Про це поінформував заступник міністра освіти і науки Павло Полянський під час брифінгу про реформування освіти, що відбувся 22 травня в Клубі Кабінету Міністрів.

За словами заступника міністра, сьогодні команда МОН працює одночасно над оперативними і стратегічними освітніми завданнями.

Зокрема, зараз вирішуються питання щодо завершення навчального року та видруку шкільних свідоцтв і атестатів; також зусилля зосереджені на тому, щоб оперативного долати виклики, пов’язані з виїздом дітей із тимчасово окупованих територій для подальшого проходження ЗНО; паралельно триває підготовка до мовних літніх таборів, що стартуватимуть на початку червня.

Павло Полянський зазначив, що стратегія роботи Міністерства – концептуально реформувати, модернізувати українську освіту спільно з громадянським суспільством. «Без участі громадськості робити зміни в освіті недоречно і неправильно. Міністерство спільно з експертами працювало над новими трьома законами – рамковий Закон «Про освіту», закони «Про професійну освіту» і «Про наукову та науково-технічну діяльність» – і вже найближчими днями презентує їх суспільству», –  наголосив заступник міністра.

Як повідомив Павло Полянський, законопроект «Про освіту» пропонуватиме  нову модель менеджменту освітою, що має бути вигідна кожному громадянину, зокрема дітям. Він також наголосив, що публічні школи мають бути безкоштовними та загальнодоступними.

Окрім того, законопроект «Про освіту» впроваджує для учнів нову модель здобуття середньої освіти –  впродовж 12 років, із яких 1-5 класи – це початкова школа, 6-9 класи – базова школа, 10-12 класи – профільна старша школа.

За словами заступника міністра, 5-річна початкова школа дасть змогу скоротити кількість предметів і, відповідно, зменшити навчальне навантаження на дітей. Окрім того, після 5 класу школярі легше адаптуватимуться до переходу на навчання з багатьма вчителями. Для навчання у старшій школі учні обиратимуть або професійний профіль, або академічний. Також буде значно скорочено кількість навчальних предметів.

Особлива увага буде приділена підготовці педагогів та їхньому мотивуванню, зокрема фінансовому.

Новий закон «Про професійну освіту» також пропонує нову систему підготовки учнів у професійних закладах. Зокрема, регіони тепер самостійно визначатимуть, які спеціалісти їм потрібні. Однак це буде обов’язком не одного керівника, а нового колегіального органу – ради стейкхоледрів. До неї входитимуть представники приватного бізнесу, державних установ, громадськості, які зацікавлені у розвитку свого регіону; і така рада прийматиме рішення спільно.

Водночас буде започатковано цілком новий для української освіти  тип закладу – регіональний центр професійної освіти, який і готуватиме потрібних для свого регіону спеціалістів за багатьма різними напрямами (від операторів до механіків).

Павло Полянський висловив сподівання, що новий навчальний рік розпочнеться вже з новими законами, і наголосив, що ці законопроекти передбачають децентралізацію влади, а, отже, на регіональний рівень буде передана значна кількість повноважень разом із великою відповідальністю.

Один коментар до “Закон «Про освіту» впроваджує для учнів нову модель здобуття середньої освіти, – Павло Полянський”
  1. Добре було б , щоб в гонитві за різними інноваціями не забули про вчителя:чи не буде він на уроці хвилюватися про комунальні платежі більше,ніж про якість уроку та його результативність…Сучасному викладачеві теж потрібні соціальні гарантії на гідне життя,а не виживання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *