Цього року більшості абітурієнтів, порівняно зі вступною кампанією 2014 року, вдалося чесно і прозоро отримати бажане для них місце навчання, про це повідомила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун у програмі «Від першої особи» на радіо Ера 13 серпня 2015 року.

Порівнюючи вступні кампанії за останні два роки, Інна Совсун зазначила, що виклики цьогорічної вступної кампанії пов’язані з запроваджуваними реформами. «Модель вибору пріоритетів заяв абітурієнтів дала змогу надати кращі місця державного замовлення для вступників», – наголосила перший заступник міністра.

За словами Інни Совсун, раніше зарахування на бюджетні місця відбувалося в кілька хвиль, що ускладнювало процес, робило його непрозорим. «Підтягування на вільні бюджетні місця відбувалося тричі. Але в будь-якому випадку під кінець вступної кампанії залишалося дуже багато вільних місць», – пояснила перший заступник міністра.

Водночас Інна Совсун зазначила, що питання вільних бюджетних місць буде вирішено за умови збалансованості в розподілі держаного замовлення. «Сьогодні бюджетні місця залишаються на ті спеціальності, які не є популярними», – додала перший заступник міністра.

На думку Інни Совсун, вільні місця залишаються через втрату цікавості абітурієнтів до певних спеціальностей, а також недостатнього рівня знань вступників із предметів, зокрема, фізики і хімії. «І це питання треба вирішувати у школах комплексно», – зазначила Інна Совсун.

Перший заступник міністра розповіла, що вже у вересні цього року на розгляд Парламенту буде представлено законопроект «Про освіту», яким передбачається 12-річне навчання в школі та закладено профільну старшу школу. «Програми в школі перевантажені, і це одна із ключових причин подовження терміну навчання в школі до 12 років, щоб вкласти в часові рамки той обсяг матеріалу, який необхідно знати за повну середню освіту», – повідомила Інна Совсун.

Як зазначила перший заступник міністра, законопроектом також передбачено, що у старшій школі дитина обиратиме профіль, зокрема, з точних наук, гуманітарних або суспільствознавчих, та головне – зможе продовжити своє навчання в університеті не обов’язково за цим профілем, а вже за іншим.

Інна Совсун також звернула увагу на важливість питання профорієнтації випускників. «Велика частка з них зорієнтована на те, як отримати лише папірець про освіту, а не на омріяну ними професію», – наголосила перший заступник. Окрім того, на думку першого заступника міністра, відбувається втрата інтересу випускників до природничих наук, що пов’язана з програмою, з відсутністю в більшості шкіл обладнаних класів фізики чи хімії. Також часто вибір майбутньої професії здійснюється не самими абітурієнтами, а їхніми батьками.

Інна Совсун вважає, що профорієнтацію повинна проводити школа, шкільні психологи, які визначають схильності дитини, де вона може себе зреалізувати, і служба зайнятості. «Дітям нав’язується, що не завжди хороша освіта корелюється з поняттям успіху у житті. І ці ідеали зводять нанівець будь-яку роботу школи в напрямі профорієнтації. Тут потрібні ширші соціальні зміни, щоб абітурієнти по-іншому почали думати про своє майбутнє», – наголосила  перший заступник міністра.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *