Майбутні мисливствознавці, іхтіологи та екологи з біологічного факультету Запорізького національного університету нещодавно повернулися з літньої практики, яка проходила на базі Азово-Сиваського національного природничого парку при Управлінні справ Президента України на острові Бірючому. Крім літньої 25-денної практики, студенти відвідують цей парк ще тричі на рік: у вересні, січні та квітні. Всі зібрані дані молодь згодом компонує разом із науковцями-наставниками в загальний звіт, який фахівці парка долучають до його офіційного Літопису.

Варто зазначити, що молодь під керівництвом професора, завідувача кафедри мисливствознавства та іхтіології ЗНУ, наукового консультанта парку, доктора біологічних наук Валерія Домніча здобуває професійні навички на Бірючому вже понад 25 років. Між нашим університетом та Азово-Сиваським парком укладено угоду про співпрацю, тож майбутні спеціалісти мають унікальну можливість закріпити набуті у виші знання безпосередньо на практиці.

Натхненно розповідають про результати практики й самі студенти. Скажімо, Богдан Хижняк згадує результативні та насичені пошуками 25-кілометрові польові виходи. Хлопець досліджував на Хортиці поведінку копитних тварин (косулі європейської та оленя плямистого) на водопоях, а тепер продовжив наукові спостереження на Бірючому.

А ось Юлія Кльосова розповіла про закладення майданчиків, на якому студенти вивчали склад його фітомаси, а також – про добовий хід тварин. У цей час студенти постійно спостерігають за певною групою оленів, ланей, муфлонів чи куланів, і саме за їхньою поведінкою вибудовують певний логічний ланцюжок висновків. У розпорядженні молоді – підзорна труба, біноклі, пристрої нічного бачення, адже не тільки денні, а й нічні чергування потрібні для збору достовірних фактів.

Студентки Дар’я Олефиренко та Анастасія Матвієнко зазначають, що важливим пластом роботи залишається й дослідження хижаків (лисиця, єнотоподібна собака, шакал). Крім того, молодь вивчає популяції риб – бичкових, кефалевих, зокрема піленгасу тощо.

У літній період наші студенти живуть у наметах. Їхній побут організовано на достатньо високому рівні: тут є і вишки, лабораторія, їдальні. Зібрану інформацію зразу ж після опрацювання заносять до електронної бази. Основні напрями роботи – вивчення ролі копитних та хижаків в острівних екосистемах Бірючого, а також залежність їх чисельності від кліматичних умов і вплив копитних на фітомасу.

Майбутні мисливствознавці вчаться обліку тварин та визначенню їх статево-вікового складу. Детально вивчають вплив копитних на рослинність. Іхтіологи займаються характеристикою особливостей вилову риб, їх харчування і хвороб. Екологи збирають і вивчають гербарії, ознайомлюються з місцевою флорою та фауною, описують стан системи, що охоплює живі організми і фактори, які тісно пов’язані в межах однієї території. Студенти зазначають, що копитні за невисокої чисельності позитивно впливають на ріст зеленого розмаїття. Цікаво, що степового оленя свого часу завезли на острів через його здатність вживати солонувату воду.

До речі, розповідали про свої досягнення студенти у Зоологічному музеї ЗНУ, якому вже майже 20 років. На 30 відсотків він складається з експонатів, які привезли дослідники саме після практики на Бірючому. Тут і степовий олень, європейський муфлон, а після останньої практики колекція поповниться ще й прекрасним лебедем.

Зараз  молодь має ще чимало роботи з аналізу напрацьованого матеріалу. Але студенти вже можуть поділитися деякими цікавими спостереженнями. Скажімо, вони помітили збільшення в десятки разів чисельності зайців, а отже, наступного року можна чекати на збільшення чисельності хижаків.

За словами їхнього керівника Валерія Домніча, природа не деградує тільки тоді, коли до неї людина ставиться з повагою і розумінням, коли суспільство грамотно використовує ті багатства, які має. Валерій Іванович резюмує: «Безперечно, що це –  головний обов’язок випускників нашої кафедри мисливствознавства та іхтіології, яка за 26 років існування підготувала понад 600 високваліфікованих фахівців. Вони зараз працюють у державних і приватних лісових та мисливських угіддях, заказниках, заповідниках, національних парках. І потреба в них із кожним роком тільки зростає».

До речі, тепер у студентів з’явилася можливість продовжити своє навчання за освітнім ступенем «магістр». Нещодавно у Запорізькому національному університеті було оголошено набір на спеціальність «Мисливське господарство».

Прес-центр ЗНУ

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу