8 березня всесвітньо відомий український астроном, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАНУ, першовідкривач комети Чурюмова-Герасименко, директор Київського планетарію Клим Чурюмов прочитав лекцію студентам фізико-математичного факультету ЖДУ імені Івана Франка. На зустріч зі студентами І – VI курсів легендарного астронома запросили викладачі кафедри фізики.

Тема лекції – «Космічна місія «Розетта» – до ядра комети Чурюмова-Герасименко». Чурюмов наголосив, що повністю поділяє думку колег щодо значення місії «Розетта», яку можна порівняти з першим польотом людини в Космос чи висадкою на Місяць.

«Вперше у 2004 році Європейське космічне агентство вирішило запустити апарат для вивчення комети. Спершу  вчені збирались відправити «Розетту» на комету Віртанена. Але старт відкладали, і небесне тіло змінило траєкторію. Заміною стала комета Чурюмова-Герасименко, оскільки її траєкторія добре вивчена, і можна було точно вирахувати момент наближення модуля. Для чого треба вивчати комети? Науковці знають, що це капсули часу. Тобто вони зберігають первинну речовину, з якої утворилися Сонце і планети. Але в планетах і на Сонці ця речовина змінилася дуже сильно, а в кометах вона залишилася в первісному стані. Ми знатимемо, з якої речовини виникало Сонце, наша Земля, якою вона була молодою. Зараз це буде уточнено. Це перше.

Друге. Звідки на Землі з’явилась вода? Геологи одне кажуть, гідрологи – інше. Але астрономи вважають, що комети занесли воду на Землю приблизно 3,4 мільярда років тому. Чому? Тому що кометне ядро складається на 70-80 % з криги. Коли Земля була гаряча, кометні ядра трильйонами падали на Землю, крига танула, впадини заповнювалися водою.

Звідки потрапила органічна речовина? У кометах знайдено гліцин. Живі істоти не можуть жити без цієї амінокислоти. Зараз у кометах шукатимуть інші амінокислоти. Якщо будуть знайдені інші амінокислоти, то можна буде однозначно сказати, що життя виникло з тієї органіки, яка була занесена кометними ядрами», – пояснював студентам ЖДУ імені Івана Франка всесвітньо відомий український астроном Клим Чурюмов. За словами астронома, модуль «Філи» вже передав на Землю формули речовин, із яких складається комета. Наразі вчені займаються їх розшифровкою.

Також учений розповів франківцям про сутність комети, легенди та історії різного періоду розвитку людства, пов’язані з кометами та їх впливом на свідомість людей.

Нагадаємо, що астрономи з Києва Клим Чурюмов і Світлана Герасименко у 1969 році відкрили небесне тіло. Його назвали на честь відкривачів – комета Чурюмова-Герасименко. Кожні шість із половиною років комета «підлітала» так, що її можна було спостерігати з Землі.

26 лютого 2004 року до небесного тіла Чурюмова-Герасименко з космодрому «Куру», що у Французькій Гвіані, стартував 3-тонний космічний апарат – дослідницький зонд «Розетта». За запрошенням Європейського космічного агентства Клим Чурюмов їздив «проводжати» «Розетту» на космодром. Назву місія отримала від знаменитого каменя, знайденого наполеонівськими солдатами поблизу єгипетського міста Розетта. Збережені на ньому написи на трьох мовах дали змогу розшифрувати ієрогліфи. Вчені сподівалися, що місія «Розетта» зрештою дасть можливість розкрити таємницю походження Землі і життя на ній, бо тільки на кометах можна знайти ту первісну речовину, з якої 5 000 000 000 років тому утворилася наша планета.

Дорогою до комети Чурюмова-Герасименко за десять років ракета облетіла Землю, потім облетіла Марс і, провівши вивчення червоної планети, використовуючи її гравітаційне поле, пішла далі. Відповідно до програми польоту, зонд наблизився до п’ятикілометрового ядра і направив до нього спускний модуль «Філи» з науковими приладами. Стиковка з ядром комети відбулася 12 листопада 2014 року. До цього дослідження Сонячної системи не проводилися. За посадкою модуля «Філи» на комету український астроном Клим Чурюмов спостерігав з офісу Європейського космічного агентства в місті Дармштадт (Німеччина).

В Інтернеті було оголошено конкурс на те, як назвати місце посадки модуля. Варіант «Київ» (де відкривачі жили, працювали та відкрили цю українську комету), запропонований Чурюмовим, «юзери» не підтримали. Більшість обрала назву острова у дельті Нілу – «Агілкія». На думку українського астронома Клима Чурюмова, це нікому не відомий острів і це нелогічно.

За інформацією прес-центру ЖДУ ім. І. Франка

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *