Останній рік фокус у сфері благодійності сконцентрувався на потребах армії, добровольчих батальйонів, біженців і вимушених переселенців. Тобто зараз охоче допомагають тим, хто якось причетний до воєнних дій на сході країни. Люди активно заробляють плюси до карми, збираючи кошти, гуманітарну допомогу та надаючи психологічну підтримку. Але, як і раніше, існує одна з найбільш незахищених категорій нашого населення, яка була і до цих подій, і нині нікуди не зникла, але про яку тепер говорять значно менше. Це діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

IMG_1984Це не перший мій візит до дитячого будинку, але я все одно дуже хвилююсь. Для дітей такі візити – це надія, хоч на мить вони стають щасливішими” – Вікторія.

IMG_1979Насамперед я сюди приїхала для себе, хоч це і звучить трохи егоїстично. По-перше, я повинна навчитися цінувати те, що я маю, а по-друге, я тут, аби нести добро цим дітям. Я хотіла б подарувати їм трохи любові: поглядом, усмішкою, обіймами” – Аліна.

 У студентів Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Інституту розвитку дитини є дуже особлива щорічна акція: вже шість років поспіль, напередодні Великодня, вони відвідують приблизно 5 дитячих будинків у Києві та області. До дітей вони йдуть із усмішками, виставою та подарунками. У рамках акції «Дитинство: крок у майбутнє» студентки готують виставу для вихованців дитячих будинків. Уже четвертий рік куратором та ідейним натхненником проекту є Вікторія Гальченко, доцент кафедри теорії та історії дошкільної педагогіки.

IMG_1970

Цього року першим у списку був Київський міський будинок дитини “Берізка”, що спеціалізується на медико-соціальній реабілітації для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без батьківського піклування, з органічними ураженнями нервової  системи, та для дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, хворих на ВІЛ/СНІД дітей. Практично всім тутешнім вихованцям немає ще й 4-х років, старші діти – це вже скоріше винятки.

IMG_1974 IMG_1975

Дівчата зустрілись о 9-й, аби вчасно прийти до дитячого будинку та розпочати виставу. Із часом тут все серйозно, як потім зазначила Олена Петрівна, старший вихователь: «Усе за режимом, час розписаний».

Помітним було хвилювання студенток. Хтось із них відвідує дитячий будинок вперше, хтось уже має досвід, але всі однаково переймалися, чи все пройде добре. Дорогою ділилися досвідом і розповідали, хто скільки заспокійливого випив.

IMG_1964

Цьогоріч в університеті обрали виставу «Солом’яний бичок», адже сюжет простий і орієнтований на діток дошкільного віку. Коли розпочалась підготовка до вистави, накладання гриму, налаштовування техніки – хвилювання відійшло на другий план.

IMG_2007

IMG_2010

Діти уважно дивились те, що для них підготували.

Олена Петрівна: «Вони дивились уважно, адже це для малих нові люди, тим паче, без білих халатів, у яких вони звикли бачити дорослих. Взагалі важливо приходити частіше і треба не забувати усміхатися дітям. До нас часто приходять із навчальних закладів, є навіть аніматор Володя, який відвідує дітей кожну другу п’ятницю, вони його вже пізнають. Володя має особливий підхід до кожної дитини, вони вже звикли до нього».

Після вистави і подарунків, які учасники акції вручили дітям, для студентів влаштували невеличку екскурсію. Олена Петрівна продемонструвала результати арт-терапії, яку проводила психолог. Ці картини малювали діти із синдромом Дауна, хто мазками, хто штампами. Тепер ці картини прикрашають стіни дитячого будинку.

IMG_2014

У кабінеті психолога Ярослави Шеховцової багато живих тварин: кроликів, джунгарських хом’яків і рибок. Це елемент виховання, що допомагає дитячій соціалізації.

IMG_2018

Психолог: «Діти звикають, що зазвичай піклуються про них, а тут навички турботи про інших опановують вони самі. Це дає їм змогу відчути відповідальність, навчитися любити, піклуватися про тих, хто слабший».

Є у «Берізці» кімната з елементами за методикою Марії Монтессорі. Тут тобі і зіркове небо, і ароматерапія, і фітотерапія, музика та релаксація. Вся кімната наповнена речами, що сприяють розвитку п’яти основних відчуттів. Це дитячий будинок для дітей з особливими потребами, отже, це необхідно для вихованців.

IMG_2021

Важливо не забувати про такі місця і знаходити час, аби поділитися своєю увагою з тими, хто її дійсно потребує. Все просто: аби відвідати дитячий будинок, треба його знайти, обрати, зв’язатися з координатором і домовитися про зустріч. Також завчасно варто дізнатися про їхні потреби, адже в кожному інтернаті можуть бути свої вимоги та побажання. Наприклад, якщо ви побажаєте поспілкуватися з дітьми київського міського Будинку дитини “Берізка”, то вас попросять показати санітарну книжку.
IMG_1990

IMG_1973

Пам’ятайте: цим дітям не потрібна жалість, цим діткам потрібні увага і любов.

Олена Крайнова,
Освітній портал “Педагогічна преса”

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *