22 квітня 2015 року в Міністерстві освіти і науки України за участі заступника міністра Павла Полянського відбулася міжвідомча нарада з питань реалізації заходів, спрямованих на всебічну підтримку української ідентичності та зменшення негативного впливу інформаційної пропаганди у вітчизняних та іноземних ЗМІ.

Під час наради Павло Полянський наголосив на значущості місцевої громади й місцевої ініціативи в питанні національно-патріотичного виховання дітей і молоді та зазначив що, треба змінювати практику формальних підходів до виконання завдань на місцях. Зокрема, необхідно враховувати природну схильність дитини рухатися і зацікавити її відвідувати музеї та архіви, а не намагатися заставляти слухати на уроках розповіді.

Окрім того, заступник міністра звернув увагу на роль батьків у вихованні демократичних цінностей та молодих людей, які сьогодні, навпаки, навчають своїх батьків  європейського громадянського сприйняття тих подій, які є в країні.

Як зазначив Павло Полянський, у патріотичному вихованні важливою є взаємодія з громадськістю. «Досвід підказує, що витрачений на дискусії час згодом дає хороший результат», – наголосив заступник міністра.

Павло Полянський повідомив учасникам засідання про те, що міністерством підготовлено Концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді, дорожню карту якої вже розробляє Національна академія педагогічних наук України. Ці методичні рекомендації будуть оприлюднені для громадської експертизи.

Заступник міністра також наголосив, що формувати активну громадянську позицію та патріотично виховувати учнів можна під час викладання будь-якого шкільного навчального предмета, а не тільки під час уроків історії або української мови та літератури. «Вчитель математики може використовувати складники національно-патріотичного виховання на будь-яку тему свого предмета. Окрім того, є ще перерви, позаурочний час і є громадська діяльність», – зазначив Павло Полянський.

За словами Павла Полянського, в боротьбі проти інформаційної війни, розв’язаної Російською Федерацією, не здобути перемоги, якщо намагатися діяти в просвітницькому полі в такий спосіб, як сьогодні діє агресор. «Створена фейкова віртуальна реальність, котра насправді не існує», – зазначив заступник міністра.

Павло Полянський закликав учасників обміркувати вибір шляхів виховання молоді: на місцевих традиціях або ж на загальнонаціональній та  загальнодержавній ідеї. На думку заступника міністра, модель ідеального громадянського суспільства та ідея об’єднання нації була реалізована на Майдані, де люди різної віри, різної національності, різних партійних симпатій об’єдналися заради спільної мети – держави України.

Перший заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації Валентина Сичова на прикладі херсонського навчального закладу – школи № 51, розповіла, що любов до Батьківщини починається  з любові до рідного краю. Вона також наголосила на необхідності впровадження ідеологічної роботи на державному рівні. На її думку, учительська спільнота має докласти максимум зусиль, щоб змінити своє середовище та виховувати майбутнє покоління.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович наголосив, що сьогодні потрібна консолідація суспільства в переосмисленні історії. «Компіляція різних історій в голові українського громадянина залишається та робить шкоду. Лише спільними зусиллями ми можемо налагодити суспільний діалог навколо складних історичних сторінок минулого, вивчати і творити нове обличчя наших міст, сіл і виховувати підростаюче покоління», – наголосив голова Українського інституту пам’яті.

Історик зазначив, що зараз відновлюється історія населених пунктів, і на цих прикладах повинні виховуватися діти. «В історії кожного села, не кажучи про місто, є ті особистості, які зробили значний внесок в історію світової цивілізації», – повідомив він.

Також голова Українського інституту національної пам’яті нагадав учасникам наради, що за кілька тижнів країна відзначатиме День пам’яті та примирення та 70-ту річницю Дня перемоги над нацизмом. Відзначення цих дат уже врегульовано на законодавчому рівні, але залишається питання сприйняття цих нових традицій. «Війна насамперед – це трагедія для людей. Ми повинні вшановувати полеглих у цій війні. Це нове переосмислення цієї події», – зазначив Володимир В’ятрович.

Заступник директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Володимир Устименко наголосив, що треба приділяти увагу питанню вивчення східних регіонів країни, щоб зрозуміти, як спрацювала соціальна установка, яка призвела до військових подій на півдні та сході країни.

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *