Актуальні в сучасних умовах питання про фактори, які об’єднують або роз’єднують українців, пов’язані з ними історичні міфи та стереотипи, особливості ідентифікації нашого народу, результати ведення інформаційних війн розглядали протягом двох днів у Запорізькому національному університеті. Тут відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція: «По той бік Дніпра: вплив контраверсійних образів “Іншого українця” на формування ментальних кордонів», на яку завітали відомі історики з усіх куточків нашої держави.

Організаторами заходу виступили історичний факультет ЗНУ, Запорізьке обласне товариство дослідників історії і культури Центральної та Східної Європи, Запорізьке наукове товариство ім. Я. Новицького за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

Відкриваючи конференцію, директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації Владислав Мороко наголосив на важливості роботи істориків, результати досліджень яких мають брати до уваги у своїй роботі представники влади та посадовці.

Про менталітет українців згадав у своєму вітальному слові проректор з наукової роботи ЗНУ, доктор історичних наук, професор Геннадій Васильчук. «Ментальний код українців завжди був дуже еластичним. Ми сприймали виклики і негаразди спокійно, але наша певна романтичність зараз руйнується великою агресією з боку наших сусідів», – зазначив Геннадій Миколайович.

Основною тезою виступу доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри новітньої історії України ЗНУ Федора Турченка була думка про те, що українці повинні скоригувати сприйняття себе росіянами та представниками інших країн. «Події, що відбуваються в Україні, дають нам можливість переосмислити бачення нас самих. Цікаво, що величезну допомогу в цьому питанні нам можуть надати праці російських філософів», – зазначив Федір Григорович. Він апелював до книги Миколи Бердяєва «Истоки и смысл русского коммунизма», де філософ виокремлював 3 етапи: Московське царство (за часів якого була спроба захоплення культурної спадщини Київської Русі), Петровська губернія (коли було поширене слов’янофільство) та комунізм і більшовизм. Зараз, за словами запорізького історика, відбувається четвертий етап з умовною назвою «Новоросія». І для того, щоб цей проект не був реалізований, як і попередні три, потрібні дуже великі наші зусилля в усіх галузях, впевнений Федір Турченко.

Про «війни пам’яті» як різновид інформаційної війни розповідав доктор історичних наук, професор кафедри зовнішньої політики та дипломатії Дипломатичної академії України при МЗС України Сергій Троян. Науковець стверджує, що війна, яка зараз відбувається в Україні, на дві третини є інформаційною. Сергій Станіславович зазначив, що «війни пам’яті» завжди пов’язані з травматичним минулим, яке є емоційно забарвленим. Цей факт створює таке поле, де важко вести діалог. З іншого боку, від того, наскільки міцне історичне підґрунтя, що базується на фактах, а не на міфах, має та чи та історична спільнота, залежить її здатність відстоювати свою модель пам’яті. Наголосив науковець і на важливості ведення культурного діалогу, розвитку толерантності.

Питання впливу інформаційно-психологічних процесів на історичну пам’ять українського народу розкривала доктор історичних наук, завідувач кафедри історії України Інституту суспільства Київського університету імені Бориса Грінченка Оксана Салата. Окрім проблем формування міжнародного іміджу України, а саме – дуже малу кількість українських інформаційних ресурсів іноземними мовами, Оксана Олексіївна згадала і про обмеження в нашій країні доступу до архівних документів. Вона також зазначила, що історики певним чином відбирають факти, щоб висловити своє бачення подій.

Не менш цікавим був виступ директора Центру незалежних соціологічних досліджень ЗНУ Надії Кузьмичової, яка поділилася з присутніми результатами соціологічного дослідження на тему: «Образ “Іншого українця” по дві сторони Дніпра». У рамках дослідження, яке проводили протягом жовтня-листопада 2014 року, соціологи провели опитування мешканців нашого міста щодо їхньої національної ідентифікації, сприйняття ними факторів, що об’єднують або роз’єднують українців, ставлення до ветеранів ВВВ та ОУН-УПА тощо. За результатами дослідження, 83 % населення міста ідентифікують себе як українці, тільки 12 % вважають себе росіянами. Лише 10 % запоріжців стикалися з негативним ставленням, пов’язаним із мовними питаннями або політичними переконаннями.

Факторами, що роз’єднують, опитані вважають політичні погляди, різне бачення шляхів розвитку України, менталітет та історичну пам’ять. Цікаво, що останній показник був однаково важливим для всіх вікових груп. 98 % мешканців Запоріжжя позитивно сприймають ветеранів Великої Вітчизняної війни (негативні відповіді відсутні) і 39 % – ветеранів ОУН-УПА (проти 29 % негативних). Загалом, мешканці міста є толерантними, проте за останній рік збільшилася (з 8 до 15 %) кількість тих, хто не хотів би бачити в Запоріжжі росіян. «Значна кількість опитаних не змогли однозначно відповісти на питання про ставлення до пам’ятників, що свідчить про певний інформаційний вакуум», – підсумувала свою доповідь Надія Юріївна.

Динаміку конструювання образу України та українців у сучасній Росії простежив доктор історичних наук, професор кафедри регіональних систем і європейської інтеграції Дипломатичної академії України при МЗС України Віталій Космина. Він зазначив, що протягом 1999-2013 років від 64 до 79 % росіян добре ставилися до українців і вважали, що Україна має сама вирішувати, яким шляхом йти. Вже у 2014 році ситуація почала різко змінюватися, що стало результатом потужної інформаційної війни, під час якої широко застосовується підміна понять, психолінгвістичні технології та однобічне висвітлення подій. Науковець впевнений, що результати такого маніпулювання не зникнуть, вони стали частиною російського менталітету.

Виступ кандидата історичних наук, доцента кафедри українознавства Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Наталі Аксьонової про образ слобожан і Слобожанських земель супроводжувався цікавими відео- та аудіофрагментами. У своїй доповіді Наталя Володимирівна наголошувала, що мовна характеристика населення, його самоідентифікація через низку причин можуть не збігатися з окресленими межами.

На завершення пленарного засідання відбулася презентація фільму «По той бік Дніпра», робота над яким тривала майже півроку. За словами декана історичного факультету ЗНУ Володимира Мільчева, всього зібрали більше десяти годин інтерв’ю щодо стереотипів сприйняття мешканців різних регіонів. Опрацювання матеріалу ще триває, а сам фільм невдовзі можна буде переглянути в мережі Інтернет.

Робота конференції продовжилася за секційними засіданнями на такі теми, як: «Міфи та стереотипи в історії», «Ідентичність українців: пошуки нових об’єднуючих стереотипів», «Інформаційні війни. Війни “Пам’яті”», «Ментальні стереотипи та роль масмедіа у їх формуванні», «Образи українців та України у поглядах інших народів». А приємним доповненням до інтенсивної роботи фахівців-істориків стала екскурсія на острів Хортицю.

Таким чином, у ході конференції були підбиті перші підсумки в межах проекту «По той бік Дніпра»: вплив контраверсійних образів «іншого українця» на формування ментальних кордонів». Науково-аналітична та практична робота, що ведеться викладачами історичного факультету ЗНУ, дослідниками Запорізького наукового товариства ім. Я.Новицького, Запорізького обласного товариства дослідників історії і культури Центральної та Східної Європи та інших історико-культурних установ сприяє розкриттю свідомих чи несвідомих «технологій ненависті» та створенню методів запобігання цим негативним явищам. Результати досліджень із цієї теми мають бути донесені до якомога більшої кількості людей в Україні та за її межами.

Підготовлений науково-навчальний відеофільм і всеукраїнські наукові конференції, у межах яких планують продовжити розробку цієї тематики, дадуть можливість обговорити різні стереотипи, що склалися серед мешканців різних регіонів України, та дослідити їх роль у минулому і вплив на процеси сьогодення, представити нові погляди на відомі історичні події. Це надасть змогу посилити формування незаангажованих поглядів на минуле України та сприятиме утвердженню демократичних традицій, які насамперед базуються на різноманітті думок. Важливим моментом роботи конференції стало обговорення перспектив подолання негативних стереотипів і підтримки високого градуса толерантності в суспільстві.

За матеріалами конференції виданий науковий збірник «По той бік Дніпра: вплив контаверсійних образів “іншого українця” на формування ментальних кордонів».

Фундатори проекту планують продовжити дослідницьку роботу і публічні зустрічі в лютому-березні поточного року. Запланована також презентація збірника конференції та фільму в містах-учасниках проекту, а також його демонстрація в місцевих ЗМІ. Організатори конференції планують передати збірник і диск із матеріалами опитувань і навчальним відеофільмом до бібліотек, зокрема шкільних, Запорізької, Рівненської, Львівської та Харківської областей.

За інформацією прес-центру ЗНУ

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *