Директор департаменту наукової діяльності та ліцензування МОНмолодьспорту про сьогодення вітчизняної університетської науки, комерціалізацію наукових розробок і підтримку молодих учених.

— Михайле Федоровичу, одним із джерел зростання якості вищої освіти, безумовно, є наукова складова. Минулий рік був не надто сприятливим для розв’язання нагальних проблем науки як в університетах, так і в цілому по Україні…

— Це справді так. Але міністерству разом з університетами все-таки вдалося зробити позитивні кроки до поліпшення ситуації навколо фінансування фундаментальних і прикладних досліджень і розробок за кошти державного бюджету з урахуванням фінансування наукових проектів у межах державних цільових науково-технічних програм і підвищити їх результативність. Загальний обсяг фінансування наукової та науково-технічної діяльності вищих навчальних закладів міністерства в 2010 році становив 383,9 мільйона гривень. За підсумками 2010 року у ВНЗ і наукових установах виконувалось 1102 науково-дослідні роботи з фундаментальних досліджень, обсяг бюджетного фінансування яких — 159,8 мільйона гривень, а на виконання 834 прикладних досліджень і розробок — 114,1 мільйона. Поступово вирівнюється співвідношення між фінансуванням за рахунок усіх джерел фундаментальних, прикладних досліджень і науково-технічних розробок, що наближається до оптимального, апробованого світовою практикою — 15 : 25 : 60. Зважаючи на реалії нашої країни, де питома вага держбюджету у фінансування науки досить значна, оптимальний розподіл бюджетного фінансування за видами (етапами) наукового процесу має становити 35 : 30 : 35. Тобто 35 відсотків бюджетного фінансування має спрямовуватися на фундаментальні дослідження. Решта 65 % — на прикладні дослідження і розробки. Так, у 2010 році для університетів міністерства це співвідношення було 42 : 58 (по Україні в цілому — 56 : 44). Отже, наша університетська наука більшою мірою відповідає загальносвітовим тенденціям, аніж українська наука загалом.

— Ефективність університетських наукових досліджень визначається обсягами виконаних госпдоговірних робіт на замовлення промисловості та бізнесу. Це загальносвітова практика. Та й в Україні про комерціалізацію наукових розробок сьогодні говорять на всіх рівнях.

— Щодо надходжень коштів до спеціального фонду за надання наукових і науково-технічних послуг підприємствам і організаціям варто зазначити, що кризові 2009 — 2010 спричинили деяке зниження відносно попередніх років. Так, якщо протягом 2003 — 2008 років обсяги постійно зростали, в 2009 — 2010 зниження надходжень становить приблизно 5,7 відсотка. Однак треба зазначити, що в другому півріччі кількість договірних робіт збільшилося, отже, можна сподіватися, що виділений міністерству ліміт на 2011 рік 78,6 мільйона гривень буде перевиконано щонайменше вдвічі.

У 2010 році вдалося на 18,2 відсотка підвищити фінансування проектів за державними цільовими науково-технічними програмами, в основному за рахунок Державної цільової науково-технічної програми «Наука в університетах».

— Якими досягненнями може сьогодні похвалитись університетська наука? Наприклад, які з них мають шанс здобути світове визнання?

— Незважаючи на непросту ситуацію з фінансуванням, вітчизняна університетська наука продукує розробки світового рівня. Наведу лише кілька прикладів. Так, у 2010 році Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» у роботі «Скорочення витрат природного газу на основі технологій заміщення альтернативними паливами та термодинамічного форсування енергоустановок» запропонував прості й надійні в реалізації методи зниження витрат дефіцитного природного газу в енергетиці і промисловості на основі заміщення його споживання альтернативним вуглеводневим паливом природного і штучного походження.

А системи електронного управління комунальною інфраструктурою міста (розробка Донецького національного університету) вже впроваджуються в кількох областях України. Ця розробка дає змогу підвищити якість оперативного обліку, планування і розподілу енергоресурсів у місті; поліпшити систему контролю використання енергоресурсів міста; побудувати єдиний інформаційно-телекомунікаційний простір в інтересах Комплексу міського господарства як складової частини Загальноміської інформаційної системи тощо.

Або, скажімо, вчені Севастопольського національного технічного університету знайшли нові рішення в галузі ендопротезування суглобів і хребта. Ці розробки здобувають найвищі нагороди на міжнародних виставках. І таких прикладів чимало.

— Молодим талановитим ученим важко без підтримки держави. Розкажіть, які стипендії і гранти передбачені для них в Україні.

— Наведу статистику за 2010 рік. Це, зокрема, премії Президента України для молодих учених — 13 премій по 20 тисяч кожна, премії Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень і науково-технічних розробок — 8 премій по 20 тисяч гривень, премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (номінація «за наукові дослідження») — 5 премій по 5 тисяч гривень, гранти Президента України для підтримки молодих учених — у 2010 році їх отримали 30 кандидатів наук, 10 докторантів, 4 доктори наук на загальну суму 2 мільйони 910 тисяч гривень, іменні стипендії Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених — 12 стипендій розміром 24 тисячі на рік, а також стипендії Кабінету Міністрів України для молодих учених — 200 стипендій на суму мільйон 944 тисячі гривень.

Так, держава не лишається осторонь підтримує молодих учених.

До речі…

На виконання наукових досліджень і розробок вищим навчальним закладам та науковим установам міністерства в 2011 році з державного бюджету виділено: на фундаментальні дослідження – 161,9 мільйона гривень; на прикладні дослідження і розробки — 121,2 мільйона гривень; на виконання заходів і завдань Державної цільової науково-технічної та соціальної програми «Наука в університетах» на 2008 -2012 роки — 7,15 мільйона гривень.

З директором департаменту спілкувався Дмитро ШУЛІКІН,  «Освіта України» №39-40

 

 

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *