Середньовічні срібні та мідні монети, залишки перської декоративної плитки, кам’яний надгробок та уламки керамічного посуду знайшли першокурсники історичного факультету Запорізького національного університету під час літньої практики. Цього року вони досліджували пам’ятку XIV століття поблизу с. Юрківка Оріхівського району Запорізької області.

Золотоординське місто, що отримало в науковій літературі умовну назву «городище Кінські Води», розкинулось по обидва береги річки Конка, на теренах сучасних населених пунктів Кірове та Юрківка. Археологічні роботи ЗНУ, що ведуться з 2008 року, зосереджені на правобережному підвищенні – пагорбі Мечеть-Могила. На площі близького 2 га розташовані залишки п’яти будівель.

Цьогорічні дослідження велися на культовій споруді, побудованій із використанням каміння і цегли. Вона мала форму восьмикутного «барабану», її стіни складені з випаленої квадратної цегли, розміри яких характерні для золотоординських міст Криму, Поволжя, Середньої Азії і хулагуїдського Ірану. Стіни прикрашені різнокольоровим геометричним орнаментом з кашинних плиток. Слово «кашин» перського походження, що в перекладі означає «скло». Це дуже широкий термін для позначення напівфаянсу, до складу якого входили біла глина, пісок, вапняк, скло і кварцит. Кашинні вироби використовувались за часів Золотої Орди для оздоблення будівель суспільного призначення або мавзолеїв заможних чи видатних осіб, що сповідували іслам.

Серед фундаменту знайдений також кам’яний надгробок, що припускає наявність тут поховань. У культурному шарі виявлено значну кількість свинцевих фрагментів. Використання свинцю періоду Золотої Орди відоме серед культових будівель Солхата (сучасне місто Старий Крим), зокрема в легендарній мечеті Куршун-Джамі (Свинцева Мечеть).

У центральній частині споруди у с. Юрківка експедиція ЗНУ відкрила майданчик прямокутної форми, розмірами 6 х 8 метрів. Долівка майданчика скріплена цеглою на гіпсовому розчині. Для побудови майданчика було вирито великий котлован, дно якого обмазане сірою глиною. Під долівкою майданчика зафіксована регулярна цегляна кладка від системи опалювання, також були виявлені складні конструкції, призначення яких ще остаточно не з’ясовано. У заповненні котловану знайдені фрагменти гончарного посуду, срібні і мідні монети. Монети засвідчують, що місто знаходилося на важливій транзитній магістралі – північній ділянці Великого шовкового шляху.

За словами доцента кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин ЗНУ Михайла Єльнікова, ця будівля була за часів Золотої Орди визначною суспільною спорудою – вірогідно, мечеттю. Справжня назва міста поки що нам невідома. І хоча дослідження цієї унікальної для Запорізького краю археологічної пам’ятки тільки розпочалися, значення її надзвичайно велике, а отже, можливі нові відкриття.

«Вже зараз можемо стверджувати, що за часів Золотої Орди наш край не був “диким полем”, через нього проходила північна ділянка Великого шовкового шляху. Етнічний склад золотоординських міст був надзвичайно строкатим: серед мешканців були зігнані та захоплені в полон майстри й ремісники, зокрема і з території Київської Русі. Найбільше пам’ятка схожа на міста Золотої Орди на Волзі і Кримському півострові. З’ясувати точний період існування цієї унікальної для Запорізького краю пам’ятки – справа часу», – зазначає Михайло Єльніков.

Прес-центр ЗНУ

Від Педагогічна Преса

Керівник порталу

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *