Розвинуті країни уже півстоліття активно виявляють юних геніїв і допомагають їм увійти в доросле життя. Програми обов’язкової діагностики всіх дітей на ознаки геніальності діють у 47 країнах світу. Практичні американці поставили на конвеєр пошук і максимальний розвиток тисяч здібних старшокласників. Японці вважають інтелект головним національним багатством країни, у законодавстві Німеччини передбачено особливу підтримку «в разі обдарованості». В Ізраїлі система навчання талановитих дітей є державною таємницею. Цікавих прикладів ще вдосталь! Наукові центри щодо досліджень у галузі освіти для обдарованих дітей створені в кращих університетах світу. Один із учених-генетиків, який спеціалізується на питаннях геніальності, росіянин Володимир Ефроїмсон, робить висновок: системи пошуку й розвитку талантів – це трамплін, який «підкидає» до досягнень. Своєрідний ліфт у майбутнє. Інтелект – у Банку! Чи мають українські розумники шанс знайти вітчизняний «соціальний ліфт», і з найвіддаленіших сіл пробитися на навчання в кращих університетах країни? Президентська програма «Інтелектуальне майбутнє України» та створення в її рамках Банку інтелектуальних досягнень школярів ці шанси суттєво збільшують. Щороку в інтелектуальних змаганнях різних рівнів беруть участь сотні тисяч школярів. Це і всеукраїнські олімпіади (нині їх 21) і міжнародні конкурси, турніри та дослідницькі роботи членів Малої академії наук. У фінальній частині цих змагань беруть участь майже десять тисяч дітей. Досягнення цих фіналістів і буде внесено до Банку інтелекту школярів. Міністр освіти і науки Дмитро Табачник пояснив, що Банк «стане базою для відбору претендентів для участі в Президентській програмі «Інтелектуальне майбутнє України». Із десяти тисяч буде обрано сто найкращих». Хто відкриє двері «ліфта» Іншими словами – хто визначатиме найкращих? Згідно з Положенням про Міністерство освіти і науки, затвердженим Указом Президента України від 25 квітня 2013 року, для відбору дітей при МОН буде створена Експертна рада. Звісно, вона має діяти об’єктивно й неупереджено. «За блатом» до Президентської програми не потрапиш. У Положенні про Експертну раду написано: вона формується з відомих учених, представників центральних органів державної влади. Кандидатури (15 осіб) подає Інститут інноваційних технологій і змісту освіти (ІІТЗО), затверджує – МОН. Засідатиме рада щороку, в першій половині липня, коли переможці і всеукраїнських, і міжнародних олімпіад уже відомі. – Президентська програма почне діяти за результатами нинішнього навчального року, – пояснює «Освіті України» начальник відділу по роботі з обдарованою молоддю ІІТЗО Лілія Гунько. – Імена переможців ми знатимемо, коли закінчаться олімпіади, конкурси й турніри. У жовтні ці змагання тільки стартують. «Кейс» на чотири відділення До Банку інтелектуальних досягнень буде внесено дані про здобутки обдарованих дітей 9–11 класів ЗНЗ. «Кейс» досягнень матиме чотири відділення. Це навчальна, науково-дослідницька, науково-технічна та винахідницька діяльності. Потрапити до сотні найкращих можна лише після прискіпливого відбору. Загальноосвітні навчальні заклади протягом року подаватимуть відомості про індивідуальні досягнення дітей до районних і міських відділів (управлінь) освітою районних (міських) державних адміністрацій. В органах управління освітою інформацію узагальнять і передадуть до ІІТЗО. Остаточний вердикт ухвалить Експертна рада. «Супровід» від Президента Розумники, яких вибере Експертна рада, отримають преференції при вступі до ВНЗ. Як це краще зробити, нині вирішують фахівці. Міністр освіти і науки на запитання журналістів відповів, що в правилах прийому до державних вишів можна передбачити нарахування обдарованим абітурієнтам додаткових балів за участь і перемогу в міжнародних олімпіадах. А також за те, що їхні імена знаходяться в списку Банку інтелектуальних досягнень школярів. Додаткові бали при вступі – не єдиний «бонус». Нині фахівці ІІТЗО разом із науковцями розробляють концепцію супроводу для обдарованих дітей. – Буде передбачено й наукову підтримку молоді після вступу до ВНЗ, – пояснює Лілія Гунько. – Студенти отримають доступ до наукових лабораторій, кращі фахівці залучатимуть їх до роботи у проектах. Наказ міністра про затвердження положень про Банк інтелектуальних досягнень та Експертну раду днями зареєстровано в Мін’юсті. Дорога до отримання статусу юного таланту відкрита. Світлана ГАЛАТА, «Освіта України» Думки з приводу Учні нарозхват На українських школярів дедалі частіше звертають увагу й закордонні виші. Університети з багатьох країн мало не щотижня проводять у Києві виставки «Освіта за кордоном». Один із польських журналів, наприклад, закликав свої ВНЗ відкривати філії в Україні. – Це й не дивно, – говорить «Освіті України» проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров. – Насамперед наші діти мають ґрунтовну освіту і, по-друге, в Польщі збільшується демографічна «яма». Їхня молодь обирає німецькі, французькі університети. Ректори вишів відверто зізнаються: якщо забрати українських студентів із польських ВНЗ, то щонайменше три університети доведеться закрити. Тому «соціальні ліфти» для молоді треба якнайшвидше створювати тут, удома. Банк інтелектуальних досягнень та програма «Інтелектуальне майбутнє України» – кроки у цьому напрямі. КНУ працює над цим уже давно. У структурі університету є Український фізико-математичний ліцей. Його вихованка Катерина Баринова здобула срібну медаль на Міжнародній олімпіаді з астрономії у Греції, золоту – в Литві. Дванадцять із п’ятнадцяти учасників студентської команди України з математики навчаються саме в нас. Молодь, яка вивчає в КНУ японську, корейську, китайську, в’єтнамську, індонезійську мови, щонайменше на півроку їде на навчання до цих країн. Потім студенти повертаються і працюють в Україні. Це і є наш інтелектуальний капітал. Будемо раді бачити в КНУ й учасників Банку досягнень школярів! Плюсувати перемоги – Україна може бути експортером інтелекту, – вважає директор Малої академії наук Оксен ­Лісовий. – У цьому немає нічого поганого! У сфері ІТ, наприклад, ми абсолютно легко можемо конкурувати з Індією. Настане  час, і наші здібні громадяни залучатимуть сюди серйозні інвестиції. Ідея створити Банк інтелектуальних досягнень дуже своєчасна. Потрібно не зупинятися й розвивати її далі. Переконаний, що добре було б урахувати всі досягнення дитини за шкільний період. Наприклад: учень переміг в олімпіаді в восьмому класі. Потім – у дев’ятому, десятому. Взяв участь у міжнародній олімпіаді, захистив наукову роботу в Малій академії наук. Усе це «плюсуємо» і виводимо рейтинг за всі роки. Звісно, просто вступу до ВНЗ мало. Обдаровані діти мають бути закріплені за відповідними кафедрами, мати можливість проводити наукові дослідження. Тобто – розвиватися далі.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу