Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки (м. Луцьк) є членом Європейської асоціації університетів, консорціуму Варшавського та українських університетів, Східноєвропейської мережі університетів, асоціації університетів Польщі, Німеччини та України, а віднедавна – ще й членом Балтійсько-українського академічного консорціуму.

Про пріоритетні завдання СНУ, конкретні напрями спільної роботи в рамках академічного консорціуму, проблеми якісної освіти університету та інші питання розмовляємо з ректором СНУ доктором біологічних наук, професором Ігорем Коцаном, головою науково-координаційної ради Західного наукового центру НАН України і МОН України у Волинській області, президентом Українського біофізичного товариства, заслуженим діячем науки і техніки України.

«Наш навчальний заклад виходить на міжнародний рівень…»

 Ігоре Ярославовичу! Чи можна говорити, що потенціал науковців університету використовується повною мірою?

–  Розвиток технологій у суспільстві – це розвиток фундаментальної та прикладної науки – «технологічного знання». Розвиток науки й збереження досліджень потребує здебільшого достатньої кількості кваліфікованих кадрів для ведення різнобічної науково-технологічної діяльності. Як відомо, мотивація роботи винахідників зумовлена гострою потребою в суспільному визнанні своєї праці.

Коли ми хочемо говорити про перспективи нашого університету, про конкретний розвиток зараз, то ми повинні перевести 50 % усіх наукових досліджень на прикладну тематику для того, щоб отримати реальні результати досліджень уже сьогодні. Треба, щоб у нас було замовлення підприємств на предмет дослідження, затверджена тема дисертації на вченій раді університету, наукові результати якої будуть практично реалізовані. Так працюють у провідних університетах світу. Бюджет європейських університетів складається з державного фінансування, і університети самі заробляють кошти. Ті університети успішні, які 50 % своїх грошей заробляють самі. Ми повинні також іти до цього. Як відомо, маленька виконана робота більш цінна, ніж велика запланована.

Якщо говорити про досягнення уже наявних у нашому університеті наукових лабораторій, то це – інновації ІТ-галузі, промислове вирощування монокристалів, досягнення лабораторії біології та мікробіології у високотехнологічному вирощуванні рослин, запровадження інформаційно-вимірювальних технологій.

– Які завдання є пріоритетними для університету?

– Завдання університету – розширення міжнародного співробітництва в галузі викладання та досліджень, написання спільних проектів та грантів. Сьогодні ми активно працюємо над вирішенням таких пріоритетних завдань:

–    розвиток Інституту Лесі Українки як науково-дослідної інституції з вивчення, збереження, публікації творчої і наукової спадщини Лесі Українки;

–    дослідження Шацького національного природного парку;

–    підготовка багатотомного видання Волинської універсальної енциклопедії;

–    досягнення високого рівня володіння іноземними мовами професорсько-викладацьким складом та студентами університету з метою поглиблення співпраці з університетами Європи та світу для успішної реалізації наукових проектів, грантів, стажувань;

–    зміцнення матеріально-технічної бази університету.

Наш університет повинен зацікавити студентів різних країн перспективою здобуття європейської освіти, безпосереднього досвіду й участі в процесі інтеграції Європи. Тож у перспективах університету:

–         Створення Наукових центрів: біотехнології та мікробіології; здоров’я нації; біоінформатики; дієти та харчування; фармакології; охорони навколишнього середовища; енергозбереження; робототехніки; комп’ютерних технологій; дизайну.

–         Відкриття лабораторій: метрології та інформаційно-вимірювальних технологій; прикладних аспектів теорії наближення та моделювання в розвитку міста Луцька та Волинського регіону; інформаційних систем та математичних методів прикладного системного аналізу; інноваційних технологій харчування та ресторанного сервісу; нових матеріалів  та технологій з дослідно-промисловим виробництвом; контролю якості харчових добавок та косметичних засобів; ландшафтного дизайну; архітектурного дизайну; європейської адміністрації; європеїстики в рамках європейський інтеграційних процесів.

–         Якщо говорити про міжнародну співпрацю, то це насамперед збільшення кількості студентів, аспірантів і працівників з-за кордону (10 % від загальної кількості); студентський обмін; участь у Програмах Європейського Союзу “Горизонт 2020”, «Еразмус +»; відкриття школи європейських студій, відкриття сертифікованих курсів на базі навчально-наукового центру післядипломної освіти для працівників правоохоронних органів, адміністрацій та освіти; створення Інституту національної безпеки на базі історичного факультету; створення Бюро європейських проектів.

Крім того, у цьому навчальному році плануємо багато інших завдань, серед яких – написання міжнародних грантових проектів і програм; участь у Програмі Європейського Союзу “Горизонт 2020”; розширення географії Програми «Подвійний диплом»; підготовка та проведення Світового конгресу вихідців з Волині; використання інноваційних розробок з метою реалізації їх на комерційній основі; підвищення рейтингу університету через збільшення публікацій у наукометричних базах, та імпакт фактору кожного викладача; отримання дозволу на будівництво науково-технічного парку Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та залучення міжнародних інвестицій, необхідних для реалізації даного проекту, тощо.

Як саме дбаєте про позитивний імідж університету?

– У Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки створюються хороші умови не тільки для навчання, але й для всебічного розвитку студентів, організації їхнього дозвілля (ми побудували спортивно-оздоровчий табір «Гарт», стадіони, зараз тривають роботи зі створення науково-технологічного парку), зростають можливості працевлаштування після закінчення нашого вишу. Крім того, наш навчальний заклад виходить на міжнародний рівень. В університеті працюють різноманітні міжнародні грантові програми та проекти. СНУ є членом Консорціуму Варшавського та українських університетів, Балтійсько-українського академічного консорціуму, Східноєвропейської мережі університетів, Європейської асоціації університетів, асоціації університетів Польщі, Німеччини та України. Все це студенти розповідають своїм батькам, друзям, однокласникам.

Чи вдається університету відшукувати «свого» обдарованого майбутнього студента?

– Сьогодні мало турбуватися про позитивний імідж eніверситету. Потрібна велика робота з середньою школою, ліцеями і коледжами регіону. Наша мета – пошук «свого» обдарованого студента, того, хто хоче здобути освіту саме в нашому університеті, на конкретній випускаючій кафедрі, спілкуючись з компетентними викладачами. Водночас ми повинні надавати вищу освіту тим, хто може вчитися, а не тим, хто може платити.

Нині школярі за результатами зовнішнього незалежного оцінювання вибирають серед нас, а не ми серед них. Тому нам потрібно заявляти про себе. І ми це робимо – презентації, виставки, участь у міжнародних грантових програмах та проектах.

«Основна мета – партнерська співпраця…»

– Який вигляд має матеріально-технічна база університету – чи покращала вона порівняно, скажімо, з 2010 роком?

– З метою входження університету в європейський науково-освітній простір, покращення його навчально-наукового потенціалу та матеріально-технічної бази назріло питання створення європейського студентського містечка.

Можливості будівництва науково-технологічного парку Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки детально вивчені. Та більше: до реалізації проекту університет активно залучає міжнародні інституції, проекти, гранти. На зустрічі, яка нещодавно відбувалась у ФРН, Ельмар Брок – голова Комітету Європарламенту в закордонних справах, зазначив, що реалізація міжнародних проектів можлива за умови наявності трьох складників: ідея, концепція, календар. Ідея, власне кажучи, уже є – будівництво науково-технологічного парку.

Університетське містечко стане простором для оптимізації ресурсів Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки задля раціонального використання науково-дослідного та освітнього потенціалу; відкриття нових навчальних програм і спеціальностей в університеті в межах Європейського освітнього простору; організації науково-дослідної роботи відповідно до вимог Європейського Союзу.

У комплексі містечка також буде створено унікальний ботанічний сад, проект якого вже розроблено спільно з нашими німецькими партнерами – Вищою технічною школою Східна Вестфалія-Ліппе Університету прикладних наук у місті Гьокстер.

– Як повернути Україні престиж країни якісної освіти (звісно, хоч би в рамках університету)?

– Наш університет має бути відкритим для громадян усіх країн Європи та світу, забезпечуючи умови для якісної мовної підготовки; міжкультурного спілкування й можливості міжнародної освітньої та наукової комунікації; мобільності студентів і науковців; можливості дистанційного навчання з використанням передових інформаційно-комунікаційних технологій; інноваційності у науково-дослідній, навчальній і організаційній роботі у поєднанні з традиційними академічними цінностями; реалізації програм «подвійних» дипломів, зокрема в межах програм міжнародних студентських обмінів; ґрунтовної й різнобічної мовної підготовки.

– Як Вам вдалося вийти на потребу створення Балтійсько-українського академічного консорціуму в складі Каунаського університету ?

– В умовах глобалізації значного поширення набуло міжнародне співробітництво закладів вищої освіти та потреба інтернаціоналізації університетів. За таких умов інститут освіти не просто видозмінюється, а значною мірою модифікується. Актуальною тенденцією у сучасній системі вищої освіти є активний розвиток такої форми міжнародного співробітництва, як утворення консорціумів університетів.

Серед головних аспектів діяльності консорціумів –  написання та реалізація спільних проектів та грантів у рамках програми ЄС «Горизонт 2020», «Еразмус+», заснування міжнародних студій, розширення співробітництва в галузі викладання та досліджень, створення консалтингових груп підтримки тристоронньої співпраці у сфері вищої освіти.

– Якими вбачаєте конкретні напрями спільної роботи в рамках академічного консорціуму?

– Основна мета – партнерська співпраця у сфері наукових досліджень, навчання студентів і розвиток академічних контактів між навчальними закладами. Кожен партнер консорціуму зацікавлений у його створенні та ефективному функціонуванні, що зумовлюється низкою  переваг діяльності: спільними міжнародними проектами у сфері енергетичної безпеки (під егідою НАТО), підготовкою та проведенням літніх математичних шкіл і низки спільних досліджень у галузі інформатики, підвищенням рівня мобільності студентів і викладачів, що входять до складу консорціуму, поліпшенням і демократизацією умов навчання студентів.

– Чи вдається добитися мобільності викладачів та студентів університету з метою його ефективного розвитку?

– З огляду на той факт, що Луцьк – це насамперед міжкультурне університетське місто, що відіграє роль центру освітньо-культурного життя в прикордонному регіоні, а Східноєвропейський університет – один із найбільших навчальних закладів прикордоння, який щороку приваблює дедалі більшу кількість іноземців, плануємо створити на базі нашого університету консультаційні центри: Центр інтеграції іноземців та Центр інтеграції українців у Європейський простір, що сприятимуть адаптації іноземців в Україні, а українців – у Європейському Союзі.

Академічна мобільність як один із пріоритетів діяльності університету дає можливість викладачам і студентам не тільки влитися в європейський освітній простір, отримати нові знання та вміння, але і ввійти в міжкультурний простір, побачити відносини між людьми, ознайомитися з традиціями і звичаями країн, у яких вони перебувають.

–    Нині в університеті підписано 55 договорів про співпрацю з закордонними навчальними закладами.

–    Підписано угоду з агенцією JОВ ТRUSТ, за якою наші студенти проходять виробничу практику. Тільки цього року 62 студенти вже взяли участь у цій програмі.

–    У серпні 2014 року відбувся перший випуск програми Подвійних Дипломів Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та Вищої школи економіки та інновацій в Любліні. 9 випускників Інституту економіки та менеджменту одночасно з дипломом СНУ імені Лесі Українки отримали дипломи Вищої Школи Економіки та Інновацій за спеціальністю «Економіка підприємства». Нині 20 студентів університету продовжують навчання в Любліні, щоб одночасно отримати наш і польський диплом.

–    За угодою між Східноєвропейським національним університетом імені Лесі Українки та Краківською гірничо-металургійною академією 18 студентів математичного факультету навчаються за програмою Подвійних дипломів у Кракові за спеціальністю «Інформаційні технології в менеджменті». Хотілося б відзначити, що Краківська гірничо-металургійна академія – державний ВНЗ, і наші студенти навчаються там за рахунок польської сторони.

Хоча академічна мобільність – це не тільки навчання наших студентів за кордоном, але й навчання іноземних студентів та студентів інших українських ВНЗ у нас. У 2013-2014 н. р. у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки навчалося 17 студентів на основних факультетах і 20 слухачів на підготовчому відділенні. Це представники Росії, Білорусі, Конго, Сенегалу, Сирії, Болгарії, Замбії, Камеруну, Литви. Нині в університеті навчаються 28 іноземних студентів на основних факультетах, 24 слухачі на підготовчому відділенні та один аспірант з Лівії (науковий керівник Бортніков В. І.).

– Що переможе: прагнення працевлаштуватися в країнах ЄС чи попрацювати після закінчення ВНЗ все ж таки в Україні – йдеться про випускників ВHЗ?

– Вважаю, що переможе прагнення працевлаштуватись в Україні, проте маючи досвід роботи в Європі після закінчення ВНЗ. На жаль, випускникам сьогодні важко працевлаштуватись у себе вдома, і не через низький кваліфікаційний рівень, а через відсутність реальної державної програми підтримки молодих фахівців. Адже якби наші випускники мали низький кваліфікаційний рівень, вони не були б затребувані в інших країнах. А так представників нашого університету зустрінеш у всіх країнах Європи, США, Канаді, Саудівській Аравії, Австралії, і т.д. І всі вони там працюють із думкою, що рано чи пізно повернуться на батьківщину.

Професор італійського університету імені Габріеля д’Анунціо у м. К’єті-Пескара Еджидіо Рангоне сказав мені дві речі, які я усвідомив та використовую у своєму житті для того, щоб досягнути успіху. По-перше: «Треба мати бажання і друзів у Брюсселі».

І другий момент із порад італійського професора: «Невирішених питань немає, а є неправильно організований процес».

 

Спілкувався Богдан ЗАЛІЗНЯК, керівник прес-центру наукової журналістики Західного наукового центру НАН України і МОН України