179, з історії Укра­їни – 134, з інших предметів підготовка екс-школярів не була такою успішною. Наприклад, з біології 200 балів отрима­ли всього 99 абітурієнтів.

Зауважимо, що наведені дані є по­передніми. На момент написання статті апеляційна комісія ще розглядала заяви, тож після цієї процедури кількість «ге­ніїв» може трохи збільшитися.

Загалом, за словами Ірини Зайцевої, кількість 200-бальників залишилася при­близно на тому самому рівні, що й у минулі роки.

До речі, УЦОЯО отримав чимало за­питів від ЗМІ про оприлюднення пріз­вищ 200-бальників. Однак Центр не може на це піти, бо порушить Закон України «Про захист персональних да­них». До того ж, до УЦОЯО надходять заяви абітурієнтів, які просять не опри­люднювати таку інформацію.

Проте в управліннях освіти на місцях хочуть знати своїх героїв – хоча би, щоб привітати молодь, запросивши до керівництва області. Щоб не поруши­ти закон і водночас відзначити здібних абітурієнтів, УЦОЯО рекомендує сво­їм регіональним центрам зв’язуватися з ними персонально і просити письмо­ву згоду на оприлюднення персональ­них даних.

Не менш цікаве запитання – цього­річна кількість виявлених ЗНО «двієч­ників», тобто абітурієнтів, які залежно від предметів отримали менше 124 ба­лів, іншими словами – склали тести на «двійки». За даними УЦОЯО, таких випускників в середньому 8 – 10 %, тобто майже 33 тисячі осіб – цифра чимала.

За словами Ірини Зайцевої, із завдан­ням з української мови й літератури не справилися 9,15 % учасників тестуван­ня. Цього року вони не зможуть пода­ти документи у виші, адже українська мова й література є обов’язковими пред­метами для будь-якої програми вітчиз­няних ВНЗ.

Математику не «здолали» 8,9 % абіту­рієнтів, історію України – 9,16 %. Один із найгірших результатів показало тестування з французької мови – менше 124 балів отримали 10,17 % екс-школярів. З англійської невдах виявилося 8,64 %, з німецької – 7,55 %, з іспанської – 7,22 %. Провалили тест з біології 7,98 % учасників, з географії – 8,64 %.

За інформацією УЦОЯО, ситуація з «двієчниками» не змінилася: в минулих роках ЗНО виявило їх майже в такій самій кількості.

ТЕСТИ КОРЕКТНІ!

Одне із найгостріших питань на прес-конференції – нібито некоректність тестових завдань. На думку журналіс­та одного з видань, значна кількість 200-бальників може бути ознакою слаб­кої підготовки тестів.

Проте Ірина Зайцева впевнено спрос­тувала цю точку зору. В УЦОЯО запо­внюють спеціальні таблиці, в яких згруповують абітурієнтів. До першої групи увійшли випускники, які не досягли мі­німуму – 124 балів. Друга група – «се­реднячки», тобто такі, що отримали від 124 до 150 балів. Третя – «хорошисти», які мають від 150,5 до 179,5 балів. Четверта група – «відмінники», які на­брали від 180 до 199,5 балів. І, нарешті, зовсім маленька група – 200-бальники.

Ці таблиці дають можливість побачи­ти, як змінюється динаміка успішності складання ЗНО. Наприклад, тестуван­ня з математики в 2010 році на 200 ба­лів становило 0,2 %, в 2011 – 0,16 %, в 2012 – 0,21 %. Не важко помітити, що кількість 200-бальників за цей рік, ско­ріше, корелюється з 2010-м роком.

Схоже відбувається з тестами з біо­логії. В 2010 році з цього предмета ре­кордсменів було 0,06 %, в 2011 – 0,07 %, в 2012 – 0,06 %. Це саме стосується й такого неточного предмета, як англій­ська мова. Тут у 2010 році було 0,05 % 200-бальників, у 2011 – 0,07 %, в 2012 році – 0,06 %. І подібні показники мож­на привести чи не з усього різноманіт­тя предметів.

Тож вочевидь, що у відсотковому ви­мірі динаміка кількості володарів 200 ба­лів стала. Тобто якість змісту тестів на кількість «геніїв» не впливає.

Крім того, нагадаємо, що тестові за­вдання проходять три дуже фахових незалежних експертизи. Зрештою, їх піддали апробації. І лише після того їх заносять до банку тестових завдань. Це означає, що заяви про те, нібито деякі тестові завдання складені неправильно, не мають жодного підтвердження.

РОДЗИНКИ ЗНО

Успішність проведення цьогорічно­го ЗНО не в останню чергу зумови­ли окремі нововведення. Проаналізував­ши результати кампанії минулого року, УЦОЯО вирішив піти на скорочення пе­реліку предметів, з яких можна про­водити тестування, від п’яти до чоти­рьох. Крок виявився вдалим: загальна явка абітурієнтів збільшилася на 10 %.

Якщо в минулому році явка на тес­тування з математики становила 87 %, в 2012-му – майже 93 %, хімія в ми­нулому році – 81 %, в цьому дорівнює 92 %. І таке збільшення явки абітурієн­тів спостерігалося на тестуванні з усіх предметів. Тобто скорочення дисциплін виявилося абсолютно виправданим. І до того ж, корисним, бо посприяло еконо­мії бюджетних коштів.

Виправдалося й застосування в пунк­тах проходження ЗНО металодетекторів. Пристрої встановлювали на вході в пункти тестування для виявлення в учас­ників заборонених предметів – насам­перед, телефонів і комунікаторів.

Утім, опоненти УЦОЯО вважають, що прилади встановлювалися без уні­фікованої процедури. Якщо, примі­ром, у Львові їх застосовували майже на кожному пункті тестування, в Іва­но-Франківську абітурієнтів перевіряли співробітники міліції. А на Херсонщині пристрої використовували нечасто.

Попри все, за оперативною інформа­цією, під час цьогорічного ЗНО зафік­совано 399 порушень – переважно ко­ристування технікою, забороненою при проведенні тестування.

Тож проблема залишається, і щоб її розв’язати комплексно, тобто разом із структурами, які опікуються захистом інформації, керівництво УЦОЯО ініці­ювало розгляд цього питання на колегії МОНмолодьспорту. Ймовірно, захід відбу­деться в жовтні поточного року. За слова­ми Ірини Зайцевої, в планах – створення робочої групи, до якої увійдуть представ­ники МВС, СБУ, МОНмолодьспорту, УЦОЯО, інших освітніх структур тощо. Завданням групи стане вироблення спіль­ної стратегії, спрямованої на боротьбу з правопорушеннями під час ЗНО.

В Центрі оцінювання якості освіти не хочуть розкривати всі плани, які сто­суються запобігання порушень. Навіщо попереджати майбутніх порушників? Ві­домо, що керівництво УЦОЯО хотіло би спиратися на досвід деяких ВНЗ у про­веденні іспитів. Справа в тому, що виші обладнані кращими технічними можли­востями, ніж середні навчальні заклади, де, як правило, розміщені пункти. Тож якби вдалося організувати проведення тестування на базі ВНЗ, ситуація з по­рушеннями набагато би покращилася.

Юрій ЗУЩИК, «Освіта України» № 29

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *