15 квітня 2015 року прийнято постанову за № 216 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992”.  Постанова, що зазнала змін, на три найближчі роки визначала долю молодих спеціалістів, не особливо зважаючи на їхнє бажання, має назву “Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням”. Тож відтепер направлення на три роки отримуватимуть лише випускники медичних закладів освіти. Та за їхню долю відповідає Міністерство охорони здоров’я. (Читайте також Лист МОН від 26.06.2015 № 1/9-309 “Роз’яснення щодо питань працевлаштування випускників ВНЗ”) Для наочності розглянемо порівняльну таблицю змін:  “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992” “Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням” Пункт 3 постанови викласти в такій редакції:“3. Порядок, затверджений пунктом 1 цієї постанови, поширюється на осіб, що навчаються за спеціальностями медичного профілю.” 3. Порядок, затверджений пунктом 1 цієї постанови, поширюється на осіб, які вступають до вищих навчальних закладів у 1996/97 навчальному році, крім осіб, що навчаються за спеціальностями педагогічного, медичного, юридичного, економічного і сільськогосподарського профілю, на яких дія зазначеного Порядку поширюється незалежно від часу вступу до вищого навчального закладу. У Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженому зазначеною постановою: 1) пункт 8 виключити; 8. Випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років.Особи, зараховані до вищих навчальних закладів на цільові місця відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 р. N 408 ( 408-92-п ) “Про пільги для сільської молоді при прийомі до вищих навчальних закладів, удосконалення системи перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів” (ЗП України, 1992 р., N 8, ст. 192), після закінчення вищого навчального закладу направляються на роботу на підприємства, до організацій сільського, лісового, водного господарства, переробних галузей агропромислового комплексу, закладів соціальної сфери села і зобов’язані відпрацювати за призначенням не менше трьох років. Особи, зараховані до вищих навчальних закладів відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ( 796-12 ) та віднесені до 3 та 4 категорії, зобов’язані після закінчення вищого навчального закладу відпрацювати за призначенням не менше трьох років. 2) підпункт 5 пункту 9 викласти в такій редакції: “5) вступу до університету, академії, інституту для випускників коледжів та технікумів.”. 9. Розірвання випускником угоди, передбаченої пунктом 4 цього Порядку, допускається з таких поважних причин:5) вступу до вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації для випускників вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації. “Це сталося!” – так прокоментувала подію Інна Совсун, перший заступник міністра освіти і науки України, на своїй сторінці у Фейсбуці. І поділилася історією про те, який шлях довелося подолати, щоб запропоновані зміни набули чинності: “У ВЕРЕСНІ ми вирішили взятись за це питання. Підготували постанову про скасування постанови про працевлаштування. Заслали на погодження в Мінфін, Мінекономіки. Мінекономіки погодили, Мінфін написав, що не погоджує категорично, бо це ж тоді буде неефективне витрачання бюджетних коштів (а платити гроші викладачам, щоб вони витрачали свій час на обдзвін студентів і збирання фальшивих довідок про працевлаштування – це, вочевидь, ефективне витрачання ресурсів…). Попри це ми заслали постанову після цього в Мін’юст, Мін’юст нас підтримав. Після цього документ пішов в Секретаріат Кабміну, якийсь час там опрацьовувався і потрапив на останній Урядовий комітет в попередньому уряді, під головуванням Олександра Сича. Мінфін виголосив, що вони категорично проти і тодішній віце-прем’єр запропонував відправити постанову на доопрацювання і погодити з МОЗ. Ми почали усні переговори з МОЗ. Міністр спершу погодився скасувати, але потім міністерство таки наполягло, що не можна скасовувати, бо тоді вони не забезпечать лікарями сільські лікарні. Після цього я придумала, що треба тоді не скасовувати постанову повністю, а обмежити її дію медиками і лікарями. Заслали наново на погодження в Мінекономіки, Мінфін і МОЗ. Мінеко і МОЗ – підтримали, Мінфін – категорично проти. Заслали на Мін’юст – Мін’юст вимагає не вносити зміни, а скасувати повністю. Так цей проект і пішов на урядовий комітет. Комітет зрештою підтримав нашу компромісну пропозицію. Потім Уряд теж проголосував і підтримав 15 квітня. І от тепер її нарешті підписав прем’єр і змінена постанова оприлюднена на сайті КМУ.”  

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Коментарі закриті.