У парламенті зареєстровано законопроект “Про внесення змін до деяких Законів України щодо встановлення граничного віку перебування на посадах науково-педагогічних та педагогічних працівників навчальних закладів” № 2026а,  згідно з яким передбачається внести зміни до законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту».

Таким чином, автори законопроекту (Тарас Кремінь, Олександр Співаковський, Роман Мацола, Юрій Соловей, Єгор Фірсов та інші) сподіваються на ротацію педагогічних кадрів, що у свою чергу сприятиме розвитку освіти. На їхню думку, в Україні спостерігається ситуація  “законсервування” чинної освітньої системи, не відбувається динаміки.

Якщо документ ухвалять, то вже з 1 вересня 2016 року в  освітній системі почнеться впровадження вікового цензу. Тобто, до 31 грудня 2019 року з навчальних закладів будуть змушені піти керівники старші 67 років і педагоги старші 69 років. Лише професорам дозволять викладати до 72 років.

А з 1 січня 2020 року умови для працюючих вчителів планують посилити ще більше:

  • для осіб, які перебувають на керівних посадах, – до 65 років;
  • для осіб, які перебувають на інших посадах науково-педагогічних і педагогічних працівників,  – до 67 років;
  • для осіб, які перебувають на науково-педагогічних посадах професорів та яким присвоєно вчене звання професора – до 70 років.

До речі, за даними МОН, кожен шостий вчитель – пенсіонер. Отже, звільниться чимало місць, а от чи прийдуть на ці місця молоді фахівці?  Згідно з статистикою останніх років, випускники педагогічних вишів  нечасто працюють за фахом.

Побачимо! Чи переможе креативність традиції?

 

 

17 коментар до “Чи впливає вік учителя на якість підготовки учня?”
  1. “На їхню думку, в Україні спостерігається ситуація “законсервування” чинної освітньої системи, не відбувається динаміки.” — цікаво, а цим депутатам відомо, що динаміка буває і негативна?

    якщо мета цього законопроекту “вигнати” із навчальних закладів педагогів пенсійного віку – так, їм це вдасться. Проте, це не гарантує позитивної динаміки в якості освіти.

    Наскільки б геніальним та прогресивним не був молодий педагог – без достойної оплати праці він і не подумає йти працювати за фахом, а знайде можливість застосувати свою геніальність та прогресивність в іншій сфері.

    Без достатнього фінансування освітньої сфери в частині технічного оснащення, креативний та прогресивний молодий педагог також не зможе реалізуватись. Наприклад, інтерактивне навчання важко реалізувати тільки з допомогою крейди та дошки. Продемонструвати цікавий експеремент з фізики чи хімії без відповідного обладнання та реагентів також неможливо.

    Та й загалом, ВІК ПЕДАГОГА НЕ Є КРИТЕРІЄМ ЯКОСТІ його роботи. Адже, гріш ціна молодому та всезнаючому свій предмет педагогу, якщо він не здатний передати ці знання іншому, не спроможний достукатись до учня/студента/слухача. Це вміння приходить, в основному, тільки з досвідом. І цей досвід потрібно здобувати не тільки після закінчення вузу, а ще в період навчання на педагога. Період педагогічної практики, який надається майбутнім педагогам під час навчання у вузі, на мою думку, не достатній.

    Тому впевнений, що більшість з Вас, та й ті ж самі автори законопроекту, віддадуть своє чадо в руки педагога, який зможе передати йому свої знання, а не в руки педагога, який є носієм досконалих знань без вміння передачі цих знань іншому.

    А якщо автори законопроекту справді хочуть позитивних змін в освіті – краще нахай шукають можливість збільшення фінансування на освіту в частині технічного переоснащення навчальних закладів, особливо в початковій та середній школі, де і закладається фундамент знань людині. Пора викорінити з початкової та середньої школи практику фінансування навчання за рахунок батьків: то на ремонт класу, то на підручники і т.д.

    Ну і звісно ж не треба забувати про контроль за цільовим використанням виділених на освіту коштів, за якістю навчальних процесів. Без контролю всі ці намагання досягти позитивної динаміки та “розконсервуваи” освітню сферу, на мою думку, неможливо. Вказую на контроль не тільки з боку громадкості, а й з боку держави.

  2. В нашій школі працюють переважно самі пенсіонери, а молодим спеціалістам невистачає навантаження. То пенсіонерам значить можна і пенсію отримувати і ставку мати А молодим як бути????За що жити????Отака от наша держава!!!!

    1. Для початку, шановна Ксеніє, зверніть увагу на те, що “не вистачає” пишеться окремо, а потім накидайтесь зі своїми докорами щодо фінансування пенсіонерів.

  3. має бути рейтинг викладача серед студентів. самі студенти мають визначати до якого викладача записуватись на лекції слухати. а до якого ні. Ось тоді визначним буде чи продовжувати контракт із тим викладачем чи ні.

  4. У нашій школі працюють пенсіонери, що дадуть фору практично кожному молодому спеціалісту. Вони користуються ІКТ, проводять постійнодіючі семінари та майстер-класи, Вони запалюють серця учнів і своїх колег, так як запалили моє. Я працюю в школі всього 6 років, але вже можу порівняти гарт окремих пенсіонерів і нехіть більшості молоді до праці.
    Немає значення, скільки років людина присвятила освіті. Якісний показник вагоміший за кількісний. Тому, на мій погляд, може бути лише два критерії – знання програмового матеріалу та вміння навчити інших.

  5. Потрібно вже з наступного року ввести обмеження-65 та 67.
    Жалко молоді,що тупцює біля приймалень директорів,а там 60-80-річні вкорінились на все життя.
    Про які нові технологіі можна говорит?
    Про яку співпрацю може йтись коли різниця між учителем і дитиною 70!!!! Років?
    А от після досягнення пенсійного віку треба хоча б контракт запровадити.
    А от для села треба робити виняток,там виходу немає.

  6. Нашому класному керівникові виконується в цьому році 75!
    Вона покаже фору будь-якому молодому. Донька вже у сьомому класі. Це її 4-й класний керівник, на молодшу міняти не хочемо.
    Але це все ж таки виняток.

  7. я вчитель географії зі стажем 12 р., до школи не можу влаштуватися бо там працює пенсіонерка (теж географ) 63 років ( і пенсію отримує і зарплатню), а мені треба сина годувати, директор розводе руками, пенсіонера не може звільнити, як жити????????????????????

  8. Професія учителя – це Боже благословення. Це самозречення, це самовідданість… Ніякими грошовими і віковими еквівалентами ці категорії не вимірюються. Головне – умови, в яких працює людина. Головне розуміння, що саме ти, учитель, твориш майбутнє завтра. Адже у вчителя немає учора, у нього є тільки майбутнє завтра. А ми звикли все переводити на проплату! Коли ми нарешті навчимось жити радіючи тому, що ти зробив сьогодні для своєї держави безкорисно… Дякую!

      1. P.S. Наша молодь варта того, щоб мати в школі робочі місця, а старше покоління – достойну пенсію. Молоді спеціалісти вміють працювати і хочуть за свою працю отримувати заробітну плату, яка би їх не принижувала, не примушувала шукати підробітків. Адже саме за молоддю майбутнє нашої школи.

  9. Ввахаю, що вже пора повірити в нашу молодь. Вона прекрасна, розумна. здатна на рішучі дії. А тому на керівних посадах варто би перебувати не довше, ніж 60 років. Та й , взагалі, керівниками призначати молодих . Довірмо наше майбутнє чудовій молоді!!!

  10. А в нас зп по тисячі, ще й незаконно недоплачують. Не подобається, пиши заяву. ))) Все просто. Невже цього ніхто не розуміє?) Платити більше в нашій країні ніхто не буде. А от перевірок по-більше у нас вміють…))))

  11. Звичайно!) Хоча у пенсіонерів більше досвіду, але не у всих є стільки сил і бажання… Та й дітки не так позитивно сприймають пенсіонерів. Вибачте, нікого образити не хотіла. Це з власного досвіду: бачила, чула, знаю, впевнена. ))) І взагалі вважаю, що молодь повинна заробляти. А ті, хто вже отримує пенсію, повинні відпочивати і дати молоді дорогу. Дякую за порозуміння!)
    + Я вважаю, що жінка в Україні повинна працювати до 50-ти років. Але потім, отримуючи пенсію, не працювати, а отримувати вдома пенсію. А не займати місця. Давати місце молодій жінці і мати змогу заробляти, рости і розвиватися.

    1. З Вами погоджуюсь. Думала, що через років 5 і сама стану пенсіонеркою. А ні… Не так сталося, як бажалося. Ну гаразд, побуду ще молодою. Попрацюю в НУШ до 60. ІКТ володію, до нового готова, навчаюся всьому швидко. А от чи дозволить сісти на килимок з маленькими дітьми мій радикулит? Як сприйме швидке підняття тіла з того килимка зношене серце? До кого звернутися з такого характеру запитаннями? Підкажіть, будь ласка?

  12. Законопроект підтримую. Дійсно в нашій школі дуже багато консерватизму,Але, для того, щоб прийшли працювати молоді спеціалісти, потрібно підвищити заробітну плату, бо за ті копійки(без доплат за категорію,педстаж), прожити неможливо.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *