Процес оптимізації є непростим і небезболісним, тож потребує глибокої роз`яснювальної роботи серед педагогічної та батьківської громадськості.

 

Ми продовжуємо спілкуватися з керівниками обласних управлінь освіти. Цього разу наш співрозмовник – начальник Управління освіти і науки Чернігівської ОДА Анатолій Заліський.

— Анатолію Андрійовичу, 2011-й проголошено Роком освіти та інформаційного суспільства. Підбиваючи підсумки цього «освітнього» року, чи можете назвати конкретні позитивні зрушення в цій галузі, зокрема в Чернігівській області?

— Завдяки злагодженості в роботі освітян усіх рівнів нам справді цього року вдалося досягти певних успіхів. Зокрема, значно зросла кількість дошкільних і позашкільних навчальних закладів, модернізується матеріально-технічна база, триває будівництво шести шкіл і реорганізація вишів. Для обдарованих дітей створено обласний комунальний позашкільний заклад «Чернігівська Мала академія наук учнівської молоді». Предметом особливої уваги і турботи є інтернатні заклади, в яких створено умови для комплексної соціальної, психологічної, фізичної адаптації вихованців. Для соціалізації дітей з вадами зору реалізується нідерландсько-український проект «На Сонці».

Започаткованому в 2010 році чемпіонату серед школярів з інтелектуальних ігор «Віват, інтелект!» цьогоріч надано статус Міжнародного та проведено фінал з участю школярів Чернігівської, Гомельської та Брянської областей.

І це далеко не весь перелік наших здобутків за Рік освіти та інформаційного суспільства.

МАЄМО ОПТИМІЗУВАТИ МЕРЕЖУ

— Одна з актуальних тем сьогодні – оптимізація шкіл. Не всі сприймають позитивно це явище й розуміють його економічну доцільність. Чи траплялись у Вас сутички щодо цього з представниками місцевих громад, батьківських комітетів? Як узагалі відбувається в області процес оптимізації?

— За останні 10 років контингент учнів нашої області скоротився на 40 відсотків. За показниками наповнюваності шкіл і класів область займає чи не найгірші позиції в Україні. Тому ми маємо оптимізувати мережу. При цьому хочу зауважити, що мета управління освіти і науки чітка: максимальне збереження початкових шкіл.

До початку цього навчального року частину шкіл було закрито, призупинено їх діяльність чи реорганізовано. Наприклад, Бобрицький ЗНЗ І — ІІ ступенів Ніжинського району, розрахований на 190 учнівських місць, а фактично там здобували знання п’ять учнів. В Олбинському ЗНЗ І — ІІІ ступенів Козелецького району, розрахованому на 180 місць, навчалася 21 дитина.

Звичайно, процес оптимізації є непростим і небезболісним, тож потребує глибокої роз’яснювальної роботи серед педагогічної й батьківської громадськості. Але найважливіше для нас — створення належних умов для здобуття вищого рівня освіти школярами. Сьогодні ми вже не шукаємо аргументів щодо необхідності впровадження освітніх округів, а є переконаними прихильниками саме такого підходу до управління освітою. Працюємо над тим, щоб дати новий імпульс організаційній діяльності на місцях.

СПЕРШУ — НАВЧИТИ ПЕДАГОГА

— Наприкінці 2010 року рішенням Чернігівської обласної ради було затверджено обласну програму «Забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів області ліцензійними електронними засобами навчального призначення та мультимедійним обладнанням на 2011 – 2016 роки». Як вона реалізується?

— Програмою передбачено забезпечення всіх шкіл І — ІІІ ступенів мультимедійним обладнанням, а також комплектами електронних посібників навчального призначення. Впевнений, що електронні засоби навчання дадуть нам змогу розв’язати проблему заміни застарілого оснащення навчальних закладів на сучасні технічні засоби, лабораторні й демонстраційні приладдя. А основне — забезпечити якісно новий рівень освіти регіону.

Але, зрозуміло, щоб навчити дітей вправно користуватися новітніми технологіями, потрібно спершу навчити педагога. Саме на це спрямовано державну цільову програму «Сто відсотків», введення якої здійснюється через реалізацію освітніх програм «Навчання для майбутнього», «Шлях до успіху», впровадження електронно-навчального контенту «Щоденник.uа», пілотного проекту «Відкритий світ».

СХОДИНКИ ДО ПРОФЕСІЇ

— Ви задоволені тим, як функціонує в області система профільного навчання у старших класах?

— Аналіз стану профілізації засвідчує достатньо динамічні її темпи. Цього року на базі загальноосвітніх навчальних закладів і 14 міжшкільних навчально-виробничих комбінатів майже 87 % учнів старших класів здобувають профільну підготовку. Цікавий досвід роботи напрацьовано в Степанівському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті Менського району. Здобутки і досягнення його колективу поступово впроваджуються не тільки в навчальних закладах нашої області, а й за її межами. Для вихованців комбінату — це перша сходинка до ступеневої освіти за обраним профілем. А для декого — професія для подальшого працевлаштування.

— Який стан справ у професійно-технічній галузі? Чи охоче йдуть до професійних училищ і ліцеїв випускники шкіл?

— Підвищенню якості підготовки трудового потенціалу сприяють створені на базі провідних ПТНЗ навчально-практичні центри галузевого спрямування, де учні набувають практичних навичок роботи за сучасними технологіями. У нас є вісім таких центрів: будівельних, аграрних технологій, сучасних швейних технологій і дизайну, сучасного автосервісу, сучасної сантехніки, перукарського мистецтва та декоративної косметики, ресторанного сервісу, інноваційних будівельних технологій.

Сьогодні, розуміючи, що в системі профтехосвіти можна здобути не лише повну загальну середню освіту та робітничу професію, а й отримати соціальний захист, випускники загальноосвітніх навчальних закладів охоче приходять до ПТНЗ. Адже ми щороку виконуємо план з держзамовлення на підготовку робітничих кадрів.

ВИПУСКНИКАМ — ПЕРШЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ

— Як розв’язується проблема працевлаштування випускників ПТНЗ і ВНЗ? Чи співпрацює керівництво навчальних закладів з роботодавцями?

— Так, навчальні заклади системи професійно-технічної освіти плідно співробітничають з підприємствами, установами, організаціями області. Замовники робітничих кадрів також беруть активну участь у проведенні державної кваліфікаційної атестації, під час навчання і виробничої практики надають учням робочі місця, забезпечують необхідним інструментарієм та обладнанням.

Цього року на перше робоче місце за професією працевлаштовано 74 відсотки випускників. Решта продовжує навчання у ВНЗ різних рівнів акредитації або призвані до лав Збройних сил України.

Щодо працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, то воно здійснюється на основі якісного аналізу педагогічних кадрів. Відповідно до потреб щорічно формуються пропозиції стосовно державного замовлення на підготовку вчителів у ВНЗ педагогічного профілю.

НАЗУСТРІЧ МАЙБУТНЬОМУ

— Дуже часто випускники педагогічних вишів не хочуть працювати в школах: зарплата низька, робота нервова. Що робить обласне управління освіти, щоб заохотити молодих учителів?

— Це наше найперше завдання. Органи управління освіти вживають дійових заходів для закріплення кадрів у школах, створення для них належних соціально-побутових умов. Скажімо, впродовж 2008 — 2010 років виділено 15 квартир для педагогічних працівників. Вирішуються питання підвезення вчителів на роботу шкільними автобусами. Педагогам, які доїжджають рейсовими автобусами, здебільшого виплачується грошова компенсація. Всі молоді спеціалісти отримують разову допомогу — один посадовий оклад. Щороку від 100 до 150 випускників вищих навчальних закладів укладають тристоронні угоди про працевлаштування й отримують матеріальну допомогу.

Одним із важливих напрямів забезпечення сільських шкіл учителями є добір сільської молоді для направлення в педагогічні ВНЗ. Кожного року ми видаємо від 200 до 300 направлень.

Україні дуже потрібна освічена, високоморальна, патріотична і духовно багата молодь. Від того, якими знаннями будуть озброєні учні й студенти, залежить подальший розвиток нашого Чернігово-Сіверського краю і всієї держави. Тому докладемо максимум зусиль, щоб учителі мали належні умови праці та надійний соціальний захист. А заклади освіти ставали більш матеріально, технічно, інформаційно забезпеченими і могли надавати якісні доступні освітні послуги.

Дошкільна освіта: мовою цифр

30 грудня 2010 року сесія Чернігівської обласної ради затвердила обласну цільову Програму розвитку дошкільної освіти на 2011 – 2017 роки. Протягом поточного року майже в кожному районі, місті почали роботу 24 дошкільних заклади, 21 додаткова група. Для порівняння: протягом 2009 – 2010 років було відкрито 10 закладів. Завдяки цим заходам вдалося охопити організованим суспільним вихованням 60 % дітей від 1 до 6-ти років, зокрема в місті — 72,3 %, у сільській місцевості — 32 %. Усього за період дії Програми до 2017 року передбачено відкрити 90 дитячих садків і 50 додаткових груп на базі діючих дошкільних закладів.

Інформаційна довідка

Освітню діяльність з підготовки кваліфікованих робітників в області здійснює 21 державний професійно-технічний навчальний заклад різних типів. Із них: центр професійно-технічної освіти; три вищих професійних училища; тринадцять професійних ліцеїв; два професійно-технічних училища; училище та навчальний центр при установах виконання покарань. Професійно-технічні навчальні заклади щорічно забезпечують підготовку близько чотирьох тисяч кваліфікованих робітників із 78 професій та перепідготовку понад 500 осіб дорослого тимчасово незайнятого населення.

Підготувала Наталія КУЛИК, «Освіта України» № 1-2

 

 

 

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *