Новітнім технологіям у сучасному виробництві завжди передують послідовні дослідження на спорідненій межі різних наук. Ефект переважно дає наступний поштовх для цивілізаційного технічного розвитку. Найпомітніші і найвідоміші такі прориви у медицині,  космосі та інших  галузях, без яких важко уявити глобалізований світ. Та найактуальніше інше:  нині наперед мусять виходити  інші, екологічно чисті, так звані зелені технології, коли збереження довкілля не примха, а гостра необхідність. Усі ж бо потерпаємо від забрудненого повітря і води, виснажених і подекуди вже неродючих ґрунтів – наслідків антидіалогу людини і природи. Як результат – зміна клімату, невідомі хвороби, генетичні збої тощо. Утім, як відомо, у розв’язанні проблеми є два рішення: залишати все так, як є, або пропонувати діяльне задля майбутнього. Хоча воно, за висловом Анатоля Франса, приховане навіть від тих, хто його творить.

Майже три роки тому, в червні 2012 року, у Німеччині в Технічному університеті «Фрайбурзька гірнича академія» представники 59 ресурсних університетів із 39 країн світу задля забезпечення раціонального  використання світових природних ресурсів підписали «Меморандум про створення постійно діючого Всесвітнього форуму університетів ресурсів зі сталого розвитку». Україну представляв Національний гірничий університет (Дніпропетровськ).

Новітні освітні програми, міжнародний обмін знаннями – найсуттєвіша інновація розвитку, отже, і самого  майбутнього. Про один із таких проектів днями йшлося  за круглим столом за участі ректора НГУ, академіка НАН України Геннадія Півняка, науковців гірничого  з професором-доктором, деканом факультету геологічних наук та гірництва Карстеном Дребенштедтом, його колегою  професором-доктором, керівником наукової групи з біології та екології Інституту біологічних наук ТУ «Фрайберзька гірнича академія» Германом Хельмеєром, які кілька днів перебували у Національному гірничому університеті  з метою презентації проекту DAAD «Біотехнології в гірництві – інтеграція нових технологій в освітню практику».

Професор  Карстен  Дребенштедт інформував зібрання про традицію співпраці Технічного університету «Фрайберзька гірнича академія» та Національного гірничого університету, започатковану ще в кінці ХІХ століття.

Презентуючи проект  DAAD «Біотехнології в гірництві – інтеграція нових технологій в освітню практику», професор Герман Хейльмеєр  приділив чимало уваги фітомайнінгу (здатності мікроорганізмів нейтралізувати  токсичні компоненти в навколишньому середовищі) й більш широкому новітньому поняттю – біомайнінг, що  охоплює застосування величезного спектру екологічно чистих «зелених» технологій у гірничодобувній промисловості.

У рамках проекту планується впровадження нових модулів з біомайнінгу в навчальний план НГУ студентам напрямів підготовки «Екологія та охорона навколишнього середовища», «Гірництво», «Геологія» і «Переробка корисних копалин». Хоча вже тепер наші студенти ознайомлюються з основами гірничої мікробіології, біотехнологічними методами переробки вторинної сировини, фітогірництвом та екологічною фітофізіологією.

Дані модулі розроблені й успішно викладаються у Технічному університеті «Фрайберзька гірнича академія». Вони дають змогу набути знання та навички для планування, реалізації та оцінки екологічно чистих технологій у гірничодобувній промисловості. Продовження співпраці після закінчення проекту дасть змогу магістрам з обох університетів брати участь у загальних науково-дослідних проектах, застосовувати сучасні знання та біотехнологічні методи у гірництві.

Дискусії щодо проблеми та перспективи використання біотехнологій у гірництві в Україні засвідчили глибокий інтерес науковців обох країн у розвитку цієї справи. Обговорювалися можливості керівництва дипломними роботами магістрів у галузі біомайнінгу з боку німецьких колег. До речі, так званий подвійний захист уже пройшли четверо молодих науковців НГУ.

Як зазначили координатори проекту від НГУ, доценти кафедри екології  Олександр Ковров та Ірина Клімкіна, серед головних завдань проекту є: створення чотирьох бакалаврських і двох магістерських нових навчальних дисциплін: «Основи гірничої мікробіології», «Біотехнологічні методи переробки вторинної сировини», «Мікробіологічні технології у гірництві», «Фіторемедиація», «Екологічна фітофізіологія» і «Фітогірництво»; виконання лабораторного практикуму та досліджень студентами НГУ на базі ТУ «Фрайберзька гірнича академія»;  створення первинної лабораторії з біогірництва; організація міжнародної науково-практичної конференції  із застосування біотехнологій у гірництві.

Термін реалізації проекту передбачається до 2018 року. Джерело фінансування – Німецька служба академічних обмінів (DAAD) у рамках програми  «Професійно пов’язане партнерство з університетами країн, що розвиваються». Тож  традиція співпраці Технічного університету «Фрайберзька гірнича академія» з Державним вищим навчальним закладом  « Національний гірничий університет» успішно розвивається.

Валентина Орлова, Дніпропетровськ
Фото Володимира Корінного, відеостудія «Юність»

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *