15-16 травня в Запорізькому національному університеті проходила ювілейна, десята, Всеукраїнська конференція «Історія степової України XVII-ХХ століття». Організатори заходу присвятили її вшануванню пам’яті знаного вченого-історика, професора ЗНУ Анатолія Бойка. Протягом двох днів науковці з різних міст нашої країни обговорювали соціально-економічний, культурологічний, релігійний та інші аспекти історії півдня України.

На початку заходу науковці із Запоріжжя, Бердянська, Маріуполя, Кіровограда, Одеси, Києва, Херсона, Дніпропетровська хвилиною мовчання вшанували пам’ять видатного науковця Анатолія Бойка, який свого часу ініціював проведення першої конференції, присвяченої історичним процесам на півдні України. Декан історичного факультету ЗНУ Володимир Мільчев зазначив: «Серед присутніх у залі – багато учнів Анатолія Васильовича, які продовжили його дослідження. Для багатьох із нас він був мудрим наставником і талановитим педагогом, який мав вплив на вибір тем наших наукових робіт. І всі ми без винятку пам’ятаємо його як доброзичливу, щиру й сердечну людину, котра зробила дуже багато для розвитку університету як осередку історичних досліджень не лише регіону, але й усієї України».

Привітав учасників конференції проректор із наукової роботи Геннадій Васильчук, який побажав їм плідної роботи, зазначивши, що пишається тим, що він сам за фахом історик. «На мою думку, саме зараз важливо пам’ятати всі історичні моменти, які підкреслюють велич нашої держави, та не забувати про подвиги наших пращурів. Звісно, ті, хто кажуть, що зараз – нелегкі часи, мають слушність. Однак саме ми, історики, повинні потурбуватися про те, аби люди добре знали про своє минуле й водночас із надією дивилися в майбутнє. І завдяки такому настрою Україна зможе перемогти й посісти гідне місце у світовій спільноті», – зауважив Геннадій Миколайович.

Декан історичного факультету Володимир Мільчев зауважив, що вже склалася певна традиція: на цій конференції протягом п’яти років декан ЗНУ має прозвітувати про досягнення й перспективи наукових історичних шкіл Запоріжжя. Так, декан розповів про наукові профільні видання, які випускають на факультеті, і здобутки наукових шкіл. Зокрема, він наголосив, що вчені факультету відгукуються на події новітньої історії: побачила світ книга професорів Федора і Галини Турченків «Проект «Новоросія». 1764-2014. Ювілей на крові», підготовлені до видання спогади учасників антитерористичної операції на сході України, зібрані нашими вченими, тощо. Крім того, за ініціативи доцента кафедри новітньої історії України Тетяни Грушевої на факультеті відкрився Музей радянського побуту, з яким усі охочі змогли ознайомитись під час перерви між засіданнями. До того ж, співробітники наукової бібліотеки ЗНУ підготували тематичну виставку, частина експозиції якої була присвячена науковим і методичним розробкам викладачів вишу. Це стало гарною ілюстрацією розповіді про плідну діяльність учених Запорізького національного університету.

На пленарному засіданні також виступив науковець нашого вишу Олександр Ігнатуша, який на прикладі становища православної церкви на півдні України у проекції російської агресії 1919-1920 років провів виразні паралелі із сучасними подіями в зоні проведення АТО, показавши, як військова агресія прикривається ідеологією. Не менше зацікавлення у присутніх викликали виступи гостей конференції: науковців Олександра Пригаріна з Одеси, який розповів про сутність такого наукового напряму, як «соціальна археографія», та про його розвиток у нашій країні, та Владислава Грибовського з Дніпропетровська, який дослідив набіг кримців на Присамар’я у вересні 1769 року та наслідки цього вторгнення.

Також учасникам засідання презентували археографічне видання: «Летопись Екатеринославской ученой архивной комисии в 11 вып. – Выпуск 2. – ч.1. – Репринтное издание, ч. ІІ Кодак. Пограничная крепость и ее окрестности», яке цьогоріч побачило світ у Дніпропетровську під редакцією Владислава Грибовського.

Робота конференції продовжилася за такими секційними напрямами: «Регіони України: особливості географічного, адміністративного, історико-культурного поділу», «Історична наука на півдні України: виклики, проблеми, перспективи», «Степова Україна в історії Європи: соціально-економічний, політичний, культурно-релігійний аспекти».

Таким чином, як відомі дослідники, так і ті, хто лише розпочинає свою наукову кар’єру, під час конференції обговорили цілу низку питань, пов’язаних з історією Південної України, починаючи від містобудівної політики в окремих населених пунктах нашого регіону і завершуючи внеском у розвиток історії Степової України відомих історичних осіб.

Під час підбиття підсумків роботи Всеукраїнської наукової конференції «Історія степової України  XVII-ХХ століття» її учасники ухвалили резолюцію, в якій ішлося про необхідність продовжувати всебічне дослідження магістральних тем історії запорізького краю. При цьому науковцям пропонувалося в їхніх дослідженнях робити акцент на вивченні загальної суспільно-політичної та історичної ситуації на півдні України як у минулому, так і в сучасних умовах. Також, на думку самих істориків, вони мають зосередити свою увагу на пошуку шляхів подолання негативних суспільних явищ, які виникли в результаті напруженої політичної та військової ситуації, характерної на сьогодні для всієї нашої держави. Крім того, вчені особливо наголосили на стратегічній важливості Південного регіону для історичного буття української нації та її держави.

Прес-центр ЗНУ

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *